Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Корюківчани Ольга й Михайло Плоскі займаються лікарськими травами та збирають історію свого роду


Корюківчани Ольга й Михайло Плоскі займаються лікарськими травами та збирають історію свого роду

Подружжя Плоских багато років збирає лікарські трави. Два роки тому чоловік і дружина почали самотужки досліджувати ще й свій родовід. Люди, які добре знають чи не кожну травинку Полісся, загорілися бажанням дізнатися якомога більше і про всіх своїх родичів. Вони розповіли не лише про те, як правильно лікуватися травами, повідали і про поляка-писаря, від якого пішли Плоскі, та інших цікавих особистостей свого роду.


Ольга й Михайло Плоскі з Корюківки

Шістдесятиоднорічні Михайло та Ольга Плоскі – педагоги за освітою. Але вчителювала тільки Ольга Миколаївна. Михайло Михайлович, який родом з Костючків, усе життя пропрацював зварювальником. Спочатку на фабриці техпаперів, а потім у РЕМі.

Ольга Миколаївна народилася у Сахутівці. Після закінчення у 1980 році Ніжинського педінституту викладала українську мову та літературу спочатку в Тютюнниці, а потім у Корюківці — в першій школі та в олексіївській. Пізніше, через реорганізацію останньої, – ще й у четвертій міській. Після виходу на заслужений відпочинок школу полишила одразу. Каже, сама надбала 35 років педагогічного стажу, треба й молодим дорогу давати.

Михайло та Ольга Плоскі мають трьох доньок. Найстарша, 38-річна Наташа, працює медсестрою у Чернігові, середня, 35-річна Світлана – бухгалтером у Києві, а найменша, 32-річна Вікторія – менеджер, живе у Корюківці. Мають бабуся з дідусем і п’ятьох онуків.

Польське коріння роду Плоских

Серйозно цікавитися своїм родоводом Ольга і Михайло Плоскі почали на прохання своєї доньки Світлани. Розпочали дослідницьку роботу 2018 року, озброївшись зошитом, ручкою та велосипедами. Об’їздили кілька сіл, де ще живе рідня чи люди, які пам’ятають їхніх близьких.

- Спочатку вирішили збирати інформацію про рід чоловіка, — каже Ольга Миколаївна. – По крупинці дізнавалися про кожну людину: хто, де жив і працював, скільки мав дітей і т.д. Дещо розповіли чоловікова тітка Рая з Бешківки та двоюрідна сестра Зіна, яка нині живе у Корюківці. З’ясувалося, що рідні було багато, у кожній сім'ї по 8-9 дітей. Про всіх і пишу.

* * *
Михайло Михайлович і Ольга Миколаївна знали, що рід Плоских має польське коріння. Кажуть, інформацію на підтвердження цього відшукали й у столичних архівах

* * *

- Мій пращур-поляк Апатій Плоский служив у війську полковим писарем за часів Петра I, — розповідає Михайло Плоский. – За хорошу службу він отримав дворянське звання (про що довго й документ зберігався, але зараз уже втрачений) та був нагороджений лісовою ділянкою площею 17 десятин біля нинішньго села Костючки.

Згодом Апатій Апатійович там і оселився. У нього народилося двоє синів Антон і Олексій. Від них пішли всі Плоскі з Костючків.

Хто такий Захарка Плоский

Найцікавішою особистістю роду Плоских є дід Михайла Михайловича — Захарій Антонович Плоский, якого вся рідня звала Захаркою. Ось, що про нього розповідає його онук Михайло Плоский:


Кожна світлина - надзвичайно цінна для Михайла Плоского

- Дід Захарка у 17 років пішов служити юнгою на канонерський човен «Хівінець». Нагороджений був трьома відзнаками царської армії. Судилося йому пройти революцію, громадянську війну, фінську. Під час Другої світової дід був поранений, повернувся додому в Костючки. Саме там командир Чернігівського партизанського з’єднання Олексій Федоров «підсадив» його до поліцаїв. Кажуть, на той час у Костючках і сусідніх селах звірствував поліцай Біба. Але саме завдяки Захарію Плоскому багатьох сільчан вдалося врятувати від смерті й примусових робіт у Німеччині. По війні дідові присудили 10 років тюрми, бо був у поліцаях. Але він не відбував свій термін, адже вступилися Федоров і односельці, які довели, що Захарій Плоский насправді поліцаям не служив.

Згодом Захарка одружився з дівчиною на ім'я Вася, Василина. Подружнє щастя було недовгим — дружина померла молодою при пологах, залишивши свого чоловіка з шістьма дітьми.


Перша дружина Захарія Плоского - Василина

Удруге він одружився з Улянкою, яка була на 25 років молодшою від нього. Обоє зійшлися через безвихідь.

- Розповідають, що дівчиною тітка Улянка, не перебуваючи у шлюбі, народила дитя, яке згодом померло, — каже Ольга Миколаївна. – Позашлюбної дитини тоді жодній жінці не прощали. Не пробачила їй навіть матір – вигнала з дому. Деякий час Улянка жила у своєї сестри, яка їй і порадила зв’язати свою долю із Захаркою. Мовляв, тобі уже годі долі шукати з таким минулим, а Захарка тебе забере, бо матір його дітям потрібна. Так і сталося. Вже в шлюбі Улянка народила доньку Прасковію.



Родина Захарія Плоского

У родині Плоских ще довго ходили перекази про золото і дорогі наряди, які дід Захарка начебто привіз у село ще після служби у царській армії. Однак, де воно все те поділося, ніхто понині не знає.

Серед шістьох дітей Захарія був і батько Михайла Плоского – Михайло Захарович. Тривалий час чоловік був бригадиром тракторної бригади, механіком, трактористом. А мати Михайла Михайловича, Віра Іванівна, — завідувачкою дитсадка у Костючках, а потім посильною в Тютюнницькій сільраді. Михайло й Віра Плоскі народили та виховали трьох дітей: Михайла, Леоніда й Олену.

Вже немає на світі Леоніда. В Кучинівці живе Олена, а Михайло, який і збирає нині все про свій рід, — у Корюківці.

Капітани й Капітони

Рід Ольги Миколаївни – із сахутівських Капітанів. Звідки пішло це прізвище, встановити їй не вдалося. Але всі Капітани – місцеві. Ниточка родоводу, яку вдалося розплутати, тягнеться лише від прадіда і прабаби.

Одарка, прабаба Ольги Миколаївни, була круглою сиротою. Про своїх батьків вона ніколи нічого не знала.

- Виховував її священник із Киселівки, якому вона няньчила дітей, — каже Ольга Плоска. – Він її читати навчив. І чомусь дуже не хотів, аби Одарка виходила заміж за Максима Капітана. Та прабаба не послухалася. Максим і Одарка Капітани жили у Сахутівці. Скільки було у них дітей, достеменно не відомо (бо народжували тоді багато – не всі виживали), але лишилося четверо.

Батьки Ольги Плоскої були колгоспниками. Батько Микола Андрійович працював фуражиром, все життя біля коней і корів. А мати Ганна Марківна обробляла колгоспні лани. Сапаючи у бригаді, жінка застудилася й захворіла на вузликовий поліартеріїт, мала інвалідність другої групи.

* * *
У Ольги Плоскої ще є двоє братів. Володимир мешкає у Корюківці, працює на фабриці шпалер. А Сергій і нині в Сахутівці, там, де жили усі його родичі

* * *

- Капітани завжди були роботящими, — каже Михайло Плоский. – І тесть, і теща, і всі їхні діти. По ягоди, гриби чи по рибу – вони всюди перші. У Сахутівці завжди казали: якщо Капітани по лісу пройшли, вже нічого не знайдеш. А жінчин брат Сергій і досі рибу ловить руками. Такого вправного рибалки я ще не бачив!

До речі, Ольга і Михайло Плоскі встановили, що носії прізвища Капітон насправді є Капітанами. Одну букву заміняли, якщо хтось із чоловіків ставав військовим. Мовляв, негоже було рядовому Капітану до товариша капітана звертатися.

Ольга і Михайло Плоскі й дотепер збирають інформацію про своїх пращурів. Списали п’ять учнівських зошитів, знайшли чимало старовинних фотографій. Допомагають їм родичі з Сімферополя, Севастополя, Санкт-Петербурга. Дісталися вже не лише київських, а й московських архівів. Бажання знати, чийого ти роду-племені, цілком зрозуміле, адже, як каже прислів’я: «Сім’я сильна, коли над нею дах один».

Лікарські трави

На пенсії Михайло та Ольга Плоскі зайнялися лікарськими травами. Їхні матері для своїх сімей колись збирали цілющі листочки, плоди та корінці. Тож згадали, чому їх учили неньки, й самі почали вивчати все про трави з журналів, газет, травників. Не втрачають можливості купувати нові довідники та атласи.

Найціннішим вважають травник, виданий аж у 1837 році. Доньці Світлані з Києва вдалося скопіювати цінне видання.


Плоскі збирають усю інформацію про лікарські трави


- З ранньої весни й до пізньої осені у нас – трави, — каже Ольга Миколаївна. – Влітку на велосипедах вирушаємо «кортежем» - п’ятеро онуків і ми з чоловіком. Лебіддя, Прогрес, Сахутівка, Бешківка, Піски, Олександрівка. У Савинки, зону радіаційного забруднення, не їздимо, навіть якщо там є вдосталь потрібних нам рослин.



* * *

Дев’ятирічний онук Марко з цікавістю переймає досвід бабусі й дідуся. Кажуть, уже не гірше їх самих знає лікарські трави та гриби

* * *

А цього літа Маркові взагалі пощастило відшукати майтаке, цінний гриб-баран, який застосовують у лікуванні гепатитів, для нормалізації тиску та цукру крові, холестерину, при лікуванні онконедуг.

Плоскі, окрім заготівлі трав, роблять настоянки болиголову, грибів веселки, мухоморів, заготовляють сік чистотілу та ін.



* * *

Кожна травинка свій час знає для заготівлі. Щоб силу свою сповна віддати людині. Корінці беруть на «старичку», вершки – на молодику

* * *

Всю запахущу продукцію травники сушать і зберігають на горищі хати. Михайло Михайлович називає те місце обсерваторією Ольги Миколаївни. Там безліч підписаних ящиків і коробок з готовою травичкою, стеблами й корінням. У переліку лікарських трав, які збирають Плоскі, - 70 найменувань.






Уся продукція сушиться і зберігається в «обсерваторії Ольги Миколаївни» - на горищі

Які трави знайти найважче

Вийти на базар зі своєю продукцією Плоским було непросто. Пересилили себе. Кожну травичку підписували та навіть рецепт приготування вкладали. І люди пішли. Відтоді й самі їх знаходять. Замовляють трави навіть з Києва, Харкова, Одеси. Деякі стали постійними багаторічними покупцями.


Ольга Плоска зібрала чергове замовлення на лікарські трави

- Зараз рецептів не друкуємо, бо хто довіряє лікарським травам, сам знає, як їх готувати, — каже Ольга Миколаївна. – Можу, звісно, розповісти, якщо питають, але своїх знань не нав’язую. Перше, що потрібно, — віра в одужання! Іще міри дотримуватися та правильно вживати трави. Не «на око»!

Найчастіше у Плоских просять корінці живокосту, купини, сабельнику — для лікування суглобів, а також траву та квіти лікарської ромашки (полоскати горло, промивати очі), чебрецю (при кашлі, бронхіті, пневмоніях), м’яти (як заспокійливе), материнки (як засіб для відхаркування, допоміжний і в клімактеричний період для жінок), іван-чаю (вважається чоловічою травою, та застосовують і як засіб для відхаркування), п’ятипала (для лікування щитоподібної залози) та інші.

- Деякі трави дуже важко знайти. Можна об’їздити декілька кілометрів, щоб знайти, — каже Ольга Плоска. – Наприклад, коров’як, який допомагає при бронхітах, але цвіте всього добу. Можеш поїхати лише із-за чотирьох квіточок. Або сушениця болотна (протизапальна): якщо літо сире і вологе – є, сухе – не знайдеш. Складно відшукати трави від чоловічого безсилля і жіночих хвороб: талабан, грушанку, зимолюбку, бурову матку.



* * *

Михайло Михайлович і Ольга Миколаївна магазинних чаїв давно не купують. Навіть не визнають їх. Адже зовсім інша справа – власноруч зібрана сировина!

* * *

Господиня сама компонує трави, щоб отримати вітамінні чаї, для зміцнення організму. Наприклад, чебрець, материнка, м’ята, ожина, гірчичник, багно болотяне (багульник – рос.), першоцвіт – і ароматний напій готовий. Або інший – чебрець, меліса, м’ята, липа, малина, ожина, ягоди горобини. Головне – це не переборщити з компонентами.

Для тих, хто хоче сам собі «зібрати» чай, Ольга Миколаївна радить на літр води брати 4 столових ложки запахущих компонентів і одну - гірких, апетитних.

Будь-які корінці, травичку, квіти, плоди з лікувальною метою Плоскі радять починати вживати на місяці, що спадає, на «старичку». Пропивати варто 2-3 тижні й не більше. Потім зробити перерву.

Не травками єдиними

Сезон заготівлі лікарських трав у них завершується восени. І тоді з’являється час для творчості. І в господаря, який має хист до дерева, і в господині, котра непогано справляється з вишивкою.

Усім своїм п’ятьом онукам жінка вже вишила по весільному рушникові. Кожен з них сам обирав малюнок, а бабуся відтворювала його кольоровими нитками на полотні. На щастя, на долю - Богдану, Руслану, Меланії, Маркові, Єфросинії.






Весільні рушники бабуся вже надбала всім п`ятьом онукам. Дарма, що ті ще малі

Їхні доньки теж усі творчі. Світлана виготовляє картини з берести та моху, обереги з соломи, в’яже і виготовляє своїм двом донечкам різноманітні костюми. Наташа захоплюється доробками з бісеру та паперу. А Віка, як і мама, вишиває.


Усі роботи - з природніх матеріалів

Завдяки доньці Світлані, яка захоплюється фотографією, у батьків удома щороку поповнюється новими знімками родинна фотогалерея. «Мій родовід» - гордо каже про дітей та онуків Михайло Плоский.


Родинна фотогалерея. Михайло Плоский щодня любується своїми дітьми й онуками

Свої світлини, а також родинні традиції вони берегтимуть і збиратимуть, щоб їхнім нащадкам не довелося потім відшукувати по крупинці те, що обов’язково стає цінним у житті кожної людини, — історію свого роду.

Наталія Рубей, susidy.city

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Корюківка, Плоскі, Рубей, susidy.city

Добавить в:


ЦентрКомплект