Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Криминальные публикации » Чотирнадцять годин сновські поліцейські виколупували з цементу тіло Сергія Бобровника


Чотирнадцять годин сновські поліцейські виколупували з цементу тіло Сергія Бобровника

Вінки від колег, сестер, однокласників, від сина Олега на могилі 49-річного бізнесмена Сергія Бобровника у селі Камка Сновського району. Немає від сина Дмитра і дружини, 47-річної Руслани Бобровник. Вона під вартою. Підозрюють, що вбила чоловіка. Близько восьмої ранку 24 серпня під час сварки вистрелила йому в спину, а потім у голову. Щоб приховати злочин, забетонувала труп у гаражі, в оглядовій ямі. Обріз закопала в сараї. Молодший син Дмитро відігнав батькову машину «Міцубісі Паджеро» у ліс.



Ніхто одразу не кинувся шукати Бобровника. Тільки коли по роботі не змогли до нього додзвонитися, що привезли запчастини, зателефонували Руслані. А вона відповіла, що посварилися, поїхав... Кажуть, після цього жінка зрозуміла, що зникнення не приховати. Повідомила сестер Сергія. А ті сказали, що треба заявляти до поліції. 27 серпня дружина подала заяву.

Сергій Бобровник був районним депутатом кількох скликань, засновником фірм, очолював ПСП «Прогрес». Водив знайомства з багатими, різним начальством. В районі окружної дороги в Чернігові побудував поряд два великі елітні будинки. В тому районі мешкає чимало багатіїв.

— Жили Бобровники заможно. Спочатку тримали велике господарство, потім худобу збули. Сергій все у роз’їздах та по роботі. Заснував ще одну фірму, назвав її на честь дружини «Руслана». Останнім часом приймав молоко у місцевих для ічнянського заводу, а писав на Руслану, — ставить відра з водою на землю 33-річна Ольга Сербунова-Децик, сусідка Бобровників через дорогу. — Руслана до нашого колодязя теж приходила по воду, хоч у них у дворі і свердловина, і вода є проведена. Завжди з нафарбованими нігтями. На життя ніколи не жалілася, синців я на ній не бачила. Пишалася синами: Олегу 26, він стоматолог, одружений, вже дитинка є, їй кілька місяців. Дмитрові — 22, ще навчається на зубного.

Не пам’ятаю, щоб вона ходила на роботу. Збиралися переїздити до Чернігова. Та це обійстя було шкода залишати: і дім добротний, і лазня, і альтанка, й городів за двором гектари. Хотіли, аби мати Руслани залишилася хазяйнувати. Та приїздила, місяців три-чотири тут пожила і поїхала.

Що Сергій пропав, у селі ніхто кілька днів не знав. Від їх двору на відстані метрів двісті немає хат. У четвер, 27 серпня, до них приїхала поліція, п’ять чоловік. Руслана прийшла до мене і попросила побути у них дома. Поліцейські питали, коли я востаннє бачила Сергія. А Руслана сказала, що він, певно, десь загуляв, і попрохала нікому у селі не розповідати, що він пропав, бо їй соромно. Діма мовчав. А потім лісник з Петрівки знайшов у лісі машину Сергія. Звернув увагу, що три дні стоїть на одному й тому ж місці і повідомив у поліцію.

На детекторі брехні Руслану перевірили. Шукали Сергія, викачали каналізаційну яму. Потім Руслана начебто зізналася, що в гаражі у ямі забетонований. 1 вересня поліції наїхало. У двір нікого не впускали, навіть сестер Сергія Люду і Валю. Почали виколупувати тіло з бетону ще напередодні ввечері, наступного дня о 12.15 закінчили. 14 годин діставали. Голова була обмотана ганчіркою, потім був надітий один пакет невеликий, а потім ще один великий. Бо вона в голову стріляла.

Ховали Григоровича в закритій труні, вже й запах був. Сестри дуже плакали. Не було на похороні сина Діми...

— Олю, поліція каже, що він допомагав матері, відігнав машину до лісу.

— Не знаю. Його ж не закрили.

У Олега такий же розріз очей, як у батька. Увесь Бобровник. А Діма схожий на матір.

Похорон був багатолюдний, у Камці такого не пам’ятають.

Більшість жителів Камки жаліють Руслану, проте не виправдовують. Мовляв, навіщо було ховати труп. Якщо вже так вийшло, що застрелила, сказала б, що оборонялася, викликала поліцію. Бо, бувало, вона не витримувала і проговорювалась односельцям: «Якби я знала, з ким він гуляє». Дружина ревнувала Бобровника. Що його любили жінки — не секрет. Не стільки його, скільки його гроші. Кажуть, Руслана кілька років тому сама поїхала від чоловіка на певний час, та потім повернулася.

Нині чуток ходить багато. Що нібито Сергій вирішив піти з сім’ї, про що і сказав дружині, і це розлютило Руслану. Як було насправді, випливе на суді. Жінці загрожує від 7 до 15 років тюрми.

Двір Бобровників на замку. Сестри після похорону роз’їхалися по домівках. 58-річна Людмила Волошина до Рокитного, 59-річна Валентина Клименко до Чернігова. Син Дмитро до Полтави, де закінчує навчатися на стоматолога.

— Вбити чоловіка і батька, це як зарізати курку, що несе золоті яйця, — розмірковує Микола Бондар, в. о. старости Хотуничів (Камка входить до цього старостинського округу). — Сергій Григорович все робив для сім’ї. Два будинки звів у Чернігові. Синів повивчав. Коли старший вступив на стоматологію, аби не жив по гуртожитках і найманих квартирах, купив йому житло у Полтаві. Потім у тій квартирі оселився молодший син, коли приїхав на навчання. Відкрив для Олега стоматкабінет. Обладнання імпортне замовив, воно десь на митниці.

Експертиза встановила, що чоловік помер від руйнування головного мозку. Так сказано в ухвалі Щорського районного суду про обрання запобіжного заходу. Слідчий просив, аби Руслану обов’язково зачинили у СІЗО, аргументуючи тим, що вона може знищити речові докази, адже вже поспалювала документи чоловіка, може впливати на синів, аби ті змінили покази чи взагалі відмовилися їх давати. Також побоюється, що підозрювана може вчинити самогубство, адже вдома все нагадуватиме про вбивство чоловіка.

Крім того, існує ризик, що близькі убитого можуть завдати їй шкоди або залякувати. Сама ж Руслана Бобровник просилася під домашній арешт. Своє клопотання пояснювала наявністю хвороб: кардіосклероз, міома матки, гіпертонія, гастрит, гастродуоденіт, хронічний холецистит і т. д. А також тим, що має сталі соціальні зв’язки. Розповіла, що її зарплата становить близько чотирьох тисяч гривень на місяць, дохід від оренди нежитлового приміщення — десять тисяч гривень на місяць, а в банку у неї лежать 50 тисяч доларів, з яких вона отримує відсотки — близько ста доларів щомісяця.

Однак слідчий доводив суду, що домашній арешт не убезпечить Руслану від доступу до неї сестер померлого чоловіка, котрі висловлювали погрози. Отож суд відправив підозрювану на два місяці під арешт. Сидить вона у Чернігові, у жіночій тюрмі. Там є дільниця для утримання жінок, які знаходяться під слідством і судом. Там утримується і Ніна Попівка з Шаповалівки Борзнянського району, яку звинувачують у вбивстві подружжя киян Віктора і Ольги Зубенків.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №37 (1791), 10 вересня 2020 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Руслана Бобровник, Сергій Бобровник, вбивство, село Камка, Сновський район, «Вісник Ч», Валентина Остерська

Добавить в:


ЦентрКомплект