Новий меморіальний комплекс у Пакулі

Напередодні Дня захисника України в селі Пакуль Чернігівського району відбулося відкриття оновленого пам’ятника воїнам, котрі загинули в роки Другої світової війни. На встановлених гранітних плитах закарбували імена і прізвища всіх жителів Пакульської сільради, які не повернулися з тієї страшної війни – всього 461 людина. Та в сільраді вважають, що їх може бути набагато більше.



Про село Пакуль і його відважних жителів згадується не в одній книзі, яка розповідає про роки Другої світової. Жителі Пакульської сільради в ті роки гинули на фронтах, під час партизанських рейдів, каральних операцій. За офіційними даними, 862 жителі сіл Пакульської сільради воювали в лавах Червоної армії, захищаючи рідний край на лінії фронту. Дехто став справжнім героєм, проявивши неабияку мужність у боях. Так, Йосип Конюша отримав звання Героя Радянського Союзу, Іван Борисенко – повний кавалер орденів Слави, Микола Орел – кавалер трьох медалей «За відвагу». З війни повернулися понад двісті чоловік, інші ж загинули в боях. На сьогодні відомо, що війна не повернула селу 461 його жителя. Їхні імена вже викарбувані на новому пам’ятнику загиблим воїнам.

Понад півстоліття без оновлення



У Пакулі досі не було такого пам’ятника. Була лише братська могила, де не згадувалося жодне ім’я чи прізвище. Збір матеріалів про героїв тієї війни організувала місцева вчителька Ольга Тарасенко. Вона разом зі своїми учнями шукала прізвище кожного солдата. Саме завдяки їй у школі відкрили музей бойової слави. Всі зібрані нею матеріали про односельців, які воювали та загинули під час Другої світової, тепер у музеї.

«У нас була братська могила, яку відкрили в 1956 році, – розповідає голова Пакульської сільради Лариса Ковальчук. – До цього часу ніяких реконструкцій її не було. Тут поруч стояв і пам’ятник нашому односельцю, герою Радянського Союзу Йосипові Конюші. Тому цьогоріч ми вирішили зробити меморіальний комплекс і вписати туди всі прізвища односельців, які пішли воювати в роки Другої світової війни і не повернулися з фронту».



Реконструкція проводилися за кошти від податків, які надходять у сільську раду.

«Оновлення комплексу обійшлися нам в 130 тисяч гривень, – розповідає Лариса Ковальчук. – Зовнішній вигляд нового пам’ятника розробляла я сама, а потім разом із підрядником підбирали матеріали. Цей меморіал – застереження і нагадування всім нам про те, наскільки крихкий мир. І ми повинні його берегти і пам’ятати, що спокій, мир і стабільність – найголовніше в нашому житті».

У Пакулі колись забули про стели пам’яті

«У 50-ті роки в селах району встановлювали пам’ятники воїнам Другої світової війни, а біля них, як правило, встановлювали плити з прізвищами загиблих односельців, – розповів відомий краєзнавець Андрій Курданов. – І досить дивно, що в Пакулі досі не було цих плит з іменами. Спробу відновити список тих пакулян, котрі не повернувся з війни, зробила Ольга Тарасенко. Проте про ці імена можна було дізнатися лише в шкільному музеї. А треба, щоб ці імена були доступні усім і постійно, аби кожна людина могла прийти до цього місця, побачити прізвище свого діда, батька, прадіда або просто сусіда і подумки подякувати їм за їхні ратні подвиги. І дуже добре, що сільрада вирішила в цьому році спрямувати кошти зі свого місцевого бюджету саме на таку важливу справу. І ось тепер це не просто пам’ятник, а меморіальний комплекс. Тут і могила героїв, і пам’ятник воїнам-односельцям. Це потрібно живим…».



Марія Пучинець, «Чернігвщина» №42 (703) від 18 жовтня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: