«Про «контакт» вже забули»...

Середа, 20 червня 2018 11:24 | Переглядів: 4311

Більше року тому в Україні, згідно з президентським указом, заблокували низку популярних російських сайтів. Потрапила до санкційного переліку й відома соціальна мережа Вконтакте, яка до заборони нараховувала близько 16 мільйонів відвідувачів в Україні. Більшість користувачів «Вк» становила молодь - школярі та студенти. У них ми й поцікавились, як живеться без «контакту».

Швидко навчилася обходитися без «Вконтакте» студентка Вікторія Курочка. Адже, як зізнається, цей ресурс дуже «затягує», і коли у молодої людини випадає хоч хвилька вільного часу, дорога одна (принаймні була!) - у контакт до друзів, де до того ж чекали ще й музика та цікаві меми (комічно-саркастичні картинки).

- Я однозначно - за санкції і блокування контенту агресора. Це правильно! - вважає дівчина. - Але, поряд з тим, молодь так і не знайшла заміну Вконтакте, де обмінюватися повідомленнями було б дуже просто. Фейсбук незручний і нецікавий. Молоді люди не часто цікавляться політикою, тому для багатьох, зокрема й для мене, «контакт» був доступним способом зв’язку з одногрупниками і друзями. А ще в нас немає традиції платити за додатки та музику, тому всі так і полюбили той «Вк», де все це було безкоштовним...

Погоджується з Вікторією і Олег Гречка, хоча й додає, що в епоху всюдисущого інтернету, що-небудь там блокувати, річ невдячна:

- Наразі стільки програм різних є, способів обходити різноманітні блокування навіть з мінімальними знаннями інтернету. Той, хто захоче користуватися соцмережами, знайде вихід, інтернет не заборониш! Виходить, блокування тільки на папері... Тож робити з цього проблему не варто, бо ж десять років тому, приміром, цього «Вк» взагалі не було... А Яндексу та іншим російським дітищам заміну знайти неважко. Перейшов на Фейсбук, хоча й заходжу туди рідко.

- Спочатку складалося таке враження, що більше нічого робити, - усміхається Тетяна Денисенко. - Ніде спілкуватися! Подруги одразу, коли заборонили, почали скачувати музику, адже дехто тільки й заходив туди, аби пісні послухати. Чимало студентів встановили програми для роз-блокування на телефони і комп’ютери. Але кажуть, вони повільні і там (на сайті) вже нудно, бо ніхто не сидить. Думала навіть, що якісь протести серйозні почнуться, та все затихло. Нині взагалі все одно. Молодь тепер у Фейсбуці та Інстаграмі.

- Для мене, чесно, всі соцмережі однакові, - зізнається студентка Руслана Товстенко. - Кожна хороша по-своєму. Нині про «контакт» ніхто майже не згадує, наче його й не було ніколи. Одне погано - там успішно діяли багато наших українських спільнот - починаючи від гумористичних, закінчуючи торговельними. На Фейсбук не всі з них перейшли.

- Ой, та про «контакт» всі вже забули. Ми з одногрупниками навіть свою спільноту мали у одній із заборонених соцмереж, - приєднується до розмови Дмитро Самовар. - Обмінювалися інформацією, електронними версіями посібників, разом, таким чином, готувалися до практичних. У Фейсбуці це трохи важче робити. На мою думку, заборони сайтів проблем не вирішують, на жаль... Навпаки, такі обмеження зовсім нагадують радянські часи, з відголоском яких ми так активно зараз боремося...

Михайло Ломоносов, "Деснянка" №25 (710) від 21 червня 2018