Ганна Арсенич-Баран підготувала зауваження до нового проекту правопису: обговорення триватимуть до 15 вересня (відео)

Чернігівська письменниця та філолог Ганна Арсенич-Баран підготувала зауваження до нового проекту правопису. Він зараз оприлюднений на сайті міністерства освіти. Українська національна комісія з питань правопису збирає зауваження до нього. Обговорення для філологів та користувачів мови триватимуть до 15 вересня. Тоді й дізнаємося, що це буде – проект чи проєкт, і звідки в ньому взялися слова индик та гобі. Про це далі в сюжеті.



Ганна Арсенич-Баран, кандидат філологічних наук, письменниця: «У проєкті нового правопису багато радости і любови. Але насправді тут нема нічого особливого, тому що це природа української мови. Ми повертаємось до неї, і це вже похвально. Ви подивіться тексти, написані українською до 28 року. Ніхто не вживає ніякої радості в родовому відмінку, тому що це неприродно було для української мови. Потім звісно 70 років нам насаджували радості, то зрозуміло, що ми її скрізь і чуємо, і нам здається зараз що радости це не дуже природно.»

Чернігівська науковця та письменниця Ганна Арсенич-Баран наводить приклади змін, які пропонує повий проект правопису.

Ганна Арсенич-Баран, кандидат філологічних наук, письменниця: «Цей проект багато дає на альтернативу. Аудієнція – авдієнція, аудиторія – авдиторія. Проект – проєкт. У нас збігаються голосні –«й» приголосний там у нас виникає, ми ж кажемо суб’єкт, об’єкт. Збіги голосних як і збіги приголосних – ознака немилозвучності. Будемо писати і індик, і индик. От навіть пісні народні – отой гиндик, чи отой індик, пиндик-пиндик ми співаємо – ніхто ж не співає індик. Хоча там варіанти – правопис новий дає варіативно вживати – індик-индик, Ірод-Ирод.»

Багато нововведень у запропонованому варіанті правопису, пояснює Ганна Арсенич-Баран – це повернення до норм, прийнятих у Харкові у 1927 році на Всеукраїнській правописній конференції. Діяв харківський правопис з 29-го року, в 33-му був заборонений.

Ганна Арсенич-Баран, кандидат філологічних наук, письменниця: «Репресований правопис, над яким працювали найкращі уми того часу, лінгвісти, які вивчали дуже детально діалекти української мови, знали історію мови, які знали досконало історичну граматику і на основі цього був укладений правопис. Але його вважали українським буржуазним і націоналістичним.»

У цьому будинку в Чернігові у 1962- 1979 роках жив український мовознавець Всеволод Ганцов. У 1930 році засуджений радянською владою до 8 років ув’язнення, у 1938 – ще на 8 як один із авторів Харківського правопису.

Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті в області: «В той час готувались згортати українізацію, готувався грунт для тотальної русифікації. Всі автори цього правопису були або репресовані, або розстріляні. або закінчили життя самогубством, як Скрипник, який як нарком освіти підписав як державний документ цей правопис».

Ганна Арсенич-Баран: «Були не лише люди репресовані, були слова репресовані – бо виявляється таких слів нема в російській».

Новий правопис, каже науковиця, повертає українське написання і вимову слів.

Ганна Арсенич-Баран: що ще позитивного – з європейських, особливо з романо-германських мов — що у них з г, а не з х, то ми передаємо через г – гостел, госпіс, гобі – теж буде незвично для багатьох мовців, але це правильно. У нас є 3 звуки – г, ґ, х. А у росіян є х і ґ – і нічим більше позначати, тому вони мусять казати Хельсінкі, Хемінгуей. А ми не мусимо цього робити, бо в нас є г і ми кажемо Г’юстон і Гемінгвей.

Українська національна комісія з питань правопису приймає зауваження до нього — від філологів та від користувачів мови. Ганна Арсенич-Баран відправила свої – змін хоче кардинальніших.

Ганна Арсенич-Баран: «Понад 25 років ми живемо з правописом, який схожий як ото знаєте схрестити їжака з вужем — буде 2 метри колючого дроту. Знову нам 2 метри додають, але не всього, що хотілося. Відмінювання незмінюваних іменників. Проект нового правопису залишає їх далі незмінюваними, але логіка тут абсолютно незрозуміла. Тому що якщо ми змінюємо вино, пальто, ситро – багато вин, ходжу в сірому пальті, тому чому у нас раптом незмінювані авто, метро і кіно. Новий правопис оце і залишає нам знову на авто. Як це пояснити, от логіка де? Що мене трішки обурило – що вони вважають, що в українській мові є активні дієприкметники теперішнього часу. Ми можемо сказати лежачий камінь, тобто камінь який? Але не можемо сказати камінь лежачий на дорозі».

Громадські обговорення пропонованого варіанту правопису триватимуть до 15 вересня.

UA: Чернігів

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: