• Брухт ДальнобойСервис


реклама

Скульптури Саєнкового саду

 

Ім’я Олександра Саєнка ЮНЕСКО внесло до списку видатних діячів світової культури, а сторіччя митця урочисто відзначалось у 1999 році під егідою цією міжнародної організації.
110-а річниця від дня народження Олександра Саєнка була занесена до списку пам’ятних дат і ювілеїв, що відзначаються на державному рівні. У ювілейному році пройшли художні виставки, конференції, пленери, конкурси на кращий мистецький твір серед дітей та юнацтва, побачили світ книги про творчість митця, вийшли на екрани фільми.




Однією із знакових подій стало представлення скульптурних композицій на теми творчості майстра. Наприкінці 2008 року дочка художника Ніна Саєнко звернулась з клопотанням до професорів: голови Національної Спілки художників України Володимира Чепелика та завкафедри скульптури Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Валерія Швецова з клопотанням запропонувати талановитим студентам-випускникам підготувати дипломні проєкти на теми творчості Олександра Саєнка.

Після піврічної роботи відбувся захист дипломних робіт. Успішно і з відзнакою їх захистили студенти Микита і Єгор Зігури, Євген Троценко.

До урочистостей залишалось неповних два місяці. Заплановані кошти на проведення ювілейних заходів держава
не виділила. Але зібралися в гурт патріоти й справа рушила з мертвої точки. Академік Микола Жулинський звернувся до голови Вінницької облдержадміністрації Олександра Домбровського з клопотанням підтримати створення в Буші на Вінничині, композицій із каменю, які б згодом перевезли в Борзну. І ось випускники Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Микита і Єгор Зігура та студент академії Євген

Троценко два тижні активно працювали як учасники Всеукраїнського пленеру з монументально-декоративної пластики з брилами піщаника. Постійними натхненницями процесу творення були Ніна Саєнко та її донька Леся Майданець. Всі умови для реалізації проєкту були забезпечені директором департаменту культури Вінницької ОДА Тетяною Цвігун.



Фото з сайту museum.cult.gov.ua

З’явилися три скульптурних композиції - «Козак Мамай» (М. Зігура) як уособлення козацького духу і мистецької досконалості, «Дівчина пасе вівці» (Є. Зігура) - втілення одвічного духовного зв’язку із землею і «Вірність» (Є. Троценко) - як символ вічності прекрасного почуття.

Аби скульптури своєчасно зайняли місце на території музею-садиби, у процесі перевезення їх від Буші до музею у Борзні чимало зусиль доклали на той час працівники Департаменту культури Вінницької ОДА, Борзнянська районна рада на чолі з Анатолієм Хавилом, ДП «Борзнянське лісове господарство» на чолі з Леонідом Стахорським, донька художника Ніна Саєнко.
20 серпня 2009 року, у день урочистостей з нагоди 110-ї річниці від дня народження Олександра Саєнка, скульптурні композиції були представлені громадськості й отримали чимало схвальних відгуків, зокрема голови Асоціації українських жінок у Лондоні Світлани Панченко.

Президент Міжнародного благодійного фонду «Фонд Олександра Саєнка», заслужена діячка мистецтв Ніна Саєнко вручила молодим скульпторам почесні грамоти, дипломи та грошові премії.

Скульптурні композиції, гармонійно вписані в ландшафт музею-садиби Олександра Саєнка, нині є вагомою складовою, окрасою і гордістю унікального центру української культури і мистецтва Борзнянщини.

Ніна Храпач, директор музею, газета "Вісті Борзнянщини" №51 (9921) від 19.12.2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Саєнко, Борзна, річниця, художник, Храпач, музей

Добавить в: