• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Будні в героїчній професії: на пожежу збираються за 45 секунд


реклама

Будні в героїчній професії: на пожежу збираються за 45 секунд

Вони цілодобово знаходяться у постійній бойовій готовності до боротьби з незваним лихом та приходять на допомогу людям у найважчі хвилини: під час пожежі чи стихійного лиха, у ДТП, на суші чи на воді – це рятівники. Все про свою професію розповів начальник ічнянських пожежників майор Олександр Негрій, відповідаючи на запитання: що у ній найнебезпечнішого, що пожежники роблять, коли все спокійно, чи можна їм спати та яку зарплату отримують.



– Чому ви погодились працювати пожежником? Адже це небезпечно.
– Я живу в Прилуках. У пожежній охороні працював мій батько, ліквідовував наслідки
аварії на Чорнобильській АЕС. І жертвувати своїм життям заради інших та допомагати іншим – передалося у спадок від нього. А ще це покликання душі. Просто робиш свою справу – рятуєш життя.

– А зарплата яка? Адже професійна діяльність пожежників-рятувальників пов’язана з небезпекою для життя. Чи воно того варте?
– Зарплата ніби й нормальна, але якщо порівняти із тією, яку отримують, наприклад, пожежники за кордоном – наче й малувато. Взагалі зарплата пожежного залежить від вислуги років, звання, посади тощо. У водіїв вона від 8 до 12 тисяч. Чи варта наша робота ризиків?
Дійсно, ми ризикуємо власним життям та здоров’ям. Життя людини безцінне, тож про це говорити вважаю зайвим. Вибір цієї професії повинен буди свідомим, адже не завжди ризики роботи можуть вимірюватися грошима. Хто вважає, що робота не варта ризиків, той у нас не працює – не його це, значить.

– Коли нічого не горить, чим займаєтеся?
– У мене у підрозділі 22 чоловіка особового складу: пожежники, водії, начальники караулів та диспетчери. Чергуємо позмінно: добу через три. І немає в нас такого, щоб ми нічого не робили та сиділи, склавши руки. Є свій розпорядок дня, коли немає викликів. Проводимо службову підготовку, відпрацьовуємо нормативи з фізичної спеціальної підготовки. Крім того, обслуговуємо техніку. А ще навчаємося. Так, у нас є заняття, які проходять в
окремому кабінеті за партами, як у школі. Згідно з розпорядком дня, в особового складу з восьмої години вечора до одинадцятої є особистий час, тож можемо трохи відпочити. Знову
ж таки, якщо виклик – ми у бойовій готовності.

– За скільки хвилин пожежник має одягнутися на виклик?
– За сорок п’ять секунд одягаємо спеціальний захисний одяг і виїжджаємо на виклик.
Всі встигають, бо ми постійно для цього тренуємося, виконуючи норматив за сигналом «Тривога». Тобто для сторонньої людини – це дійсно дуже мало часу, а для нас – це стандартна процедура. У нашій команді таких немає, щоб не зібралися.

– Все треба одягати?
– Обов’язково. Це для власної безпеки. Спеціальний захисний одяг закриває всі частини тіла рятувальника, щоб той не отримав опіки, захищає від високих температур. Він термостійкий,
вагою п’ять кілограмів. Сюди ж входить спеціальне взуття, штани, куртка, каска й пояс.

– Чи відчуваєте страх, коли їдете гасити пожежу?
– Гасити пожежу – для нас звичайна робота, тож страху немає, бо вже звикли. Але є хвилювання та переживання, що можеш не встигнути комусь допомогти, адже кожна зайва секунда може коштувати життя. Особливо такі відчуття присутні тоді, коли знаємо, що в палаючому будинку є люди. Щодо особистої небезпеки – так, завжди є ризик травмування та загибелі. Проте, на щастя, таких випадків не пам’ятаю.


– Що найнебезпечніше при пожежі?
– Заходити у задимлені підвали, коли обмежена видимість. У палаючих будинках приватного
сектору можуть знаходитися газові балони, які становлять небезпеку. Є можливість обвалу, висока температура горіння – це також небезпечно для пожежника.

– Пожежники сплять на роботі? Адже чула приказку: спить, як пожежник.
– У розпорядку дня є сон з одинадцятої вечора до шостої ранку. Для цього відведене приміщення з ліжками. Але сплять не всі: диспетчер приймає дзвінки на телефоні, черговий по караулу контролює периметр підрозділу, щоб все було зачинено, ніхто не проник у пожежну частину. Коли диспетчер вмикає сирену, вона розбудить навіть «мертвого» – особовий склад караулу повинен швидко зібратися.
А за приказку не чув. Насправді у пожежника сон тривожний і такий собі, в очікуванні.

– Чи є у пожежників забобони та традиції? Або ж якісь прикмети, яким вони вірять, дотримуються?
– Після зміни не кажемо «до побачення» чи «до зустрічі», а бажаємо «сухих рукавів». Якщо пожежні рукави протягом чергування залишаться сухими, то подавати воду на гасіння пожеж рятувальникам не довелося. Щоб не було повторних виїздів, не прийнято мити бойовий одяг чи чистити взуття після повернення з події – бо це погана прикмета. Це робимо лише після закінчення чергування.
Якщо дорогу пожежному автомобілю, що поспішає на виклик, перебіжить чорна кішка, чи перейде людина з порожнім відром – водій не буде розвертатися та змінювати маршрут. Хіба що тричі сплюне через ліве плече або перехреститься.

Є й традиції. У день першого бойового чергування новачок повинен пройти обов’язкове «посвячення». Новоспеченого пожежника обливають з пожежного рукава холодною водою – так він пройшов бойове хрещення. Тільки після цього він вже є повноправний член колективу. Так, обливаючи водою, проводжаємо і того, хто йде на пенсію. А ще всі свята підрозділ відзначає у своєму дружньому колективі.

– Чому у пожежній команді немає жінок? Це заборонено?
– Дійсно, у нас немає жінки-пожежниці, чомусь не приходять на роботу. Працюють три жінки, щоправда, диспетчерами. У вузи ДСНС можна вступати і хлопцям, і дівчатам, тож в цьому питанні в нас гендерна рівність. А жінки-пожежниці у нашій країні – рідкість. Особисто я проблем в цьому не бачу, головне – хороша підготовка, здоров’я та готовність допомагати та рятувати. Проте, для прикладу, скажу, чув, що в Україні є пожежна частина, де начальник пожежного караулу – жінка. Здається, на Черкащині.

– Чому часто люди нарікають, що пожежники приїхали без води?
– Можу запевнити, що пожежний автомобіль завжди приїжджає із повною цистерною. Вона не буває порожньою чи наполовину заповненою.
У нашому новому пожежному МАЗі вмішається вісім тонн води. При інтенсивному гасінні вона вичерпується за лічені хвилини, і все – цистерна пуста. Тому й говорять на нас,
що «приїхали без води». До того, люди під час пожежі перебувають у стані шоку, і їм навіть здається, що ми взагалі повільно діємо, але це не так.

– Окрім пожежі, ще на які ситуації викликають? Адже ви – пожежно-рятувальна служба.
– Квартири відчиняли, і котів та собак з колодязя виймали та з дерев знімали. Також загазованість повітря заміряли у приватному господарстві, бо людина подзвонила і сказала,
що їй важко дихати. Ртуть розлиту збирали. І на ДТП їздимо, вивільняємо потерпілих з автомобілів. А взимку – машини із снігових заметів. Словом, де тільки треба наша допомога – ми завжди там.

Джерело: газета "Трудова слава", №8 (10129) від 25.02.2021, Світлана Череп

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: рятівники, пожежники, Негрій

Добавить в: