Бабуся із Новгорода – Сіверського згадує про Другу Світову війну (відео)

Вона пережила війну в окупованому німцями селищі, бачила, як каральні загони вбивали односельців і тоді втратила найдорожче – батька. Євдокії Рощиній 97 років, четвертий рік живе у будинку для престарілих у Новгороді-Сіверському. Журналісти Суспільного збирали її спогади.



На столі гороховий суп та оладки з сиром і сметаною, компот, хліб. Звичайний день 97-річної Євдокії Рощиної вже четвертий рік поспіль. Намагається їсти охайно. Потім запитує у журналістів –чи пасує їй жовта хустка в квітках. Тут, у Новгород-Сіверському територіальному центрі, вона живе 4 роки. Медичні сестри називають її – Семенівною і розповідають, що бабуся до недавнього часу і на городі працювала, і картоплю перебирала, зараз їй на це сил не вистачає.

Пригадує Другу Світову, окупацію і загони карателів у їхньому селищі. Жила вона тоді в селищі Кірове між теперішніми селами Вороб’ївка і Будище. Там в лісах діяв партизанський загін, а вночі партизани приходили в село за продуктами, деякі ночували. І хтось доніс німцям.

Сам День перемоги, коли оголосили про кінець війни, каже, згадується невиразно, як в тумані.

З війни батько Семенівни не повернувся – розірвало снарядом. Брат прийшов без ноги. Потім жінка втратить обох синів. Одного забере хвороба, іншого – Чорнобиль. Залишилась онука. Медсестра, що допомагає старенькій, каже, онука приїздить з Києва до бабусі кожних два тижні. Відвідує. А бабуся мріє про домівку. Так і не прижилася вона у будинку престарілих. Сумує. І пише вірші про своє життя.

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: