чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто



Модний трюк від Євгенії Гордюк

Здається, у її добі як мінімум 48 годин. Адже вона встигає все: бути дизайнером, швачкою, хореографом-постановником, режисером... Займатися з дітьми танцями та дефіле на два міста, брати участь у різноманітних фестивалях, конкурсах, шоу-показах... Вольова, амбітна, бунтарка за характером і вічний революціонер у світі моди. Нею захоплюються, її критикують, але байдужими до її неординарних колекцій одягу та капелюшків точно ніхто не лишається. Ця жінка ніколи не задається питанням «Що одягнути?». Бо створює власну моду. Наша героїня, Євгенія Гордюк зі Сновська, впевнена: «Людина – особистість, у якої свої думки, погляди, смаки... Зачесати всіх під один гребінець – це злочин».



Не таку, як у всіх...

Коли однолітки замовляли своїм батькам подарувати їм на свята іграшки, ляльки, маленька Женя просила у мами купити їй нову сукню. Головна умова – не таку, як у всіх. У часи дефіциту важко було виконати бажання вимогливої доньки, тож жінці доводилося сідати за швейну машинку і вигадувати для малої щось незвичне.

У підлітковому віці Євгенія вже чітко знала, чого вона хоче. Вносила свої корективи у кожну дрібничку. Якщо це шкільна форма, яку вона ненавиділа, то нехай у неї буде не такий, як у всіх, комірець чи манжети. Поза школою було легше. Дівчині нічого не заважало виділятися з-поміж інших. Перешкод для неї не було. Пошити штани із тканини для напірників – не питання.

«Хотілося кольорів, а всі навкруги ходили у чорно-сірому... Мене це обурювало, бентежило.., – зізнається Євгенія. – Тоді у кожній родині були запаси тканин. Наша – не виняток. Я видерлася на антресоль, взяла найяскравішу тканину під назвою «тик» – тоді така використовувалася, зазвичай, для пошиття напірників для подушок, матраців, бо вона дуже цупка. Та штани з неї вийшли теж нічогенькі. Не помітити мене у салатових «бананах» було неможливо (посміхається, – Авт.)».



А спочатку була... краватка

Історією костюма дівчина з невеличкого містечка почала цікавитися ще у шкільні роки. Каже, що спеціальної літератури тоді було обмаль.

«Про Інтернет ще й мови не було. Це 80-ті роки... Один-два журнали про тенденції моди, і ті на вагу золота. Тож шукала таку художню літературу, де автори вдало описували костюми, у яких ходили їхні герої. Мене, наприклад, мало цікавив позашлюбний зв’язок пані Боварі, я більше вчитувалася у деталі її образу. Вигадувала, обмірковувала і шила в мініатюрі костюми тодішніх представниць високої моди. А у 2005 році у мене виникла ідея створити колекцію суконь із чоловічих краваток. Точніше, спочатку з’явились краватки, а потім ідея. Це була гуманітарна допомога. Дівчата не знали, що з нею робити, бо товар геть не ходовий, тож запропонували мені. Я забрала, розпорола ті краватки, підібрала по кольорах, додала родзинку кожній сукні і... вуаля!»

Наша героїня й досі переконана, що найважливіше в образі – це деталі. Тому дуже влучно підкреслює жіночність костюму капелюшком чи тонкою смужкою хутра. Здається, вона постійно балансує між правилами класичного крою та експериментами високої моди. Женя з усмішкою згадує, що шуму колекція з краваток таки наробила. Її навіть намагалися звинуватити у дублюванні колекції Готьє.

«Знав би відомий дизайнер передісторію створення мого костюму і коли я ці сукні пошила, за яких умов... Мабуть, була б я вже у Парижі (посміхається, – Авт.)»

В індустрії моди Євгенія Гордюк – вже півтора десятка років. Вона учасниця понад 20 колекцій «Haute couture» та «Pret-a-porte». І доки критики сперечаються, вона продовжує створювати одяг, який дійсно вражає своєю неординарністю та здобуває визнання на фестивалях моди. Хоча серед колекцій нашої героїні є чимало «носибельних», як вона сама їх називає. Їх залюбки розмітають з поличок арт-студій. Покупці й досі говорять про улюблені колекції «Мама й донька», «Перламутровий бриз»...



Гурман життя

Удосконалюючи себе як дизайнер, Женя ніколи не полишала ще одне своє хобі – хореографію. Де врешті-решт досягла більшого успіху – сказати складно. Танцює, скільки себе пам’ятає.

Створений Євгенією наприкінці 90-х років театр танцю «Кураж» поставив публіку на вуха. Вона вміло поєднувала непоєднуване. Наприклад, народний танець з хіп-хопом, про який тоді тільки заговорили в нашій країні. Всі постановки були наповнені глибоким змістом. Вона була відвертою з публікою. Багатьом це здавалося справжнім викликом.

Особливу увагу хореограф приділяє сценічному костюму. Кожен новий танець – це своєрідна маленька вистава. У результаті виникла студія «Fashion Zone», а через деякий час – «Театр танцю та моди Євгенії Гордюк».

Демонстрації мод стали тематичними: «Бунт протиріч», «Шотландські канікули», «Шум у шафі», «Танго», «Золота колекція душі»...

Кожен виступ глядачі проживали разом з артистами, затамувавши подих. Колектив залюбки запрошують на всеукраїнські та міжнародні конкурси.

«Я пишаюся тим, що за час існування мого колективу я виховала понад два десятки хореографів. Коли твої вихованці продовжують займатися вашою спільною справою – це для мене найвища оцінка моєї недаремної праці. Мої вихованиці зараз відомі і у нашій країні, і поза її межами. Наприклад, Наталія Слобідська – хореограф з великої букви. Нині улюблену справу вона продовжує в Німеччині. Її сестра Тетяна Слобідська-Кислиця керує чудовою студією танцю «Broadway». Наталія Воробей – директор модельної школи в Чернігові. Я пишаюся своїми дівчатами».



Нині Євгенія Гордюк працює на два міста – у рідному Сновську та в сусідній Корюківці. У її колективі понад сотню вихованців. Ще більше ідей.

«Про таких, як я, французи кажуть: гурмани життя. В мене відмінний апетит до модного життя!», – посміхається Євгенія.

Наша героїня переконана: місія жінки – нести красу й радість у світ. Цьому вона й присвятила своє життя.

Сніжана Божок, «Чернігвщина» №19 (732) від 9 травня 2019

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Євгенія Гордюк, Сновськ, Сніжана Божок, «Чернігвщина»

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект