Будинок-привид, або Сім кіл бюрократичного пекла

До газети «Чернігівщина» звернулися мешканці восьмиквартирного двоповерхового будинку, що у місті Бобровиця по вулиці Незалежності, з проханням встановити справедливість щодо незаконної приватизації їхньої прибудинкової території сусідкою, котра мешкає навпроти. Проблема, як виявилося, з добрячою бородою, бо, де-факто, багатоквартирний будинок є і в ньому вже майже тридцять років живуть колишні ремівці (будували його як єдиний комплекс з Бобровицьким РЕМом, і квартири давали своїм же працівникам), а де-юре, документація на житловий будинок якимось чином зникла і її не можуть знайти ні в Бобровиці, ні в Прилуках (тривалий час були підпорядковані), ні навіть в архівах ПАТ «Чернігівобленерго». Обурені люди вже обійшли сім кіл бюрократичного пекла, аби зупинити приватизацію їхньої прибудинкової території, яка продовжується і надалі немісцевою сусідкою. Звідусіль лише розводять руками. Вже неодноразово на звернення людей створювалися комісії, які після обстеження земельної ділянки по вулиці Незалежності повідомляли, що приватизація проводилася із явними порушеннями законодавства, шляхом захоплення частини земельної ділянки, яка прилягає до багатоквартирного будинку, яку люди десятиліттями використовували для власних потреб.



«Ми всі жили дружно, однією родиною. З моменту заселення спільно займалися благоустроєм прибудинкової території та створили комфортні умови для життя: облаштували клумби, посадили зелені насадження, поклали асфальт, обладнали зону відпочинку та дитячий майданчик, встановили конструкції для сушіння білизни, – Наталія Самборська показує світлини, які є прямим доказом, а тепер вже лише спогадом про безтурботне життя. – Всі наші дії були погоджені і дозволені керівництвом Бобровицького РЕМ (власника вищезгаданої території). Документація на будинок і територію теж перебувала у вищезгаданій структурі. У 1998 році наш будинок переданий на баланс міської ради та поставлений на облік в комунгосп. Того ж року кожен отримав дозвіл на приватизацію квартир та зареєстрував право спільної-часткової власності, отримавши на руки лише документи, що засвідчують право власності на квартиру, і технічний план відповідної житлової площі. У процесі приватизації кожен із власників підписував з комунгоспом договір про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території, що була виділена на обслуговування двоповерхівки та забезпечення побутових потреб жителів. За договором ми щомісяця сплачували рахунки. Й надалі все робили гуртом, дружно... аж доки тут не оселилася Тетяна Христюк. Родина приїхала з Прилук. Їхній будинок навпроти, тепер вже за височенним парканом, який стоїть на місці нашого дитячого майданчика та конструкцій для білизни. Відтоді ми зі своїми внуками гуляємо на проїжджій частині, бо навіть в альтанку для відпочинку, яку ми будували власноруч, вона нас не впускає, мовляв, то все її територія...».

Документів, що підтверджують право власності на земельну ділянку, люди не бачили. А споглядали лише, як нова сусідка без жодної краплі співчуття винищує фруктові дерева, які свого часу садили ці ж люди, демонтує конструкції для сушіння білизни.

14 вересня 2016 року за колективною заявою мешканців будинку, комісією Бобровицької міської ради було проведено обстеження земельної ділянки на предмет законної її приватизації. Вже за п’ять днів заявники отримали акт обстеження, з якого стало відомо, що громадянці Христюк Т. А. та її доньці Христюк І. В. рішенням 38 сесії VI скликання Бобровицької міської ради від 22.05.2015 року земельна ділянка площею 0,0523 га була передана у власність. У вказаному акті також зазначено, що у межі приватизованої ділянки увійшла й частина прибудинкової території двоповерхівки (0,012 га), яка нині опинилася за парканом садиби недружелюбної сусідки. На колективне звернення про порушення прав на прибудинкову територію міська рада надала відповідь – акт, в якому визнала, що приватизація відбулася з порушенням законодавства і до цих порушень призвели незаконні дії громадянки Христюк, яка ввела міську раду і її земельний відділ в оману.

«Пізніше нам стало відомо, що виготовленням технічної документації на спірну земельну ділянку займалася землевпорядна організація ПП «Земгеопроект». Заміри проводив Олександр Глей, який представився заступником директора цієї огранізації. При виготовленні проектної документації було порушено законодавство, оскільки не було розроблено детального плану ділянки, що підлягає приватизації, – приєднується до розмови Тамара Борисенко. – Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі відсутності детального плану території передача ділянки із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним особам забороняється. Більше того, при обстеженні комісія не виявила межових знаків, які мала встановити землевпорядна організація під час розробки документації».

За словами людей, конфліктна ситуація у Тетяни Христюк і з іншими сусідами. Софія Тептюк зі своїм чоловіком, інвалідом-чорнобильцем І групи Олександром Сергійовичем проживають у будинку поряд вже 52 роки.

«Спочатку веранду добудувала собі, чим нам перегородила проїзд до будинку. Потім землю приватизувала, по якій проходить труба водопостачання до нашого будинку, – обурюється Софія Тептюк. – Коли ми вирішили замінити трубу, бо попередня вже давно віджила своє, нам сказали, що ця земля вже приватизована. І пані Христюк мене прямим текстом послала. Я розшукала землевпорядну організцію «Земгеопроект» і віддала їм заяву з проханням переробити проект землеустрою та усунути порушення. На цю заяву заступник директора Олександр Глей дав відповідь, що порушення усунуті та проект перероблений, підтвердивши це власним підписом. Та досі жодних змін нема...».

У Бобровицькій міській раді про земельний конфлікт знають дуже добре. Заступник міського голови Сергій Циба зізнається, що сам особисто або у складі тимчасової комісії з вирішення земельних спорів на зазначену вулицю виїжджав більше десяти разів, аби вирішити конфлікт інтересів.

«Громадянка Христюк без відома міської ради, під час приватизації змінила конфігурацію земельної ділянки шляхом захоплення частини прибудинкової території, що призвело до звуження земельної ділянки між її садибою і багатоквартирним будинком. Провівши відповідні заміри, комісія встановила, що порушені Державні будівельні норми. Скасувати рішення сесії, на якій земельна ділянка була передана у власність Христюк, міська рада повноважень не має. Це можна зробити лише у судовому порядку, що я й раджу мешканцям багатоквартирного будинку, – говорить Сергій Миколайович. – Але є й другий бік медалі... Важко визначити межі прибудинкової території, бо нема документів на будинок. Треба, щоб був проект, а він десь зник. Коли постало питання передати всю соціальну сферу на баланс міста, її просто спихнули єдиним рішенням без жодної документації. Тепер зайшли у глухий кут... Я добре розумію людей з восьмиквартирного будинку. Вони тут прожили все життя, створили гарні умови для свого побуту, а з ними чинять не по-людськи. Єдиний вихід, який я бачу – суд!».

Сергій Циба також повідомив, що громадянка Христюк подала до міськради наступну заяву на приватизацію ще однієї земельної ділянки, але вже на свою доньку. Розташована вона з іншого боку від будинку Христюк. Саме цю ділянку мешканці багатоквартирного будинку нещодавно просили міськраду віддати їм у користування для обслуговування будинку і задоволення побутових потреб.

«Ми хотіли, щоб нам виділили місце, де ми змогли б відпочивати зі своїми дітьми, онуками, – розповідає Світлана Шамал. – Не на проїжджій же частині під парканом сусідки Христюк нам сидіти. Елементарно: навіть білизну випрану нема куди повісити – до дітей возимо сушити... А їй все мало. Каже, я зроблю так, що у вас тільки метр лишиться, щоб вийти з будинку...».

Начальник відділу архітектури та містобудування Бобровицької міської ради Юрій Коваль також є постійним членом тимчасових комісій. Каже, що цей конфлікт є дуже бородатим і триває вісімнадцять років – стільки, скільки працює посадовець. Окрім розбіжностей в інтересах, тут є місце образам, які часом ледь до бійки не доходять. І саме це, на думку Юрія Миколайовича, заважає знайти вихід із проблемної ситуації.

«Будувався восьмиквартирний будинок господарським способом, документи не були оформлені належним чином, а в результаті взагалі десь поділися. Хоча коли будинок вводиться в експлуатацію, проектна документація є і у забудовника, і в проектної організації, а потім здається в бугалтерію. В даному випадку в РЕМ. Де поділися документи – питання досить цікаве, – розмірковує Юрій Миколайович. – Але, на мою думку, конфлікт треба вирішувати. Якщо вже так склалося, що Христюк відібрала частину фактичної прибудинкової території у людей, то справедливо було б віддати цим людям земельну ділянку поряд з будинком Христюк. Цю територію мешканці могли б використовувати для обслуговування будинку і задоволення побутових потреб».

З Тетяною Христюк довелося зустрітися і мені. Жінка підійшла до мене, коли я фотографувала людей, котрі звернулися до газети. Спитала, навіщо я фотографую її паркан. Я представилася і пояснила їй свої дії. Тетяна Анатоліївна порадила мені вислухати обидві сторони (що я завжди й роблю). Коли я запропонувала їй відповісти на мої запитання, вона пішла у свій двір, лише спокійно відказавши, цитую: «Пишіть... пишіть... Все-одно тут все моє...».

Обійшовши сім кіл бюрократичного пекла, люди вірять в те, що суд розставить всі крапки над «і». А депутати таки ввійдуть в становище кількох родин, завадять приватизації Христюк єдиного клаптика землі, який лишився у дворі, а нині перебуває на балансі міської ради, і спільним рішенням передадуть його у користування мешканцям восьмиквартирного будинку.

Сніжана Божок, "Чернігівщина" №36 (697) від 6 вересня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: