Тарифи потрібно підвищувати

Олександр Шкінь

Принаймні в цьому впевнений начальник КП "Чернігівводоканал"

На початку тижня в редакції побував начальник КП "Чернігівводоканал" Олександр Шкінь і погодився відповісти на кілька наших запитань.

— Олександре Михайловичу, економіка України сьогодні переживає непрості часи. А яка ситуація склалася на вашому підприємстві?
— На жаль, "Чернігівводоканал" — це не окремо взяте підприємство, відірване від усього. Воно теж залежить від ситуації в країні: ми, як барометр, відображаємо все те, що відбувається в економіці. Адже водоканал зорієнтований практично на всі категорії споживачів. Тут і населення, і промислові підприємства, і організації бюджетної галузі. В залежності від того, як вони себе почувають, наскільки вони платоспроможні, в яких обсягах готові споживати комплекс наших послуг, ми і працюємо.

Останнім часом, приблизно з грудня минулого року, ми зіштовхнулися з рядом серйозних проблем, головна з яких — значне зменшення споживання наших послуг потужними чернігівськими підприємствами. Деякі з них, такі як "Хімволокно", група підприємств машинобудівного комплексу, взагалі зупинилися. А "ЧеЗаРа" помітно зменшила обсяги споживання води і сплату за неї. Все це сталося у зв'язку з економічною кризою. Навіть підприємства харчової галузі, досить потужні, міжнародного масштабу, нині мають
серйозні проблеми. І все це відбивається на нас.

Нині в цілому, незважаючи на ряд заходів, які вживає водоканал у зв'язку з цим, ситуація у нас залишається вкрай непростою. Через те, що населення сплачує за встановленими тарифами лише 60% від собівартості, на інших споживачах, в першу чергу на промислових підприємствах, лежить основний тягар. Особливо, якщо врахувати, що 80% споживачів води складають саме мешканці міста. Все це призвело до того, що лише за перший квартал цього року ми зазнали 15-відсо-ткового збитку.

— Чи можете ви гарантувати, що за таких обставин "Чернігівводоканал" спроможний забезпечувати безперебійну подачу холодної води?
— Для того, щоб кризові моменти не позначилися на мешканцях Чернігова, на підприємстві йде мобілізація всіх наших ресурсів. Незалежно від того, наскільки платоспроможними є наші споживачі, яким обсягом послуг вони користуються, ми вимушені забезпечувати .стабільну роботу всієї інфраструктури водоканалу: утримувати водозабори, трубопроводи, мережі, очисні споруди. І нам дещо вдається в цьому плані — "Чернігівводоканал" має чи не найкращі показники в Україні щодо зниження рівня витрат. Але на цьому не заспокоюємося і продовжуємо шукати додаткові можливості. Хоча ресурси для цього майже вичерпані. Для того, щоб і надалі підвищувати виробництво, перевести все на автоматизоване управління, знизити витрати електроенергії та основних ресурсів, потрібні серйозні фінансові вливання.

Підприємство в умовах кризи вимушено було частково знизити рівень тиску в мережах у нічний час, що в деяких мікрорайонах Чернігова відчувається на верхніх поверхах будинків. Іноді це робиться і вдень (з 12.00 до 17.00). У той же час подачу води ми не зупиняємо. Довелося водоканалу тимчасово перейти і на чотириденний робочий тиждень, що зробити було непросто. І все одно ми говоримо про те, що на першому плані має бути якість наших послуг. А про те, як цього досягти, ми повинні думати всі разом.

— Чернігівцям гріх скаржитися на вашу роботу. На відміну від інших обласних центрів, вода у нас є. Олександре Михайловичу, як ви працюєте над якістю послуг?
— На "Чернігівводоканалі" розписана і діє програма поліпшення якості послуг, є також і стратегічний план на найближчу перспективу, в якому вказано, що потрібно зробити, скільки це коштуватиме і що ми від цього отримаємо. Ми постійно працюємо над удосконаленням цього плану, адже ситуація нині міняється ледь не щодня.

Якість послуг оцінюється у двох ракурсах. Перший — забезпечення безперебійного, зі стабільним тиском водопостачання у всіх куточках міста. А другий — вода повинна бути якісною, без вторинного забруднення. У Чернігові ще є мікрорайони, де найбільша кількість скарг на наші послуги. На це спрямована головна наша увага. Минулого року ми закінчили там основні роботи з так званого зонування, побудували ряд станцій підкачування, щоб забезпечити стабільний тиск води. До речі, чим тиск вищий, тим більші втрати. А у нас вони дуже низькі, усього 24%. Це — найкращий показник в Україні. Продовжуємо роботи і в нинішньому році. Вже переведені на високонапірні трубопроводи два будинки на вулиці Слобідській, будинок №13 на вулиці Текстильників, два будинки на Рокоссовського.

Що стосується вторинного забруднення, скажу, що це дуже гостра для нас проблема. Більшість труб у мережах Чернігова — металеві, що призводить до корозії від дії наявних у воді газів. Радикальний і найкращий шлях вирішення цієї проблеми полягає у заміні трубопроводів. Але зробити це найближчим часом нереально. Щоб поміняти 500 кілометрів труб, необхідно вкласти величезні гроші, близько 200 мільйонів доларів. А таких грошей, звісно, немає. Інший шлях полягає в інтенсивній промивці. Але, на жаль, це дає лише разовий ефект. Ми вивчали досвід у цьому плані закордонних колег. Один з методів, яким вони користуються, — стабілізаційна обробка води, який ми теж хочемо застосувати. А щоб з цього приводу не було зайвих розмов, для кваліфікованого роз'яснення ситуації обов'язково зберемо і проведемо круглі столи, на які запросимо представників Міністерства охорони здоров'я та санстанції.

— Нещодавно ви побували за кордоном...
— Вивченню досвіду роботи наших колег і в Україні, і за кордоном на водоканалі приділяється значна увага. І два моїх відрядження за кордон були суто діловими. Спочатку побував у Німеччині — на конференції у Берліні, де виступив з доповіддю та поспілкувався зі спеціалістами, які мають значно більший досвід. Вони на порядок нас випередили. Вдалося стати і учасниками міжнародної реабілітаційної програми, яку фінансує міністерство екології Німеччини. Під час другого відрядження по лінії Світового банку, цього разу до Туреччини, вивчали місцевий досвід розбудови інфраструктури водопостачання в Анталії. Відразу скажу, що нам є чого повчитися у турків, особливо у забезпеченні стоків.

— Нині в Україні певні політичні сили наполягають на введенні мораторію на комунальні тарифи. Скажіть, наскільки сьогодні відповідають собівартості тарифи на послуги водопостачання та водовідведення?
— Дійсно, проблема тарифів в усьому світі набула політичного забарвлення. Але якщо у Німеччині чи Туреччині все відбувається публічно, у нас це не зовсім так. Необхідно постійно показувати, скільки коштують послуги, що надаються, адже тариф — економічна категорія, яка має всебічно обговорюватися. І на перший план при цьому повинно виходити економічне обґрунтування.

Минулого року ми один раз підвищили тариф, відкоригувавши його по електроенергії та заробітній платі. Але через значні інфляційні процеси все одно спрацювали зі збитками на суму 2,5 мільйона гривень. І це незважаючи на те, що маємо чи не найменші показники в країні щодо собівартості нашої продукції, на 20 мільйонів доларів залучаємо кредити Світового банку, використовуємо німецький досвід, отримуємо допомогу з держбюджету. Але наразі ми вимушені, щоб не допустити розвалу підприємства, говорити про чергове підвищення тарифів на наші послуги. Обов'язково будуть проведені громадські слухання. Нині наші спеціалісти займаються детальними розрахунками. І десь у червні ми плануємо підвищити оплату наших послуг приблизно на 30% для населення і на 8% для промисловості.

— А якщо депутати приймуть мораторій, то як ви діятимете?
— За законом передбачається покривати різницю в витратах за рахунок місцевих бюджетів. Але ж у Чернігова таких грошей немає...

Надія Шатун, тижневик «Місто», № 17(136)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: