Тетяна Макарова з Чернігова взяла на виховання 13-ту дитину

Нещодавно велика родина чернігівки Тетяни Макарової поповнилася 9-річною дівчинкою, взятою з Чернігівського притулку "Надія". Всього на вихованні у пані Тетяни 13 дівчаток, 11 з яких - під опікою, а 2 оформлені в прийомну сім'ю. Історія ж виникнення цієї родини, названим батьком якої по праву можна вважати польського підданого, настоятеля римо-католицького храму м. Чернігова Генріха Камінського, унікальна.

Почалася вона в 1994 році, коли Тетяна Макарова очолила місцеву римо-католицьку громаду. Завдяки її листам з Польщі до Чернігова через деякий час приїхав о. Генріх - молодий, освічений, енергійний священик. З його прибуттям життя в громаді активізувалось і скоро про благодійні справи католицької церкви по Чернігову пішла добра слава. Зокрема, про те, що церква організовує безкоштовний відпочинок дітей у Європі, годує малозабезпечених, наділяє їх гуманітарною допомогою. Саме там, на кухні для бідних, і знайшлися перші дві дівчинки, для яких пані Тетяна стала прийомною мамою.

Вони були дітьми її найближчих сусідів. Мама дівчаток випивала, згодом померла. Діти 6-ти й 10-ти років залишились із 78-річним дідом, який теж любив чарку й не надто переймався долею онучок. Після того, як він мало не задушив старшу, шкільні вчителі забили на сполох. Знаючи, що сироти підгодовуються у храмі, вони прийшли туди і стали радитись, як оформити дітей в інтернат. Тетяні Макаровій, котра на той час мала вже дорослу доньку (1973 р.н.) і жила сама, стало шкода сиріток. І тоді отець Генріх запропонував їй тимчасово забрати дівчат, доки він не домовиться про влаштування їх в дитбудинок благодійної католицької організації "Карітас". Та коли о. Генріх поїхав до свого єпископа, той запропонував йому самому зайнятися влаштуванням сестричок. Так Тетяна Макарова, яка вже і звикла до дітей, несподівано вдруге стала мамою. Було це у 2002 році. "Ніколи не думала і не мріяла, що життя моє так поверне", - зазначила вона, розповідаючи свою історію.

Коли було вирішено, що пані Тетяна буде брати й інших дітей, католицька церква виділила кошти на придбання в місті великого будинку і стала допомагати з його облаштування. Чутка про цей будинок швидко полетіла не тільки Чернігівщиною, а й Україною. Бо третьою прийомною дитиною доброї жінки стала дівчинка з Вінницької області, за яку попросила її бабця. Потім пішли інші діти, яких пропонували служба у справах неповнолітніх, притулки, інтернати...

Сьогодні дім пані Тетяни повниться щасливим дитячим гамором. Старшій дівчинці уже 20 років - вона вчиться в інституті, найменшій - 7 і вона ходить до музичної школи. Дітей, які мають труднощі у навчанні, відвідують репетитори, тому що всіх мати орієнтує на отримання вищої освіти. "Я хочу, щоб мої діти вийшли в люди і не загубилися у цьому світі. А ще я хочу, щоб мої діти були найкращими", - каже вона.

Про своїх дівчаток пані Тетяна може розповідати безкінечно. Зокрема, її безмежно радує, що найменшенька Оленка в теплій родинній атмосфері стала... дитиною. Адже до 4-х років дівчинка мусила жити дорослим життям - ходити на ринок і просити для себе їжу. Коли її забирали з дитбудинку, вона була як маленьке звірятко, ні з ким не спілкувалася. Тепер же радісно біжить назустріч кожному гостю.

Тривалий час, коли виплати на дітей були мізерними, а про прийомні сім'ї ще й мови не було, Тетяна Макарова жила на свою мінімальну пенсію, яку заробила, працюючи медсестрою в інфекційному відділенні лікарні. "Якби не допомога церкви - дітей би не змогла утримувати", - зізнається вона. Нині ж, коли їй запропонували взяти двох дівчаток у прийомну сім'ю, жінка має нарешті стаж і плату за свою роботу від держави - 35% від допомоги, що виплачується на цих двох дітей.

Церква, звичайно, теж не обділяє родину увагою. Завдяки сприянню о. Генріха, доньки Тетяни Макарової відпочивали в Карпатах, Євпаторії, Польщі, Австрії і навіть на італійському острові Сицилія. Всі дівчатка - українки, але вже добре знають польську мову. Вони не люблять, коли про них говорять і пишуть, що вони сироти. Тому що вважають, що у них є мама Таня і батько - отець Генріх. Священика доньки пані Тетяни дуже люблять, називають татом і часом записують як батька, коли оформляються в якісь гуртки. Саме через небажання дітей "світитися" у пресі в якості сиріт, автору цих рядків не вдалося отримати фото цієї прекрасної родини.

Чому пані Тетяна виховує тільки дівчаток? Тому що, по-перше, хлопчиків, як зізнається, не знає. А по-друге тому, що не траплялися сестрички з братиками. Та й коли береш одного хлопчика, то треба вже й другого і третього.

Тетяна Макарова вважає себе щасливою мамою. І це щастя, каже вона, дали їй прийомні діти. "Я вийшла заміж дуже рано - в 16 років. У 17 вже народила дитину. Моя дочка - дуже добра, вихована, лагідна і для мене - найдорожча людина. Але в дитинстві вона мені не давала стільки задоволення, як оці діти. Правду кажуть, що все приходить з віком: терпіння, розуміння, що таке дитина, для чого вона... Я ніколи не сказала дитині, що я її не люблю чи не буду любити, раз вона така погана. Я кажу: "Як же це так?! Я тебе ТАК люблю, а ти себе так поводиш. І це діє набагато краще", - всміхається жінка, що має велике материнське серце.

Наталія Потапчук, УКРІНФОРМ

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: