Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям про людей » Алла Куниця вміє життю радіти, вміє радість іншим дарувати
Рекламодателям

Радио
Радио

Алла Куниця вміє життю радіти, вміє радість іншим дарувати

 

Куниця Алла Дмитрівна - народилася 20 липня 1972 р. в сім’ї робітників Дмитра Яковича та Тетяни Сидорівни на землі зна­менитого українського ре­жисера та кінематографіс­та О.П.Довженка в смт Сосниця. Ще в дошкільні роки маленька кучерява ді­вчинка любила гостювати у бабусі у Рудні, де бігала щоранку босоніж до крини­ці з джерельною водою ми­луватися ранковим співом солов’я і де промайнули всі дитячі роки. Небайдуже до всього та дуже допитли­ве дівча любило допомага­ти татові на пасіці, яка вже тоді налічувала не один де­сяток вуликів і являлася сімейною спадщиною, та справою дідів та прадідів.



Коли настав час, то піш­ла здобувати знання до Сосницької школи ім. О.П. Довженка. Знання старан­ній дівчинці давалися лег­ко, вона завжди знаходила спільну мову із однолітка­ми і з вчителями. Завзята та кмітлива завжди встигала зробити домашні завдан­ня після школи, та й ще допомагати мамі на горо­ді і по господарству, яке на той час у сім’ї Куниць було не маленьким. Тому завзя­те дівча поспішає вечором пригнати корівок, нагоду­вав пташине царство, бо
воно було дуже великим, одних гусей було до сотні, а ще качки, кури, і звичайно, красені голуби, які гордо походжали по подвір’ю і чарували дівчину своєю красою та елегантністю.
Та лише продзвенить останній дзвінок і розпочнуться канікули, вона вже поспішає в село, де вже виглядає бабуся та зачекалися сільські подруги. Але й тут не сидиться без роботи: то бабусі на грядках допомагає, то біжать з дівчатами на точок зерно віяти, то ще на якісь підзаробітки, щоб мати власні кошти, бо ж лише звечоріє і сонечко спуститься до обрію спочити, якою б не була втома, ді­вчата поспішають до сільського клубу на танці, а потім веселі і щасливі з піснями та жартами роз­ходяться по домівках.

Після закінчення школи дівчина вступила до Кременчуцького ТПТУ-16 і по його закінченню працю­вала деякий час на Кременчуцькому хлібокомбінаті формовщиком, а потім на Київському хлібокомбінаті у кондитерському цеху.
Та не звабили дівчину великі міста, бо серце завжди мріяло про рідну Сосницю.

І у 1991 році, приїхавши додому, дівчина прийшла на роботу, на той час до Сосницького ветпункту на посаду ветеринарного санітара. Тварин на той час було багато і в госпо­дарствах, і в населення, тому і роботи було не менше, але вона з нею справлялася швидко і бездоганно. Та ще й допомагала тодішнім бухгалтерам друкувати документи на друкарські машинці, бо комп'ютерів тоді не було.

Ця справа дівчині дедалі більше подобалась і вона вирішує вступити до Сосницького сільськогосподарського технікуму, який закінчила у 1993 році, здобувши кваліфікацію бухгалтера. Згодом була переведена на посаду бухгалтера Сосницької лікарні ветери­нарної медицини.

А у 2006 році, закінчивши Чернігівський державний інститут економіки і управління та отримавши повну вищу освіту, призначена на посаду головного бухгалтера Сосницької районної державної лікарні ветеринарної медицини, яку обіймає і по сьогоднішній день.

Алла Дмитрівна відповідальний і наполегливий працівник, мудрий наставник, тактов­на у спілкуванні з колегами і просто вірний друг, який завжди прийде на поміч і дасть добру пораду.
А ще Алла Дмитрівна виростила та виховала двох прекрасних донечок, які є мами­ною гордістю і підтримують її завжди й в усьому надихають жити і творити.

Ще жвавий та енергійний тато вправно порається по господарству вдома в Сосниці та на пасіці біля охайної біленької хатини в Рудні, де саме пройшло Алине дитинство.
Алла Дмитрівна вже теж пасічник зі стажем, бо на вихідних поспішає допомагати та­тові переглянути рамки, викачати мед і говорить, що бджоли кусають на здоров'я.

В це мальовниче місце до ювілярки на свята збирається велика родина, вино­сять на подвір'я великий стіл і тоді вже лунають і пісні, і жарти, море сміху і пози­тивних емоцій. Нехай ця традиція ніколи не закінчується. Нехай швидше настане мир. З ювілеєм, наша колего! Хай радість життя ніколи не покидає Вас. Бажаємо сприймати цю круглу дату, як нову сторінку, що відкриває нові можливості, нові горизонти і нові відчуття. Цікавих ідей, активності, бадьорості, здоров'я і прямих доріг ще на п'ятдесят років вперед!

Колектив Сосницької районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Куниця

Добавить в:
 
 


Центр Комплект