«Суд наказ скасував, та газу немає», - жаліється Ганна Артюх із Гончарівського
74-річна Ганна Артюх з Гончарівського Чернігівського району другий тиждень сидить без газу. ТОВ «Чернігівгаз Збут» подав на неї в суд за борги у сумі 1441 гривню 60 копійок. Суд виніс рішення на користь жінки. Але газ відключили.

По 30 кубів кожного місяця
— У березні минулого року на наш будинок встановили загальнобудинковий лічильник газу, — розповідає жінка. — Приїхали тихо, люди і не знали, що вони там роблять. У нашому будинку чотири під’їзди, чотири поверхи. 64 квартири. З того часу кожного місяця приходять квитанції, що треба сплатити за 30 кубів газу. В квартирі прописані я і син. Та він вже другий рік як сидить у тюрмі. Сильно болюча для мене тема. Кожного місяця я у сільраді беру довідку про це, аби нараховували комуналку за одну людину. То чи можу я одна, готуючи суп раз на два дні, спалити 30 кубів? Навіть якщо буду кожного дня борщі виварювати, стільки не набіжить.
Є закон: якщо немає лічильника в квартирі, на людину, яка користується газовою плитою, положено 3,3 куба. У місяць по 30 гривень плачу. А боргів вже більше двох тисяч.
Гарячу воду в мене гріє бойлер. Ось і довідка від комунального підприємства «Гончарівське». Я вдова військового, є пільга 50 відсотків на сплату комунальних. А вони нараховують мені повну суму.
— У Гончарівському всі військовослужбовці і у всіх пільги по 50 відсотків. Згідно постанови Кабміну №203, з першого жовтня минулого року на газову плиту норма по 7 кубів на особу, — заходить до квартири Петро Білик, голова ветеранської ради Гончарівської ОТГ. — Як тільки поставили загальнобудинкові лічильники, почалися приписки, що в жодні ворота не лізуть.
— Може б, встановили лічильник у квартиру і проблем би не було?
— Газівники повинні встановлювати їх безкоштовно. Та у них відмазка: лічильників немає. 50 відсотків жильців знайшли можливість встановити індивідуальні лічильники. Та більшість пенсіонерів не можуть віддати 4,5 тисячі гривень за лічильник.
— Перенесла операцію на одній нозі, а тоді ще і впала, зламала другу ногу, — перебиває Ганна Петрівна. — Раніше з паличкою ходила, тепер на ходунки перейшла. Майже вся пенсія йде на ліки. Та і житло ж це не наше, не приватне.
— Гончарівське — специфічне містечко, — розповідає Петро Михайлович, колишній військовий. — Військове. 159,9 гектара землі належить Міністерству оборони України. Квартирні квадрати приватизувати можна, але приватизація на землях Міністерства заборонена. До 2007 року тут було 18 військових частин. 15-18 тисяч населення. Зараз десь 3300 чоловік. 1117 квартир — відомчі. Ми лише квартиронаймачі. Якщо я не помиляюся, всього у містечку 33 багатоквартирні будинки і у 32 вже встановлені будинкові лічильники.
Я живу в сусідньому будинку. Прописаний там з дружиною. Та квитанції йдуть теж по 30 кубів. Рахунки йдуть по 155,36 гривні у місяць, і у мене пільга 50 процентів. Я сплачував те, що положено законом на дві особи. За 15 кубів. А вони мені остачу, 105 гривень, зараховують як борг.
— Я поки єдина, на кого вони подали до суду, — показує судовий наказ Чернігівського районного суду про стягнення заборгованості. Суддя Світлана Меженнікова. — І програли. Суддя прийняла рішення: «Відхилити судовий наказ від 28 березня 2018 року про стягнення з Галини Артюх на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» заборгованість за послуги з постачання природного газу в розмірі 1441,60 та стягнення судового збору —176,20 гривні. Ухвала оскарженню не підлягає».
Хоча суд і виніс таке рішення, але газівники не реагують.
— Ось, дивіться, мої квитанції, — витягує папери з портфеля Петро Михайлович. — Заборгованість на момент лютого за використання двома пенсіонерами однієї газової плити — 99 кубів. У гривнях — три тисячі 340 гривень.
— На вас до суду не подали?
— Хитрі. Вибирають тих, хто не може за себе постояти. Галина Петрівна поки єдина з усього Гончарівського, на яку подали до суду.

Петро Білик
— У червні прийшла квитанція вже на сім кубів, — продовжує жінка. — А 10 серпня приїхали газівники. Начебто по аварії в будинку. Я ж після операції, весь час сиджу вдома. До мене ніхто не заходив, нічого не казали. Відрубили газ по всьому стояку. Обідно, люди на мене стали ображатися, бо без газу вісім квартир сиділи добу.
Думаю, це було зроблено спеціально, аби сусіди на мене розлютилися. Люди підняли бучу. Нехай би мені одній вимкнули, чого сусідам страждати? Газопостачання їм відновили, а я без газу так і сиджу. Поки готую на електроплитці.
— Пішов у газове хазяйство, що у Гончарівському. Взяв лист з судовим рішенням, питаю, чому весь стояк відключили. Начальник газової служби Сергій Макаров відмовився щось казати.
— А працівники газової служби лякати почали, — втирає сльози жінка. — Щоб збирала гроші, як хочу, щоб приїхали і підключили газ. А чи нарахують мені що за ці дні, коли я без газу сиджу? Стане ясно у вересні. У деяких в квартирах прописано по двоє людей, а живе по четверо і більше.
— Газівники хочуть, аби таких самі люди «здавали».
— А вони що? Це ж їхня робота — ходити, перевіряти, виявляти.
— На окремому листку виписав дані: скільки прийшло, скільки заплатив, скільки боргу нарахували, — дістає аркуш Петро Білик. — Спілкуюся з юристами. Зібрав усі квитанції. І планую вже я на «Чернігівгаз» подавати до суду. Аби розтолкували, звідки такі борги. Планую поїхати в Київ, завітати до Кабміну. Лишити лист, аби там, на верхах, знали.
Уже призначена дата нового судового засідання
— Юристи до суду подали новий позов, — коментує ситуацію Галини Артюх Наталія Свириденко, прес-секретар «ПАТ «Чернігівгаз». — Уже призначена дата — 23 жовтня. У жінки була заборгованість з 2015 по 2017 роки. Вона була ще до встановлення прибудинкового лічильника. На той момент борг був 1441,60. Судовий наказ виноситься без споживача. Але тепер «Чернігівгаз Збут» подав позов до суду. Справа буде розглядатися незалежно від скасування наказу. Але на сьогодні заборгованість складає вже більше двох тисяч.
— Галина Петрівна сплачувала за 3,3 куба.
— Це норма на людину, яка користується тільки газовою плитою. За підігрів води нараховується 5,4 куба. Але якщо встановлений прибудинковий лічильник, то витрачені куби діляться на всіх споживачів, у кого невстановлений індивідуальний лічильник.
— Стверджує, що у неї є довідка про склад сім’ї, син з нею не проживає. Гарячою водою не користується, стоїть бойлер, є довідка.
— Якщо довідки надає вчасно, до 25 числа кожного місяця, то ми це враховуємо. Ось, наприклад, у червні їй нараховано 7 кубів. У липні — 14,2.
Ми не знаємо, коли вона користується бойлером, а коли ні. Довідка про встановлення не є аргументом.
Абонент користувався пільгами, тоді перейшов на субсидію. До травня вона її отримувала, зараз — ні. Жінка сплачувала, але не в повному обсязі. З’явилися борги. Скоріше за все, у цьому році субсидії у неї не буде.
Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №34 (1685), 23 серпня 2018 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




