• Брухт Минус 40

Радио

Українська хата на свята багата

 

Ось і наступив новий рік. Ми всі його чекали, готувалися. Купували подарунки, накривали столи.



Для нас, українців, Новорічні свята є особливими, адже 1 січня все тільки починається. Різдво, колядки, щедрівки, засівалки, Водохреща - це все вросло корінням і сповнює наше життя радістю, веселощами. Святкують всі. І у кожної родини теж укорінились свої звички, без яких ніяк. От і вирішили ми спитати: а як свята проходять у вас?



Для родини Альони та Сергія Веретеників Новий рік є особливим святом. Як і в більшості, вони мають свої традиції. Салат олів'є на святковому столі був обов'язково.

Зробила трохи, щоб не викидати потім. Часто готую салат з пекінської капусти і морепродуктів. Він без майонезу, заправляю оливковою олією. Салат легкий і саме через це нам подобається. Мандарини також є традицією. А ще кожного року запікаю гуску з яблуками. Торт готую також сама. Зазвичай це «Машенька» - коржі медові, крем збиваю виключно з домашньої сметани. Готуємо подарунки під ялинку. Мені повезло і чоловік завжди дарує два подарунки, - жартує жінка. - А все тому, що 1 січня мій день народження! Новий рік зустрічаємо тільки в сімейному колі. А в перший день року запрошуємо друзів відсвяткувати мій день народження! Трохи незручно поєднувати два застілля підряд, та намагаємось. На Різдво також готуємось обов'язково. І на Старий Новий рік зустрічаємося з друзями, тільки ось олів'є вже не готуємо. Якщо погода гарна і дозволяє на природі посмажити шашлик, то їдемо обов'язково! На Водохреща теж зустрічаємось з друзями. Самі не купаємось - ми в групі підтримки! - посміхається Альона. - У нас з чоловіком такі правила: або разом «так», або разом «ні». Я не наважуюсь на купіль в холодній воді і чоловік підтримує моє «ні». Але якщо він виявить бажання і буде «так», то і моє буде «так». Та чоловік добре знає, що я не хочу купатись в холодній воді, тому і береже мене, - жартома каже Альона. - Вже чотири роки прикрашаємо штучну ялинку. Від живої відмовилися навмисне. Дуже болить, що так бездушно щороку нищать стільки молоденьких деревець. Заради чого? Задоволення? Повірте, що штучна ялинка приносить таку ж радість. Наша донечка Настя така щаслива, коли всі разом прикрашаємо штучну ялинку. Вона дуже чекає, бо під ялинкою будуть солодощі. Ми намагаємось якомога менше давати їй цукерок, бо нічого доброго і корисного в них нема. Чіпси, сухарики, чупачупси також шкідливі, тому дитині їх не купуємо. Я сама готую пастилу з яблучного пюре, бананів, інших ягід і фруктів. На столі такі корисні солодощі майже завжди. Якщо порахувати, то навіть з економічної точки зору штучна красуня за декілька років себе виправдає і щороку зберігатиме ваші ж кошти, які вже не треба буде віддавати за зрубане деревце. Кожному радимо задуматися.

Рік, що минув, був добрий, хоча і бували неприємності. Від Нового року чекаємо тільки одного - спокою. Щоб люди нарешті забули про вірус - хай він зникне назавжди. Та найбільше наше бажання, щоб закінчилася війна. А з рештою впораємося. Вітаємо всіх з Новим роком! Хай збуваються мрії у кожного!



Ярослава та Сергій Кошові вже 21 рік зустрічають Новорічне свято тільки дома в сімейному колі. Саме стільки їхній родині. З того часу прижилися правила, які зберігають і досі, - це вручення подарунків. Для того, аби отримати подарунок, треба стати на стілець і розказати віршик, або заспівати пісню. Не обов'язково вчити новий - дозволялось і з шкільної програми, які раніше діти вчили. 21-річний син Денис і 12-річна донечка Катя виконують цю традицію весело і залюбки, адже батьків це теж стосується. Мама і тато давали приклад і самі діткам на стільці читали віршик або співали, щоб отримати подарунок. І в цьому році це правило пройшло дуже весело - на стільці побували всі.

Олів'є теж залишається головним. В цьому році вперше не приготували самі, але купили в магазині вже готовий. А все тому, що Новий рік зустрічали у Львові, де вже декілька років навчається і працює син Денис. Вдома буває зовсім рідко і родина сумує один за одним. Раніше в родині жила бабуся і завжди святкувала з ними. Але, на жаль, цієї осені відійшла в інший світ. От і вирішили поїхати до сина, щоб родина була разом. А ще тато щороку готує свою фірмову страву - це запечена риба. І там, у Львові, купили скумбрію і Сергій традиційно порадував родину своєю коронною стравою! Мандарини теж давно стали частиною Нового року.

Ялинку вдома прикрасили 28 грудня, а наступного дня поїхали до Львова. Щороку в будинку жива сосна, але вже задумуються над тим, щоб купити штучну. Прибирають зимову гостю аж в останніх числах січня - тільки тоді, коли після Водохреща батюшка зайде до оселі і освятить дім. Зазвичай пройде добрий тиждень, поки дійде батюшка до них. На Водохреща йдуть до річки, але купається тільки Сергій. «Ми - група підтримки», - сміється Ярослава. - Минулого року на Водохреща перебували в Києві. Катруся хотіла скупатися. Роздяглася, підійшла до води, ногою тільки доторкнулась до води і сміливість її раптом зникла. Ми не змушували - як є, так і добре. На Різдво готуємось більше, ніж на Новий рік - це велике свято. Старий Новий рік, як і 1 січня, теж зустрічаємо з друзями, тільки вже без олів'є, набридає. А на Різдво зустрічаємося з чоловіковою сестрою Оленою і її родиною, яка живе в Сосниці біля музею Довженка. У них колядники завжди ходять з зіркою і це так гарно, ніби вистава. Бажання в Новорічну ніч загадуємо під бій курантів. Та наші бажання звичайні: щоб були всі здорові і в дітей було все добре. Син Денис сумує за Сосницею. Львів - красиве місто, та йому не вистачає рідної Убеді й Десни. Там нема такої красивої природи, як тут. Сумує і за тим, що готує мама. Коли відправляємо посилку, то завжди готую млинці трьох видів: з маком, сиром і грибами. Рік, що минув, був і добрий, і поганий. Від цього року, як і всі люди, чекаємо доброго - початок Нового року завжди сповнений сподіваннями. І щиро бажаємо, щоб наші сподівання виправдалися! Миру всім і міцного здоров'я!



Новий рік у родині Людмили та Валерія Красиловців всі чекають з нетерпінням. 13-річний Данило і 11-річні Євген та Владик обожнюють прикрашати ялинку, адже подарунки під нею будуть аж три рази. В Новорічну ніч під нею знайде свій сюрприз кожен. А 1 січня там з'являться подарунки виключно для мами Людмили, адже вона в цей день іменинниця. Новий рік зустрічають з родиною. Серед гостей зазвичай сестра Людмили - Наталія зі своєю сім'єю. А тоді святкування плавно переходить в день до дня народження. Завжди приїздять батьки Валерія зі Спаського і батьки Людмили з Конятина. Так всі разом і поєднують. Олів'є на столі головне.

Без нього нового року не буду святкувати! - жартував чоловік.

Інші салати теж готують - щороку додають щось нове. А ось в цьому році зробили великий акцент на фруктах - чомусь хотілося різних і багато. До Різдва родина готується теж, але з меншим розмахом. 8 січня у Валериного батька Леоніда Миколайовича теж день народження. Обов'язково їдуть до Спаського вітати і, звісно, сідають в теплій атмосфері за стіл. 14 січня теж їдуть до батьків. Спершу в Спаське, адже воно перше по дорозі, а тоді до Конятина. Батьки завжди чекають дітей і внуків. Людмила є учасницею танцювального колективу «Феєрія» і два роки вони збираються, щоб колядувати. Готуються ретельно. Вдягають українські костюми, красиві великі хустки, під них вдягають віночки. Когось приберуть у жартівливий персонаж. Вивчать нові пісні і йдуть колядувати.

- Як тільки люди радіють, коли заходимо до оселі, - каже Людмила. - В нашому колективі співає і Оксана Федоренко, голос якої обожнюють всі жителі Сосниччини. Коли бачиш щасливі обличчя людей, це така радість. Ти не просто колядку або щедрівку співаєш, ти ніби благословляєш їх і оселю на добро, щастя. І це прекрасно! В батьків теж співаємо щедрівки, засівалки.



В цьому році Новий рік зустрічали великою родиною у Конятині, в батьків. Грали в теніс, в більярд, співали на караоке - багато жартували, сміялись.

Ялинку вже два роки, як ставимо штучну. Для запаху в банці є пару хвойних гілочок. Відмовились від справжньої не тільки через те, щоб зберегти природу, а і тому, що розбирали лісову красуню аж після 7 лютого. Справа в тому, що у Євгена і Владика тоді день народження і якось уже давно стало звичаєм, що свята завершуються у нашій родині тільки тоді. Іноді ялиночка вже стояла напівгола, та діти просили дотягти - для них велика радість подарунки на день народження знайти під нею.

А тепер проблем нема - штучна ялинка спокійнісінько чекає лютневого «вироку», коли повернеться знову до коробки.

Зате наша ялиночка бачить найбільше від інших і, мабуть, є рекордсменом по красуванню на «зимовому подіу-мі», - так жартує родина Красиловців.

- А ось купатись на Водохреща не наважилися. Колись у мене виникло таке бажання - я була на роботі і так заздрила, що ті можуть піти скупатися, а коли під час перерви вийшла на вулицю, то моє бажання відразу пропало на морозі. Тріскун змінив думку, і я повернулась до роботи з радістю, що моє бажання так і залишилося бажанням. Рік, що минув, був продуктивний і повчальний і я рада, що він виявився саме таким. Всіх вітаємо з Новим роком! Хай для кожного він стане добрим, хорошим. І вітаємо свого тата з днем народження! Бажаємо йому міцного здоров'я, добробуту і довгих років життя!

Районна газета «Вісті Сосниччини» №2 (10131) від 8 січня 2022, Наталія Матвієнко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: свята

Добавить в:
 
 


Центр Комплект