Про прості і непрості речі

Написати цю статтю нас спонукало звернення мешканців мікрорайону Олександрівка. Другого травня повернувшись із роботи, вони виявили, що в їхніх помешканнях немає світла.

В аварійній службі міських електромереж їм повідомили, що пошкоджена високовольтна лінія подачі електроенергії.



Кілька разів називали час закінчення робіт, але подачу електроенергії було поновлено лише о 4-й ранку третього травня. Все було б не страшно, але за 30° С, холодильники відключені й деякі продукти зіпсувались. Власники приватних будинків, які отримували воду зі свердловин, залишились без води, не працювали газові котли, а значить, не було гарячої води. Світла не було 15 годин.

Таке в Олександрівці трапляється часто — за сильного вітру, дощу, снігопаду. Особливо неприємні такі випадки взимку, бо нема опалення. І винних нібито нема, бо нормативні документи передбачають, що ліквідація пошкоджень у побутових споживачів здійснюється протягом 24 годин. І це в XXI столітті.

Чомусь для надійного електрозабезпечення тисячі жителів Олександрівки нема резервного живлення, старі трансформатори в електропідстанціях не витримують навантаження, дроти рвуться від потужних поривів вітру. На частині вулиць немає зовнішнього освітлення. Чернігівці старшого покоління пам'ятають, що аналогічне становище було в місті в 50—60-х роках минулого століття, але тоді Чернігів отримував світло від електропоїздів, і були лише повітряні лінії. Але пошкодження усували швидше, ніж зараз. Тепер же світло дає приватна енергокомпанія, і хоча особливих нарікань на її роботу нема, зникнення електроенергії з подальшим тривалим ремонтом — явище непоодиноке. І причина відома — зношене обладнання. Але інвестиції, які повинні забезпечувати приватні власники, в рази менші за потреби. Разом із тим тарифи за п'ять останніх років для більшості споживачів зросли від 24,4 коп. за 1 кВт год до 1,68 грн. Але покращення якості енергопостачання однозначно нема.

НЕ ВІДСТАЮТЬ І ІНШІ СЛУЖБИ

У нас завжди лають газівників, і за діло.

І справа не в тарифах, які встановлюють не вони. Зараз головний камінь спотикання — лічильники газу. У 2016—2017 роках газопостачальні компанії, користуючись невизначеністю в законі (немає слова «індивідуальні»), встановили загаль-нобудникові лічильники. У Чернігові майже 600. Було при цьому порушено закони «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про захист прав споживачів».

Втім, порушення прав споживачів у газовому питанні має довгу історію. Наприклад, ще в 1996 р. без усяких обґрунтувань тодішній уряд збільшив норму споживання газу від 6,7 до 9,8 м3 на одну людину в місяць, а на час, коли немає гарячої води, — 18,5 м3. Тепер навіть за показаннями загальнобудинкових лічильників місячне споживання становить 6,0—6,5 кубометра. І це при тому, що незаконно додають приблизно 10% «приведення обсягу до стандартного стану» до показань лічильників, а головне, що в кожному будинку мешкає 25—30% незаре-єстрованих громадян. І газівники досі наполягають на встановленні лічильників за власний кошт. А де гроші, які брали від 1996-го по 2014 рік за завищеній мінімум удвічі нормі, де гроші від 2011 року, що були закладені в тариф як інвестиційна складова і за які мали встановлювати безкоштовно індивідуальні лічильники? Немає відповіді.

У ПАТ «Облтеплокомуненерго», яке спочатку збиралось виконати норми закону та навіть узяло у споживачів заяви на повернення передоплачених коштів, призупинило свої дії в цьому напрямку.

Людей наших можна безкарно дурити, бо наш прем'єр, як і його попередник, проти перевірок «бізнесу». А хіба це бізнес — брати в людей гроші й витрачати їх невідомо куди? Адже в тарифі були закладені цільові кошти на повірку лічильників, і вони повинні були зараховуватись на окремий рахунок. Де вони? Будь-яка перевірка виявила б тут мільйонні порушення, але нема перевірок. А повірки є, і за них треба платити.

Михайло Біленький, "Чернігівські Відомості" №19 (1416) від 8 травня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: