• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » ДП «Семенівський лісгосп» працює стабільно


ДП «Семенівський лісгосп» працює стабільно

2020-й рік став визначальним для лісової галузі Семенівщини. Спочатку було призначено керівника ДП "Семенівкарайагролісгосп", а згодом, у серпні минулого року, - директора ДП "Семенівський лісгосп". Якщо комусь не відомо, це два різних підприємства: господарем райагролісгоспу є Чернігівська обласна рада, а держлісгоспу - держава Україна. На посаду директора ДП "Семенівський лісгосп" було призначено Андрія Федоровича Дудка. Він - фахівець в лісогосподарській справі, має відповідну освіту і 15 років стажу роботи на різних посадах в лісовій галузі. Про роботу ДП "Семенівський лісгосп" йдесть в інтервю з його директором - А.Ф.Дудком.



- Андрію Федоровичу, розкажіть про себе, щоб наші читачі могли трохи з вами познайомитись?
– Народився я у 1983 році. У 2005 році закінчив Національний аграрний університет за спеціальністю «Лісове господарство» і здобув кваліфікацію інженера лісового господарства. У галузі лісового господарства працюю майже 15 років. Пройшов такі щаблі професійного зростання: помічник лісничого, районний мисливствознавець, інженер лісового господарства державного підприємства «Семенівське лісове господарство», інженер з лісокористування, інженер з охорони і захисту лісу державного підприємства «Ніжинське лісове господарство», головний спеціаліст відділу лісового господарства ЧОУЛМГ. До призначення працював головним лісничим Семенівського лісгоспу.

– Розкажіть, будь ласка, про структуру підприємства, колектив…
– У підпорядкуванні Семенівського лісгоспу знаходяться Блешнянське, Костобобрівське, Машівське, Орликівське, Радомське, Семенівське лісництва, нижній склад, автотранспортний цех та цех переробки деревини. Загальна площа наших лісів складає 31808,6 га. На жаль, через зависоку вартість перевезень лісопродукції залізничним транспортом нижній склад майже простоює, там тільки іноді переробляємо дуб та березу. Робітники перерозподілені між іншими підрозділами, обійшлись без скорочень. Водії, які раніше доставляли деревину до залізниці, зараз працюють на іншій техніці. На теперішній час у загальній структурі підприємства налічується 230 працівників. Середня заробітна плата складає 10400 гривень. Звісно, після сплати податків на руки люди отримують дещо менше. Згоден, зарплата не дуже висока, але ми працюємо повністю легально і по можливості намагаємось її нарощувати.



– Андрію Федоровичу, яким був 2020 рік для лісгоспу, які проблеми довелося долати і чи були здобутки?
– Цей рік видався дуже складним, адже більшість деревообробних виробництв в Україні експортноорієнтовані. Цього року пандемія коронавірусу внесла свої корективи, майже припинивши експортні операції навесні через введення локдауну. Багато підприємств вивільняли працівників, відправляли в неоплачу-вані відпустки. Ми ж намагались зберегти кожного працівника, відправляли у звичайні відпустки, бо дійсно не потребували робочих рук, адже збуту продукції майже не було. Благо, що вдалося пережити цей складний період, і у третьому кварталі ми стали працювати, як і раніше, відповідно до планів. Зараз ми працюємо стабільно, виплачуємо без затримок заробітну плату, сплачуємо платежі в бюджети. На мою думку, як для цього року, ми маємо непоганий результат.

– Як працює підприємство в сучасних умовах? Як відомо, багато хто думає, що державні підприємства й досі утримує держава?
– Так, дійсно дехто й досі вважає, що ми знаходимось на державному забезпеченні, але це не так. Востаннє підприємство отримувало допомогу від держави, якщо не помиляюсь, у 2007 році. Сума була незначна і мала чітке спрямування: створення і догляд за новими лісами на деградованих сільськогосподарських землях. Зараз же ми функціонуємо як повністю ринкова одиниця, тобто що виручимо від реалізації продукції, тим і розпоряджаємось. Єдине, чим відрізняємось від звичайного комерційного підприємства, те, що нашим власником є держава, яка у вигляді дивідендів отримує 90% від нашого чистого прибутку. Звичайно, дуже важко розвиватися і  модернізуватися, коли в розпорядженні залишається такий незначний ресурс, Виживаємо, адже раніше було закладено дуже міцну матеріально-технічну базу. Вона нам зараз дуже добре допомагає триматися на плаву. Але і всіма фінансовими ресурсами, які у нас залишаються, ми намагаємося розпорядитися розумно, вкладаючи гроші в тому числі і на розвиток підприємства, покращення матеріальнотехнічної бази, соціальний захист працівників.

– Розкажіть, будь ласка, як визначаються площі, де будуть рубки деревини?
– Лісогосподарська діяльність чітко визначається відповідним проєктом лісовпорядкування, який розробляється спеціалізованим державним проєктним підприємством на 10 років діяльності підприємства. Останній проєкт було розроблено ще в 2011 році, тобто в наступному році закінчується його строк дії, і будемо розробляти новий. Проєкт лісовпорядкування підприємства регламентує рубки головного користування і, відповідно, відновлення лісу на цих територіях. Санітарні ж рубки відбуваються за потребою – після пожеж або на ділянках дерев, пошкоджених шкідниками чи хворобами. У 2011 – 2015 роках, наприклад, довелось вирубати ділянки, де росла ялина, адже вона почала сохнути від недостачі вологи в ґрунті. Для наших бідних піщаних земель найкраще підходять сосна та береза, і це зумовлено багатьма умовами. Є, звичайно, невеликі ділянки, де ґрунти багатші на поживні речовини, там ростуть дуб та осика. Але таких ділянок мало. При лісництвах на спеціалізованих ділянках вирощується посадковий матеріал, яким і здійснюється засаджування ділянок після проведення робіт з рубки лісу. Саджанцями забезпечені повністю, їх ніде не докуповуємо.



– Андрію Федоровичу, чи є проблема з кадрами на підприємстві?
– Якщо розглядати ситуацію із забезпечення працівниками Семенівського лісництва, автотранспортного цеху, цеху переробки деревини тощо, то тут кадрової проблеми не існує. А ось в деякі лісництва, які працюють на територіях сільських населених пунктів, працівники потрібні. Особливо з лісогосподарською освітою. Але, на жаль, на Семенівщину молодих спеціалістів з відповідною освітою не заманиш.


– Як так сталося, що адмінбудівля Блешнянського лісництва розташована на території Семенівки?
– Колись населення Блешні нараховувало біля 200 чоловік, але з часом люди поступово переїжджали до нашого міста. Дійшло до того, що доводилось забирати людей з Семенівки і возити в Блешню на роботу. Потім збудували приміщення лісництва на околиці міста в напрямку розташування земель ліс-ництва. Звісно, територію біля садиби лісництва хотілось би з часом розширити.

– Який обсяг деревини переробляється в лісгоспі і яка продукція виробляється?

– Від загального обсягу заготовленої деревини власними силами переробляємо тільки 20–25%. Звісно, найпростіше торгувати «кругляком»: зрізали дерева, замовник з ділянки їх забрав – та й все… Але ми зберігаємо і власні потужності з переробки, адже це робочі місця. Ми маємо можливість виготовляти суху дошку та шалівку, вагонку, дверну лиштву, але зараз попит на них не великий. Їх з ринку витіснили сучасні полімерні матеріали та металопластикові вікна. Зараз є попит на пиломатеріал з деревини низької якості, тобто розпилюємо сухостій, що раніше йшов на дрова для населення та щепу для плитних комбінатів. Цей вид діяльності найбільше зараз завантажує наші переробні потужності. На жаль, дуже високі витрати на переробку деревини накладають певні обмеження на розвиток даного напряму, тому розпоряджаємось тим, що є.



Сергій Алешкевич



Віктор Ткаченко



Олександр Черняк

– Чи надає лісгосп автотранспортні послуги з доставки лісопродукції замовникам, чи її відправляєте тільки залізницею?
– Так, у нас є така послуга, але вона не часто атребувана замовниками. Тому що, по-перше, у нас здебільшого спеціалізована техніка для роботи в складних умовах лісу, і, по-друге, витрати на транспортування нею лісопродукції до споживача дуже впливають на кінцеву її вартість, тому дебільшого замовник забирає продукцію власним або найнятим на стороні автотранспортом.

– Які маєте плани щодо розвитку підприємства?
– Звичайно, хотілося б проводити модернізацію иробництва, закуповувати нову, більш продуктивну техніку, але реалії життя поки не дають такої можливості. Заздрісно дивитись на харвестери, що замінюють 5–6 бригад лісорубів, але ж і коштують вони під пів мільйона умовних одиниць, що для нас є не підйомною сумою. Нагадаю, 90% прибутку ми віддаємо державі як власнику підприємства. Але зберігаємо надію, що державницький підхід зміниться, і ми зможемо покращити свій технічний стан. Ринок деревини непередбачуваний. На моїй пам'яті – падіння вартості кубометра деревини сосни з тепер вже фантастичних 2700 гривень до 1000 (з ПДВ). Це все накладає певні обмеження на планування модернізації підприємства.

– Андрію Федоровичу, дякую за змістовне інтерв’ю. Сподіватимемося, що в роботі лісгоспу все буде складатися якнайкраще.

Сергій Висоцький, фото автора та Михайла Волка, газета «Життя Семенівщини» №51 (10868) від 17.12.2020року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: лісгосп, Семенівка, Дудко

Добавить в: