• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Ліпить по 6 кілограмів пельменів за день, 8 кілограмів голубців накручує за дві години


Ліпить по 6 кілограмів пельменів за день, 8 кілограмів голубців накручує за дві години

 

8 КІЛОГРАМІВ ГОЛУБЦІВ НАКРУЧУЄ ЗА ДВІ ГОДИНИ

Ви знаєте хоча б одну людину, яка не любить смачно поїсти? А чи багато у вас знайомих, які вміють і хочуть ліпити вареники чи пельмені щодня та й від цього ще й отримувати задоволення?



А ось ми познайомились із людиною, яка вручну може виготовити за день 6 кілограмів пельменів. І це ще не все. Знайомтесь - Віра Новосільна із Кудрівки. Її пельмені, вареники виходять такі ніжні, м'які, апетитні, а ще посипані чорним духмяним перчиком,зеленню і политих справжнім маслом - не відірватись. Як у неї так смачно виходить? А ніяких секретів - головне готувати з любов'ю, із задоволенням, ніби відпочиваючи.

О 4-ІЙ РАНКУ ЛІПИТЬ ВАРЕНИКИ ЧИ ПЕЛЬМЕНІ

Віра Іванівна завжди любила смачно готувати. Чебуреки, біляші, вергуни, вареники - це в неї чи не щодня було на столі, коли підростали діти. Чоловіку теж ніколи не набридали біляші. Було, і на ранок залишав до кави.

Всі у селі знають Віру як гарну господиню. Сусіди замовляють у неї і вареники, і пельмені. А на поминальні обіди замовляють голубці. Ще коли святкували перший раз День села, то теж просили її готувати вареники. І у бібліотеці були заходи, теж вареники свої фірмові робила. Тобто ні для кого не було дивиною, що Віра Іванівна впритул зайнялася своїм улюбленим заняттям. Для неї не складає труднощів прокинутися о 4 годині і ліпити вареники. До того так швидко і вправно володіє навичками, що тільки встигає відкладати готові вироби, пальці, ніби механізована машинка. За дві години накручує 8 кілограмів голубців.

На заслужений відпочинок Віра Іванівна вийшла у 52 роки (тоді жителі Кудрівки мали право на пільгову пенсію), а пенсію заробила мізерну, одержує всього 1800 грн. Тому рік тому, подумалось їй, чому б не спробувати ліпити пельмені та вареники для охочих домашньої їжі. Все вийшло. Спочатку купували знайомі, потім з'явився попит. Не таїть жінка рецептів приготування. Сама користується рецептом, який колись їй розповіла сусідка по ліжку, коли перебувала у лікарні. З тією сусідкою стали подружками, відвідувала вона її пізніше, коли сама видужала.

Поділилась своїм фірменним рецептом і з читачами газети. Ось тільки заміс у неї аж на 2 літра кип'яченої води. Тісто і на вареники, і на пельмені робить заварне.

Робить і вареники, і пельмені Віра Іванівна вручну. Буває, що і увесь деньочок. Один день вареники, другий пельмені, обов'язково голубці - коли скільки чого замовлено. Начинки використовує різні. З капустою, картоплею та шкварками, маком, сиром домашнім, з печінкою чи лівером - все на смак покупця. Треба сказати, що для начинки бере не макову начинку у лоточку, а замовляє спеціальну, дуже смачну, без борошна чи крохмалю. А для пельменів використовує тільки свинину, по можливості з власного господарства. Вигодовує по декілька поросят. Якщо не вистачає, тоді м'ясо купує на ринку. Сир домашній теж робить сама. Раніше утримувала 3 корови, були свиноматки. Тепер за потреби, купує молоко у людей, у печі відтоплює і виходить жирний, ароматний продукт.

Найбільшим попитом серед її клієнтів користуються пельмені, голубці та вареники з лівером і печінкою. Всі замовлення жінка доставляє до Сосниці автобусом. У селі до автобусної зупинки тягне все на велосипеді. У Сосниці її теж виручають «розовенькі» безкоштовні велосипеди. Отак і крутиться.

ВСЕ ТРЕБА ВСТИГНУТИ

Нині Віра Іванівна господарює сама. Минулого 11 років, як поховала свого чоловіка - гарного сім'янина і вправного господаря.

Познайомились вони у селі Бахмацького району, куди Віра разом з подружками приїздила погостювати до подружки по кімнаті з гуртожитку. Свого часу дівчина навчалась у Чернігівському кооперативному училищі. То до однієї подружки всі гуртом поїдуть, то до іншої. Так і знайшла собі кавалера. Микола і Віра разом проживали у Кудрівці. У 1982 році у сім'ї з'явився син Сергій. Тоді подружжя вирішило підзароби-ти і подалися на заробітки до Дніпропетровська, там жили сестри чоловіка. Працювали у радгоспі. У 1986 році сім'я поповнилась дівчинкою. А через деякий час вирішили повертатись у село. Жити було де, адже бабуся Олена подарувала внучці будинок.

І робота в селі була. Віра працювала до поїздки у їдальні, потім з’явилося місце на заправці, тоді у Ляшківському магазині торгувала. А останнім часом робила у їдальні «Агрікору». Микола шоферував, возив голову колгоспу, пізніше на автобусі, у ветлікарні. І вдома тримали величезне господарство, обробляли землю.

Тепер Віра Іванівна, доглянувши і матір, сама порає 40 соток землі, половину засіває зерном, половину картоплею, іншою городиною. Дуже любить доглядати за квітами і насаджує їх скрізь і різні. Алея, що веде до хатини, завжди заквітчана різнокольоровими барвами. Величезне подвір'я полюбили опеньки. І не випадково, адже Віра Іванівна любителька тихого полювання. Вже устигла і намаринувати, і насушити, і наморозити. Жінці не складає труднощів щодня топити піч, щоб наварити картоплі для поросят, насушити грибів, яблук, насіння гарбузового. Утримує кудрівчанка і 2 кіз. Каже, мати любила козяче молоко. Тримала Віра Іванівна і качок. До всього цього вона самотужки шпаклює, клеїть шпалери, адже на часі в неї ремонт.

А коли дочка їздила на заробітки, то 5 років турбувалася за маленьку внучку, разом з нею вчила уроки. Уже Настуся закінчила 9 класів. Має ще бабуся внучку-пер-шокласницю Маринку. Як вдячність дочка провела матері воду та встановили душову кабіну. Син допомагає по городу. Обоє дітей проживають у Сосниці. І дочка Аліна, і невістка Тетяна теж люблять готувати. Але до таких об'ємів, як мама, не дійшли.

А Віра Іванівна, як рідна мати для кожного, хто переступить її поріг. Ніхто не повертається із порожніми руками. А знайомих у жінки справді багато. Цінують її за гостинність, доброзичливість, щедрість. Нехай же улюблене заняття і надалі надихає.

* * *

У просіяному борошні, обов’язково просіяне, робить заглибину. Туди кладе дрібку солі, цукру і заливає кип'ятком. (2л). Лопаточкою змішує з борошном і залишає на 20 хвилин, щоб вичахло. Тісто відразу з комочками. Потім окремо вінчиком змішує 4 яєць, 1 склянку олії і додає до тіста. Одягає кухонні рукавички і вимішує тісто. Воно не пристає ні до рук, ні до стола. Ділить його на три частини і продовжує мішати кожну частину, щоб було еластичним. Потім кладе у холодильник на 1 годину. Далі по частинах розкачує тоненький пласт. Таке тісто можна класти до морозилки і робити пельмені коли забажається.

Джерело: районна газета "Вісті Сосниччини" №41 (10118) від 9 жовтня 2021, Олена Кузьменко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Новосільна, Кудрівка

Добавить в:
 
 


Центр Комплект