• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Він може зупинити час. щоправда, тільки на циферблаті


Він може зупинити час. щоправда, тільки на циферблаті

 

Професія годинникаря давня й існує вже значно більше тисячоліття. Перші механічні годинники з’явились у Китаї на початку 8 століття нової ери, відповідно з їхньою появою, з’явились і майстри, які їх будували, налагоджували, а згодом і ремонтували. У Європу годинники привезли араби аж через чотири століття після їх винайдення китайцями. З того часу годинники пройшли тривалий шлях еволюції від курантів у баштах до невеличких кишенькових та наручних годинників. Однією з визначних віх розвитку годинникової справи стало створення надточних хронометрів для мореплавців, які давали змогу визначати положення корабля посеред океану з високою точністю. Саме корабельні хронометри стали поштовхом до масового виробництва годинників найрізноманітніших моделей та марок.

Нині професія годинникаря достатньо рідкісна. У час численних електронних гаджетів все рідше можна побачити на руках людей годинники, бо можна підглянути час на «мобілці». Проте любителі годинників є. Більше того – чимало й тих, хто надає перевагу старовинним механічним пристроям, ігноруючи новітні електронні зразки. Та навіть найдосконаліші швейцарські годинники ламаються і їх доводиться ремонтувати. У Городні практично всі годинники ремонтує єдиний майстер - Леонід Оліфіренко.



Трудова біографія Леоніда Петровича цікава й багата. Чого вартий тільки досвід – годинникарем він працює з 1969 року! За більш як півстоліття через його руки пройшло стільки годинників, що їх нереально порахувати.

- Те як влаштовані годинники всередині цікавило мене із дитинства, тому коли випала
можливість навчитися цій справі – я не вагався й миті. Навчався в Одеському технікумі, по закінченню якого й працюю в Городні, - пригадав майстер.


За радянських часів він лагодив переважно вітчизняні зразки. На той час у Радянському Союзі було двадцять годинникових заводів, які випускали годинники всіх типів та розмірів. Працювати тоді було простіше технічно, бо проблем із комплектуючими не було взагалі – їх постачали годинникарям централізовано. З іншого боку, коли надходило замовлення на ремонт імпортної моделі – виникали труднощі, які доводилось долати, використовуючи вміння та досвід, чи просто відмовлятися від ремонту. Якось майстрові довелося лагодити оригінальний швейцарський годинник у суцільно золотому корпусі із золотим браслетом. Каже, із механізмом впорався досить просто, а от кількасот грамів золота викликали зрозумілі побоювання, поки не повернув замовнику.

- Серед ретро-моделей радянських часів найкращими були годинники «Восток» Чистопольського заводу. Це знамениті «командирські» годинники. Їхня феноменальна точність пояснюється тим, що завод спеціалізувався на хронометрах для військових кораблів і літаків. Добрі були годинники марок «Ракета», «Победа» і «Слава». Такі екземпляри є сенс реставрувати й використовувати навіть сьогодні. Серед закордонних найпростішими й при цьому найнадійнішими є моделі японської фірми «Орієнт», - розкрив одну з професійних таємниць майстер.

Робота годинникаря потребує терпіння, високої концентрації уваги, тонкої тренованої моторики рук. Найменша деталь, яку доводилось замінити майстру навіть важко уявити – кульковий підшипник від японського наручного годинника, розміром у кілька мікрон. Сьогодні він береться за ремонт не тільки механічних годинників – успішно лагодить і електронні. Окрім професійних навичок, Леоніду Петровичу довелось навчатись й в інших сферах. Він одним з перших створив виробничий кооператив, а згодом – одним з перших у Городні відкрив підприємницьку діяльність.

Майстер переконаний, що гаджети ніколи не витіснять годинники. Причин цьому чимало. По-перше великі стаціонарні годинники є окрасою інтер’єру, по-друге наручні годинники – зручніше використовувати для контролю часу аніж постійно дивитися у планшет чи смартфон, по-третє – досі існує чимало професій де у робочий час використовувати гаджети заборонено. До того ж ніхто не відміняв фактор статусності вишуканих і дорогих годинників, які дозволяють собі заможні люди. Тож професія годинникаря поки ще буде затребуваною.

Джерело: Новини "Городнянщини"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: годинникарь, Оліфіренко

Добавить в:
 
 


Центр Комплект