Як тренер зумів об'єднати громаду, або Шипівки - для Саші

Середа, 15 квітня 2020 14:15 | Переглядів: 3179

Живе у Коропі 53-річний Володимир Лучко - тренер з легкої атлетики, який багато років поспіль з місцевих спортсменів робить справжніх зірок. У реальному і віртуальному просторах. Авторські замітки про перемоги й досягнення не лише його бігунів, а й тенісистів, футболістів, баскетболістів з'являються у спільноті Коропщина спортивна у Фейсбуці.

Каже, що створив групу задля популя ляризації спорту та здорового способу життя в громаді, а ще - аби мотивувати вихованців до тренувань. ще - аби мотивувати вихованців до тренувань. Володимир Лучко вважає, що сила доброго слова здатна здолати будь-які перешкоди та труднощі. І один із головних факторів до успіху в спорті - це публічність, або. якщо хочете, реклама цього успіху.

Пише заради дітей

Коропщині спортивній - понад десять років. До заборони соцмережі вКонтакті група діяла там. Коли доступ користувачам закрили. Володимир Лучко створив спільноту у Фейсбуці. Нині в ній понад 3800 учасників, додаються ще. не лише з Чернігівщини, а й з інших куточків країни. Публікації дописів забирають у тренера багато часу, сил і здоров’я, проте на це він не зважає. каже, пише заради дітей.

- Мене часто сварить дружина, що довго сиджу біля комп'ютера, хвилюється за мій зір, - зізнається Володимир Лучко. - Як же не сидгги?! Якщо про спортивні досягнення дізнаються читачі, дгги горн тимуть спортом Може, мої матеріали не відповідають рівню результатів, але інформація не містить вигадок Наприклад, стала дитина чемпіонкою області, я про це й пишу. Намагаюся так розказати, аби люди в громаді прочитали й пишалися нею. ніби вона стала олімпійською чемпіонкою Такі матеріали допомагають дитині отримувати мотивацію: якщо вона доб'ється хоч маленької перемоги - про це обов 'язково всі дізнаються, і вона вже стане зірочкою Володимир Лучко підігріває зацікавленість до групи й іншими цікавими та важливими темами - про медицину, освіту, армію, трудову міграцію, багато дописів про земляків і їхню справу життя, та все ж головне спрямування - спорт. На Короп-щині спільнота надзвичайно популярна, прочитане та побачене на світлинах обговорюють і переповідають. Дехто навіть без неї вже не уявляє свого життя й без спорту - також.

Громада вболіває за своїх

Володимир Лучко розповідає, що район у них невеличкий, у самому Коропі проживає трохи більше п’яти тисяч людей. На все селище - одна школа, де навчається близько 600 учнів. Чимало з них відвідують спортивні секції Дитячо-юнацької спортивної школи, якою опікується Коропська об’єднана територіальна громада. Через те, що дітей небагато, тренери з різних видів спорту, серед яких і Володимир Лучко, за своїх майбутніх вихованців навіть конкурують.

- Скажу так. здібних дітей, які можуть мати високі результати з легкої атлетики - у нас вистачає, інша справа - бажання Бігати - це важко, безперервні тренувань ня, навантаження. Але через те. що у нас хороша система проведення районних змагань, підтримка керівництва громади, району, с фахові тренери, спортивна база, стадіон і публічна спільнота у Фейсбуці - діти не сидять у "танчиках", а грають у фут-бол чи настільний теніс, бігають марафони. - відзначає тренер. - Я й сам колись бігав, серйозно займався спортом. Через свою наївність, бувши тоді ще студентом Львівського державного інституту фізичної культури, думав, що знайду секретну систему тренувань і стану олімпійським чемпіоном. В біблютеці знайшов книжку бігуна та тренера з легкої атлетики в Новій Зеландії Артура Лідіарда «Біг до вершин майстерності». Я її не просто прочитав, а вивчив напам'ять. Але тільки тепер зрозумів, що дев'яносто відсотків успіху в спорті залежить від таланту. Найголовніше завдання тренера - знайти таку дитину.

Володимир Лучко не вважає себе супертренером, каже, що в області є набагато сильніші колеги, якими захоплюється і з яких бере приклад. Скромність людину прикрашає. Але те. що в Коропі на стадіоні під час чемпіонатів з легкої атлетики (двічі на рік) збираються повні трибуни вболівальників - факт. Це не лише молодь, а й люди старшого віку, родини з дітьми, батьки спортсменів, родичі, сусіди. Громада по-справжньому вболіває за своїх. А потім про змагання, переможених і переможців читає в Коропщині спортивній. Світлини - також старання тренера Лучка.

- У моїй груш - 16 дітей, з 3-го по 9-й клас 3 Коропа і ближніх сіл. зокрема з Риботина, де зростав боксер Усик. Дістаються на тренування велосипедами, для них 3-4 кілометри - не відстань! - з посмішкою каже наставник. - Уявіть, наскільки вони люблять бігати і хочуть перемагати, що навіть у дощ та сніг не пропускають тренування. Телефоную, прошу не їхати в негоду, приходжу на стадюн, а вони - тут як тут!

Є серед його вихованців талановиті спортсмени, які проживають далеченько від Коропа, за десятки кілометрів. Тож, приміром, призерці чемпіонату області з села Вишеньки Наталії Бондаренко завдання дає тренер у телефонному режимі.

А взагалі Володимир Лучко підтримує зв'язок з багатьма своїми колишніми учнями, щиро радіє успіхам Олександра Погорілка. який у складі юніорської збірної України торік брав участь у чемпіонаті Європи, що проходив у Швеції. Наразі Сашко навчається у виші в Сумах.

Непереможне добро

Коропщина спортивна, об'єднуючи людей, робить справжні дива! Здійснює, здавалося б, неймовірне. Мова не лише про велике бажання займатися спортом, досягнення та успіхи сільських дітей. Дописи тренера в груш спонукають небайдужих допомагати тим. хто щиро прагне в житті досягти висот. Одну таку історію про справжню людяність мені й розповів Володимир Лунко, публікував й у своїй групі. Вона вразила до глибини душі.

- Є у мене одна особлива учениця - Саша Жук. з непростою долею, її виховує бабуся Уляна Петрівна. Вчиться у 9 класі. Надзвичайно старанна, здібна, добра і порядна дівчина. - розповідає. - Два роки тому, на районному чемпіонаті, де вона посіла 13 місце і hnhm особливим не вирізнялася від інших, запропонував їй займатися легкою атлетикою Саша погодилася. До тренувань поставилася серйозно, за якийсь час завдяки наполегливості, старанням і волі стає дворазовою чемпіонкою області в спринті, першою на дистанції 60 і 300 метрів! Далі дівчину чекав чемпіонат України в Сумах - високий рівень. І не тільки це стосується організаційних моментів, умов змагань, підготовки атлетів, а й якісної та гарної форми, взуття спортсменів. Наша Саша на цьому фоні виглядала скромно. Було видно - дитина ніяковіла Проте виступила. зважаючи на шалену конкуренцію у цьому виді спорту, достойно!

Повернувшись додому, тренер пише замітку в Коропщи ну спортивну про те. що дівчину варто підтримати, щоб виступати і перемагати на більш високому рівні - потрібні ліпші кросівки, якісний спортивний костюм. Хіба ж бабусі-пенсюнерці самій до снаги забезпечити онуку хорошим форменим одягом?!

Відгукнулися допомогти місцевий підприємець Володимир Куніцин з дружиною. які організували для Саші Жук поїздку до столичного торгово-розважального центру «Ocean Plaza». На 20 тисяч гривень подружжя придбало для дівчини фірмове спортивне взуття, костюм, зимову курточку. топи. А на додачу - влаштували для юної атлетки смачний обід, бабусі Уляні передали «Київський торт». Що відчували тоді Саша, тренер і всі, хто щиро переймається її долею, не передати словами. Коропщима спортивна просто «вибухнула» від захоплення й радості за дівчину.

А згодом ще одні кросівки для бігу коропськїй спортсменці купує Олександр Мельник з Чернігова, постать в області відома, передовсім через свою професійну діяльність. Наразі він радник з муніципальних питань фінансів та управління Чернігівського офісу розвитку місцевого самоврядування. І зовам незнайома людина для Саші! Чому вирішив допомогти, пояснив це тренеру так:

- Я давно читаю Коропщину спортивну. Колись сам захоплювався бігом на середні дистанції - навіть чемпюном Чернігова був Історія успіху Саші Жук схвилювала мене, вирішив допомогти дитині - вона заслуговує на підтримку До речі, в мене троє дітей - добре розумію, як радіють вони обновкам.

Олександр Мельник просив Володимира Лучка не згадувати про нього в спільноті, та хіба ж про добрі справи промовчиш??

Не вистачало Саші тільки шишвок. Де ж їх взяти? Володимир Лучко каже, що в Україні їх не купити, треба замовляти за кордоном, коштують дорого.

- І тут мені телефонує сама Ольга Бібік. зірка українського спорту. Учасниця Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро. - продовжує далі спортивний наставник. - Якби мені зателефонував Трамп, чи Макрон, чи Зеленський - я б менше здивувався. А тут сама Ольга Бібік! Словом, на якусь мить я розгубився...

Виявляється, допис про потрібні ши-півки для Саші Жук Ользі Бібік показав Олександр Мельник, він теж шукав спеціалізоване взуття, але не знайшов. Ольга запропонувала вислати свої, в яких бігла у Ріо. Сказала, що вони фартові - всі рекорди у них встановлювала.

Після цієї телефонної розмови тренер у черговий раз переконався, що добро - непереможне.

- Його багато на Божому світі. Часто воно тихе, невидиме. Виші сили скеровують його у дивних напрямках: ну з якого дива європейській знаменитості телефонувати у маленьке містечко, пропонувати допомогу?- розмірковує тренер, глибоко віруюча людина.

Посилка від Ольги Бібік прибула в Короп. Забирав її Володимир Лучко. Коробка велика і важка. Разом з шипівками зірка українського спорту передала чимало потрібних речей. Дещо Саша взяла для себе, все інше - роздала дівчатам.

- У нових кросівках і шитвках Саша ще жодного разу не бігала, береже. Ось потепліє, закінчиться карантин і - в бій. -посміхається Володимир Лучко.

Про атлетку Сашу Жук уже знають далеко за межами Коропа. Багато робить для цього П невтомний тренер! Він розуміє, що є набагато сильніші від неї спортсмени, про яких дуже рідко можна щось прочитати чи побачити. Втім, переконаний, його зірочка Саша ще покаже, як треба бігати! Коропщина спортивна про це розповість!

Лариса Галета, «Деснянка» №15 (802) від 16 квітня 2020