Сергій Хохлов віддав 30 років життя залізниці
Людина, яка разом із гарною родиною ще має й улюблену роботу, щаслива удвічі. Це одразу стало зрозуміло після розповіді про нашого земляка Сергія Хохлова, який вже майже тридцять років працює оператором дефектоскопного візка, забезпечуючи безпеку руху поїздів.

оператор дефектоскопного візка Сергій Хохлов під час роботи
Це одна із найбільш висококваліфікованих залізничних спеціальностей, адже виявити дефекти у рейках залізничної колії може людина, яка використовує складне технологічне обладнання та володіє спеціальними знаннями. Розповіла про це дружина Сергія Хохлова - Ельвіра, яка пишається своїм чоловіком, а також тим, як сумлінно він ставиться до своєї роботи.
А починалося все із дитячого захоплення, коли Сергій, відпочиваючи у літньому таборі, побачив рух поїздів на залізничній станції. З того часу робота машиністом тепловозу стала для нього мрією життя, і, коли була можливість, він часто бував на станції, спостерігав, як дружно та злагоджено працюють залізничники.
Тож вибір професії у хлопця був цілком осмисленим. Після школи він вступив до Гомельського залізничного училища, де здобув фах помічника машиніста тепловоза. Потім були три роки строкової служби у військово-морському флоті, де він був зв'язківцем. Так сталося, що за цей час у нього трішки погіршився зір, тож претендувати на роботу машиністом пасажирського поїзду він уже не зміг.
Хоча водити локомотив йому все-таки довелося, адже близько трьох років після служби в армії працював на посаді машиніста на Ірванцівському торфобрикетному заводі. Чимало хто з наших земляків пам'ятає цього скромного хлопця і як футболіста. Декілька років він був основним воротарем семенівської команди «Ревна», часто виручав команду, «беручі» дуже складні м'ячі.
У 1992 році тодішнє керівництво нашої залізничної станції запросило Сергія на роботу оператором дефектоскопного візка. І от вже майже тридцять років - на одному місці... Ділянка колії, яку нині обстежує Сергій Володимирович Хохлов, простягається від Се-менівки до Шостки, включно із залізничною станцією «Новгород-Сіверський». Отримавши завдання обстежити ту чи іншу ділянку колії, вони вирушають туди разом із напарником Андрієм Савуном. Для цього також підтримують зв'язок із машиністами потягів, які доставляють їх на місце роботи. Працюють і в спеку, і в холод, і в дощ, і в сніг. Раніше, іноді доводилося й ночувати в польових умовах. Всього було за багаторічну роботу.
За цей час виросли діти подружжя Хохлових. Донька й син обрали собі інший шлях у житті - працюють у медичній сфері. Хоча, коли вони були маленькими, Сергій Володимирович іноді брав їх із собою, показував романтику й відповідальність професії залізничника.
- Для мого чоловіка залізниця - це все його життя. Він знає все про цю дуже важливу сферу транспорту, і навіть у вільний час часто «мандрує» залізницями світу, використовуючи сучасні комп'ютерні програми, - із радістю говорить про захоплення чоловіка Ельвіра Хохлова.
Нам було дуже приємно почути такі теплі слова про нашого земляка - справжнього спеціаліста своєї справи. І в день залізничника, який в Україні відзначається сьогодні, бажаємо Сергію Хохлову, усім його колегам по професії міцного здоров'я, щастя, добра, благополуччя, щоб робота, як і раніше, приносила тільки позитивні емоції.
Семенівська газета «Життя Семенівщини» №44 (10914) від 4 листопада 2021, Едуард Асмаковський
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




