В яких випадках вам заважала погода?

Президент України Петро Порошенко не зміг прибути до меморіалу Героям Крут через погані погодні умови і штормове попередження. Так сказав віце-прем’єр-міністр Павло Розенко: «Сьогодні у наших заходах мав брати участь Президент України Петро Порошенко, але через несприятливі погодні умови і через штормове попередження, яке сьогодні і в Києві, і тут, йому не дали дозволу на приземлення у Чернігівській області. Була ідея щодо пересадки в автотранспорт і прибуття сюди автомобілем, але Президент України вважав за неприйнятне, щоб вся громада, яка зібралася, чекала його дві години».

І як ми тут, на Чернігівщині, виживаємо? У яких випадках заважає погода?



«Не могли дрова привезти»

Петро Василець, понорницький селищний голова:

— Коли сніг випав, не могли дрова привезти з Понорницького лісництва. У бюджетних закладах — твердопаливні котли. Опалюємося дровами. Нічого, не вимерзли. Зараз уже все нормально. Дороги терпимі. Не тільки у ліс їздити, але й кукурудзу на полі молотити.

«Не дає город посадити»

Анатолій Бабич, пенсіонер, Срібне:

— Я як той трактор. Як що надумав, пру — і нічого не стане на заваді. Та, правда, було декілька разів. Весною надумали картоплю садити. А тут дощ як улупить. Сидиш, чекаєш, доки перестане. А як великий ливень, то щоб земля трохи підсохла. Переніс на нозі операцію. Тепер я ще й синоптик. На зміну погоди ногу крутить.

«Вийдеш на автобус, а його нема»

Олександр Снопок, пенсіонер, Ваганичі, Городнянський район:

— Було таке: вийдеш на автобус Ільмівка - Чернігів, а його нема. Це єдиний рейсовий автобус, яким можна доїхати з Ваганичів у Городню та обласний центр. Коли сніг та холод, геть погано ходить. Погода заважає. Може запізнитися. Може не виходити у рейс день, а то й два. У село не заїжджає. Доводиться виходити на околицю. Якщо болять ноги, це важко.

Дощ іде, коли не треба, а як просиш, то нема

Іван Савченко, будівельник, Короп:

— Влітку у будні роботи доволі, ще й вихідних захватиш. Вибереться якийсь день, треба сіно корові заготовити, і тут на тобі, погода все перепсує. Посушене, тільки гребти, а воно гноїться.! так чи не кожен рік буває, не раз примічав. А як треба дощу, в неба не допросишся. Помідори, огірки листя поопускають, сонце палить — і ні краплі.

Це не причина. Треба йти, вітати, святкувати

Лідія Шульга, вчитель фізики, Степові Хутори, Носівський район:

— Хоч сніг, хоч дощ чи хуртовина — до дітей завжди йду. Часто буває, і на перший дзвоник, і на останній — рясні дощі. Та для нас це не причина. Вітаємо, святкуємо завжди. Сина женила, дочку заміж віддавала — лименив дощ. Кажуть, щасливі будуть. Так і є.

«Влітку жаримось, узимку мерзнемо. Весною і осінню по грязюці чвякаєм»

Олена Котелевська, у декретній відпустці, Городня:

— Були у нас нещодавно вибори. Дорога така слизька, що можна вбитися. З горем пополам добралися, проголосували. Бо нашим людям погода — то не привід. Як незаміжня була, у клуб, на гульню збиралися. Хоч дощ, хоч сніг, хоч буревій, нічого нас не зупиняло. Так і живемо. Влітку жаримось, узимку мерзнемо. Весною і осінню по грязюці чвякаєм.

Тижневик «Вісник Ч» №6 (1657), 8 лютого 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: