• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Незвичайне хобі столичного шеф-кухаря


реклама

Незвичайне хобі столичного шеф-кухаря

 

Його робота – приготування найвишуканіших страв у фешенебельних ресторанах столиці, проведення майстер-класів і складання меню для закладів освіти в різних куточках України, Кавказу та Середньої Азії.

Роман Коломоєць – професійний шеф-кухар, який знайшов віддушину в українському селі. У вільний від роботи час він приїздить на малу батьківщину своєї дружини – в село Мала Загорівка, що на Борзнянщині, де буквально займається селекцією окремих порід кролів та свиней. Доглядати за тваринами йому допомагають свояки чи, як сам каже, «довірені особи», а от раціон та норми догляду Роман визначає самостійно.

«Оддушину» знайшов у господарці

Роман Коломоєць закінчив магістратуру Київського національного економічного університету. Навчався на факультеті харчових технологій, за професією – шеф-кухар.

На життя заробляє майстер-класами по готелях та ресторанах столиці.


Основна робота - в ресторанах

«Зараз зі своєю командою займаюсь зміною харчування в школах та садочках не лише України. Працюємо також на Кавказі та в Середній Азії, – говорить про свій рід занять Роман. – А тут у мене «оддушина», – посміхається він.

Роман запрошує нас на просторе подвір’я і одразу ж підводить до загону зі свиньми. Помітно, що чоловікові до вподоби те, чим він займається у вільний від основної роботи час.



«Це – «мангалець», – вказує пальцем на кучерявих рудуватих поросят. – Від інших порід свиней їх відрізняє багато позитивних якостей: невибагливі у догляді, а завдяки густому вовняному покриву вони добре переносять тридцятиградусний мороз. Абсолютно невибаглива порода. Стійкі до болячок, легкі в утриманні, їм не треба нічого варити чи запарювати, свиней годую сухим кормом, – пояснює особливості породи та її утримання чоловік. – Це – сальна порода, – продовжує він. – Але у Європі її цінують не лише за сало, а й за смачне м'ясо. Відсоток відходів – 21. Прекрасний показник».

Поросятам у загоні по сім із половиною місяців. Роман Коломоєць каже, що «мангальці» ростуть довше, порівняно з традиційними породами свиней, однак виростають до 300 кілограмів.

«Породу вивели на початку 19 століття. Її схрестили з дикими свиньми. За рахунок цього в них сильний імунітет, – розповідає свиновод. – Цих свиней я держу для себе. Раніше тримав свиноматку, але в нашому регіоні люди, на жаль, не розуміють цінності «мангальця». Називають їх перевертнями. Приходять і кажуть: «нам давайте оцих білих, довгих», але ж із ними і роботи скільки… А з «мангальцями» мороки взагалі немає жодної: купив і він живе своїм життям».

Чого не скажеш про інші породи свиней, яких утримують в господарстві Романа.


Свиноматка породи «кантор»

«Ось таку от помісь свиней «п’єтрен» і «дюрок» назвали «кантором», – погладжує в сухому загоні рябу «льоху» Роман. – Поросята досягають 100-кілограмової ваги в 5-місячному віці. Це – беконна порода, адже смакові якості м'яса досягаються прошарками жиру в м'язах. На виході отримуємо 75-80% чистої продукції, з них 55% смачного нежирного м'яса, сала – 25%. Цій красуні 1 рік і 4 місяці. Вага – 380 кіло. А ось це – «ефка», – вказує на біласту сусідку, – це – «біла українська». Всі вони вагітні».

Кожну зі свиноматок Роман знає поіменно і ставиться до них з особливим трепетом. Таке враження, що вони його розуміють.

«Це Адель, там Шакіра, оце – Мішель, а онде – Райка», – підсумовує чоловік і просить нас пройти далі.


Німецький строкач – невибагливий, плодовитий, промисловий і практичний

А далі… клітки з кролями. Втім, на відміну від свиней, тут Роман зосередився на розведенні та селекціонуванні всього однієї породи – німецького строкача, або німецького строкатого велетня.

«Чому саме ця порода?» – запитую у кролівника.

«Мене влаштовує те, що вони гарні мамки. Це – перше. По-друге, вони приводять багато, а по-третє, розмір у них промисловий, м’ясний, – пояснює Роман Коломоєць. – Цей вид компактний і дуже практичний. Окрім багатодітності, ці кролі вирізняються пізньою статевою зрілістю, тож гніздо не треба розсаджувати до п’яти місяців. А після п’яти місяців вони вже готові на м'ясо. Проблем із місцем для них немає».


Традиційний окрас строкача. Молоде потомство

За словами кролівника, німецький строкатий велетень в середньому приводить від дев’яти до чотирнадцяти кроленят. Доросла особина досягає ваги семи кілограмів.

«Кролиця готова до спарювання з 5,5 місяців, – продовжує Роман. – Паруємо їх на 12-й і 15-й день після окролу».

За словами кролівника, в утриманні кролів є три основні фактори: санітарні умови, щеплення та відгодівля. Кожна клітка у Романа Коломойця підписана, на кожній написано історію: як звати, коли парували (якщо це кролиця), які вакцини проколювали, коли і скільки привела потомства, хто батько.


Буває і такий колір

«Вакцинувати треба правильно і правильною вакциною, – говорить чоловік. – Я купую молдавську вакцину. Годую тільки сухим. Цілий рік даю сіно, зернову суміш і воду. Ніякої трави! Вони не знають, що таке буряк та морква. Адже кролі ростуть тільки від сухого – коли вони наїлись сухого і напились води, все решта – неефективно. Буряка можна давати тільки 60 грамів на добу, і то дорослому кролю».

За словами Романа Коломойця, утримувати кролів у будь-якому випадку вигідно – хоч для себе, хоч для продажу. Частину молодого потомства він продає – 4-місячних кроликів по 400 гривень за одного, кроличок – по 450 гривень. Так само торгує і поросятами.


А ось і покупець

«Саме привела свиноматка м’ясного «ландраса», – хвалиться господар. – За поросят прошу по 150 гривень за кілограм».

Бажаючим придбати у своє господарство якісних поросят чи кроликів, можливо, не завжди вдасться застати Романа на місці, проте у Малій Загорівці завжди на зв’язку його теща та, як сам каже столичний шеф-кухар, його «довірені особи». Ми ж попросили відомого технолога поділитись одним зі своїх рецептів кролятини.

Рецепт від шеф-кухаря

«Один із найсмачніших кролів готують за класичним рецептом. Спочатку маринуємо кроля з сухим часником, паприкою, сіллю та перцем. Потім все це легенько паніруємо в борошні та обсмажуємо до золотистого кольору. Складаємо в «утятницю», додаємо моркви, болгарського перцю, цибулі, трішки білого сухого вина, накриваємо і томимо хвилин 40. В кінці додайте вершки або сметану. Ще можна добавити базиліку. Або ж можна обсмажити в спеціях і томити у власному соку – простий, але дуже практичний і смачний рецепт. Рекомендую кролятину всім, кому треба сидіти на дієті».

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» № 14 (832) від 8 квітня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Коломоєць, шеф-кухар, Мала_Загорівка, Борзнянщина, кролівництво, свині, породи, Назаренко, Чернігівщина

Добавить в:
 
 


Центр Комплект