Сергій Шалуха - вчитель і воїн

Сергій Шалуха – учитель фізичної культури та «Захисту України» у Хоробицькому ліцеї. Вчителювати він розпочав одразу після закінчення Чернігівського педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка у 2009 році. До 2015 – він у війську не служив й навіть не мав уявлення про службу. Проте на виклик з військкомату відреагував миттєво і потрапив у шосту хвилю мобілізації, один з поміж двадцяти односельців, які взагалі не з’явились на призовний пункт.



- У липні мене направили у 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду до міста Львів.
Все почалося із навчання, під час якого мене за сумою ознак відібрали в окрему роту снайперів. Навчатись довелось багато чому – все було для мене нове, а ще – довелось долати страх перед висотою, через стрибки з парашутом. Вперше стрибати було дуже лячно, другий і третій стрибки дались значно легше, - пригадав Сергій.

Вже у жовтні десантник Шалуха потрапив в зону АТО де супроводжував військові конвої, ходив у рейди та вилазки, охороняв Луганську ТЕЦ у місті Щастя дев’ять місяців поспіль. Львівська бригада – зразкова частина, тож забезпечення у вояків було якісним. Їх оминули негаразди побуту та нестача техніки. Десантники їздили на «Хамві» та КрАЗах, мали БТР-и й танкову роту з танками Т-80. Добре підтримували хлопців й волонтери зі Львова, часто навіть зайве везли, аби забезпечити всі потреби військових.

Служба була дуже рухомою, на одній позиції десантники надовго не затримувались, бо доводилось виконувати завдання в різних точках зони АТО. В якийсь момент Сергій пригадав свою мирну професію й створив у бригаді власну волейбольну команду:

- Війна це не лише бої, окопний побут та обстріли. Траплялись цілком мирні та
спокійні дні, коли ми мали змогу навіть займатися спортом. Тож чому б не використати цей час із користю? Згодом ми навіть міні-турніри влаштовували, змагаючись з місцевими командами на підконтрольній Україні території. До того ж волейбол дуже допоміг нам краще порозумітись з місцевими жителями.

Сьогодні він навчає старшокласників патріотизму, через призму власного досвіду, отриманого на Сході країни. Очолювана ним шкільна команда неодноразово перемагала та виборювала призові місця на змаганнях військово-патріотичної гри «Сокіл «Джура»», а вихованці тематичного гуртка вже пов’язали свої долі з військом. Так Єва Кугук навчається у військовому інституті у Києві, а Владислав Колотий вже служить за контрактом у війську.

Нині Сергій Шалуха вагається поміж тим чи вчителювати, чи повернутися до війська. Причин цьому декілька й головною він вважає неправильний підхід до курсу «Захист України».

- Предмет потрібний для старшокласників, проте він перенасичений зайвою
інформацією. При цьому для його викладання у вчителя немає нічого окрім підручника. У школах немає масо-габаритних макетів зброї, гранат, немає малокаліберних гвинтівок з яких можна було навчати стріляти, немає тирів... Для того, щоб захопитися військовою справою, потрібно знайомити учнів зі зброєю, навіть деактивованою, а не показувати її на картинках. До речі, нормальних плакатів з такими «картинками» також нема! – підсумував учитель.

Попри такий стан речей йому вдалося створити пристойний тренажерний зал у школі й залучити до спорту чимало школярів, які постійно тренуються у ньому. Нині він замислюється про відновлення повноцінної смуги перешкод, а також продовжує готувати тих старшокласників, які обирають собі військові професії.

Джерело: Новини Городнянщини

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: