Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Крутять круги. На підлогу, на стілець і під двері можна

Крутять круги. На підлогу, на стілець і під двері можна

Круглі картаті коцики лежать в хатах по всій Чернігівщині. їх плетуть жінки з ганчірок зимовими вечорами. Щоб ті ганчірки кудись подіти, по підлозі ходити м’якіше і щоб вечори чимось зайняти. А заодно й хату прикрасити.


Наталія Картава за роботою

82-річна Наталя Картава живе в Студинці Новгород-Сіверського району. «І круги крутить, і вишиває», — кажуть про Макарівну. Круглі коцики, грубіші, на підлозі, тонші — на стільцях.

— Та хто цим тепер займається?

Старі повмирали, а в молодих своїх дєлов повно. Оце я тільки, — бабуся виносить з кімнати великий дерев’яний крючок.

— Сама такий вирізала, дубовенький. Запасний ще є.

Виймає з пакету клубок. Він змотаний з довгих клаптів тканини, товщиною сантиметри два.

— На круг підходить будь-яка матерія. Синтетика не так линятиме.

Кофти трикотажні розпутую. Хочеш товщий круг, бери товстішу ганчірку, — радить Макарівна.

— Троє синів і дочка, дев’ять онуків і стільки ж правнуків. Поприсилають мені усяку всячину, а я те все на тряпки. Одежі й так повно.

Макарівна робить з тканинної мотузки петельку на пальці. В другу руку бере дерев’яний крючок і по колу витягує нові петлі. Пробую і я.

— Тепер чотири рази протягни.

Не туди, і не вниз, а зверху, щоб кружечок зробить... І закріпить, — вчить Макарівна. — Тепер знов накидать. Отак: на крючок, і в дірку. Сложнувато для тебе буде, — забирає плетіння Макарівна.

— Дивись: кругом-кругом, скільки вміститься. З’єднати, щоб початок зробить, перший ряд.

Тепер на сектори розбити треба. Порахувати петлі, отут у нас шістнадцять. І через три на четверту встиркаєш, протягуєш нитку. Можна на чотири, на шість ділити. Щоб дірочка получилась, два рази в одну петельку тоє...

Я вже не встигаю за Макарівною.

І не зовсім розумію, куди встиркати і що пропускати. А вона продовжує:

— Усе життя такі круги в’яжу.

Не продаю. Бо це труд тяжкий, а кожен хоче даром взяти.


Надія Фесенко: «Чим яскравіший, тим кращий»

В Осьмаках Менського району круги плете 79-річна Надія Фесенко. Тільки на підлозі в хаті Надії Митрофанівни нарахувала їх 17. Чи 18? Збилась, коли бабуся почала витягувати ще нові, складені у веранді.

— Куди ж ви їх діваєте?


— Роздаю, — сміється. — Син з невісткою в Осьмаках живуть, а дочка в місті Покров Дніпропетровської області. Два онука.

Круги в Надії Митрофанівни викладені поверх довгих самотканих доріжок (у Макарівни такі теж є).

— Ці ткалися на верстаку. Років 15 тому востаннє ткала. Верстак свекрухи покійно дерев’яний. Я склала й на горище відправила, — каже Митрофанівна. — Доріжки теж з ганчірок робили, тільки тонше рвати треба. А краще ножицями нарізати, і щоб суцільне було, як нитка. Мотаєш його на клубок. Три метри відріз половика називається губка. Така міра. Метрів шість за день виткати можна. Дві губки. А хто здорова да опитна, то й більше витче. Ми на продаж ніколи не носили, для себе ткали. У мене ще й тепер рулон метрів 30 лежить. Треба — відрізала, капронові нитки з основи вузлом позав’язувала — половик готовий. На одну губку клубків 10 нитки з ганчірки йде. А на круг — три в цілому. Але там нитки міняю, по кольору підбираю, щоб гарний був.

І світери старі, й колготи — що попало рвали. Як підодіяльник який негодний, халати. Любе. Крючок мені вже не пам’ятаю хто зробив, з осики.

— Стільки мороки...

— Хто знає, як робити, мороки нема ніякої. Мені як забава. Сиджу взимку і кручу, щоб не нудно.

Круг без капронової нитки в’яжеться. З маленького кружечка починаю і плету, плету кругом, тільки кольори міняю.

Поїхала до дочки. Дивлюсь: а вона підодіяльник на сміття несе. Кажу: «Ти що, не в селі народилася?! Мені давай, я знайду, куди примінити». І відтоді вона мені доволі барахла передає. То невістка щось підкидає. Нема нічого такого, щоб на коцик не згодилося. Яскраві на виду, як трохи гидший вийшов — кудись, де його не видно. Гарніші роздаю.

У невістки зразу три на порозі лежать. Дочка в квартирі в коридор поклала. Біля гардеробу, де взуття, і на кухні є. Каже, хто заходить, дивуються: «Ой, яке гарне». Спеціально дивитися приходять.

Бачу, загрязнився — у ночви води налила, порошку кинула. Руками туди-сюди потискала, переполоскала — і сушити. В машині не пробувала, в мене нема.

У Мені такі круги по 40 гривень на базарі. Я свої на продаж ніколи не носила.

Середній круг за годину скрутити можу. Отак сяду, да щоб не перебивали мене. А за все життя скільки накрутила? У сто не вбереш. Багато більше. Десять років гарантія точно. Оці, що в мене в хаті, по 10 років вже лежать. Випрала — і такий самий яскравий, як новий.

Ні в одної з бабусь нема кота. Може, тому й коцики в них по 10 років лежать.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №45 (1747), 7 листопада 2019 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: круглі коцики, плетіння, Новгород-Сіверський район, «Вісник Ч», Олена Гобанова

Добавить в:


ЦентрКомплект