Сергій Березенко: «Я — людина дії»

ПОЗИЦІЯ Окреслювати підсумки роботи за два роки та перспективи на майбутнє корисно не лише в цифрах, а й у стратегіях. Народний депутат Сергій Березенко погоджується з цією думкою. А тому в невеликому інтерв’ю поділився своїми роздумами щодо вже зробленого й того, що треба зробити. Він зізнається: за ці роки дуже здружився з чернігівцями, із громадою та активом міста, вражений тими змінами, які сталися в Чернігові за його сприяння. А от чи буде він продовжувати свою роботу в окрузі в наступній каденції — каже, поки ще не думав.



Даючи відповіді на запитання, народний депутат намагається бути якомога відвертішим, а тому помітно хвилюється. Він готовий чесно розповідати про недопрацювання, критику, незавершені справи. Однак там, де розмова більше стосується саме чернігівців і міста, його погляд стає спокійнішим, видно, що Сіверщина таки насправді лишила помітний слід у його душі.

— Стартував 2018 рік. Які маєте плани, роздуми, міркуєте про наступну каденцію?
— Зазвичай на початку року всі говорять про плани на рік, про те, що попереду. Я знаю тільки одне: я ще не вирішив для себе, чи буду балотуватися наступного разу до Верховної Ради. Бо я більше людина дії, мені подобаються прикладні ділянки роботи — де що взяти, яке формулювалося завдання. Минув деякий час — ти зробив і показав результат своєї роботи. Верховна Рада — це місце, де ведуться розмови, дебати з приводу того чи іншого питання, і конкретику в роботі народного депутата безпосередньо під куполом дуже важко знайти. Я точно знаю, що термін, відведений мені як депутату від 205 округу, я відпрацюю сумлінно, чим нині і займаюся. Я продовжую роботу в цьому місті, ми й надалі будемо його змінювати, розвивати, тут з’являються нові обличчя. Мені здається, що команда, яка зараз тут зібралася – місцева влада, громадські активісти та й загалом чернігівці, так само налаштована на зміни. Тому мені дуже комфортно в Чернігові, я до нього прикипів, а реальний результат своєї роботи будемо оцінювати в 2019-му — на початку 2020-го. Тоді й будемо визначатися.

— А як цей реальний результат можна оцінити? Або як Ви його для себе оцінюєте?
— Для мене є системні фундаментальні зміни: нові обличчя загальної освіти, нові школи, нова спортивна інфраструктура, теплі енергоефективні та модернізовані дитячі садочки, нова медицина, яка має запрацювати до 2020 року. Це й сучасні проекти в лікарнях – такі як «Поліклініка без черг», пілотні ідеї, які ми вже зараз запустили, сучасна техніка, сучасна швидка допомога, нові автомобілі, карети, які можуть приїжджати в найвіддаленіші місцини області й надавати ефективну допомогу. А ще — місто повинне бути туристичним. Мають бути такі особливі моменти і відповідно туристична інфраструктура, яка заохочуватиме туристів із різних кінців України та з-за кордону їхати до нашого міста. Оце такі маркери — достатньо високі, які я для себе поставив. І думаю, спільно з міським головою, місцевою владою ми зробимо все для того, щоб максимально вийти на цей шлях і зробити такі фундаментальні речі.

— Ну, і ще трохи про розвиток: Ви постійно наголошуєте на важливості підтримки саме військових і оборонної галузі. Чого в цьому напрямку за два роки вдалося досягнути?
— Знаєте, напевно, це найважче питання. Тому що дійсно дуже багато проектів можна було б реалізувати спільно із заводом «ЧеЗаРа» та з будь-якими іншими підприємствами, які є в Чернігові. Але… Багато підприємств нині співпрацює у сфері імпортозаміщення, у тому числі і з бізнесом Російської Федерації. Тобто велику кількість продукції для цієї країни виготовляють приватні чернігівські підприємства.
Але глобально можна сказати, що на сьогодні серйозного оборонного замовлення, окрім фабрики «Сіверянка», яка шиє намети й частково одяг для солдат, у Чернігові немає. Це велика проблема, для подолання якої ми зробили надто мало. Очевидно, що в наступному році моя команда мала би присвятити більше уваги тому, яким саме чином Чернігів може проявити себе в державному оборонному замовленні та й узагалі в співпраці з Оборонпромом, який володіє серйозними ресурсами, особливо під час воєнних дій на сході. Позитивним я вважаю те, що ми змогли облаштувати Державний науково-випробувальний центр, на полігоні якого проводяться всі випробування сучасної зброї, яку виробляє Україна. У центрі працюють солдати, військові та науковці, які виїхали свого часу з Феодосії, бо не захотіли залишатися в окупованому Криму. Нехай прибуло не стільки, скільки їх там було, але командування і провідні вчені переїхали на материкову територію України. Вони розміщені в Чернігові, мають тут житло, приміщення і все необхідне для роботи. Я думаю, що саме на базі цього центру Генеральному штабу можна розвивати підтримку нашого українського війська. Цей пріоритет ми залишили за собою — підтримка ДНВЦ, тож наша співпраця триватиме і в 2018–2019 роках.

— Чи рахували Ви, скільки планів і обіцянок уже вдалося виконати?
— Ні, я не рахую, натомість намагаюся більше спілкуватися з людьми. І мої виборці мені дуже швидко нагадують про всі ті обіцянки, які, можливо, залишилися десь поза увагою. Ключові позиції, про які ми говорили, я думаю, або в процесі виконання, або вже виконані. Слава Богу, Чернігів закуповує нові тролейбуси, їх уже близько 40. Тобто більше половини автопарку оновлено. І лінію на Масани ми зробили, і каналізаційний колектор «Чернігівводоканалу» доробили ще в перший рік моєї каденції. А зараз уже системно йдемо по кожній галузі: сконцентрувалися на медицині, яка є для мене пріоритетом так само, як і облаштування скверів. Свідченням тому є Березовий гай, який уже повністю відремонтований, припинено будь-які зазіхання на будівництво в ньому. Дуже багато інших ініціатив, які з’являються під час роботи. Якщо людина працює, то перелік тих обіцянок ніколи не вичерпується, а все додається і додається. Це таке невичерпне поле для діяльності, як на мене.

— А які претензії Вам висувають виборці?
— Ой, думаю, величезні, як і до кожного депутата. Тому що запитів тільки за останній рік ми опрацювали більше 5000. Безумовно, дати на всі відповідь чітку й таку, яка б задовольнила людину, котра писала звернення, неможливо. Дуже багато питань залишаються невирішеними. І, безумовно, конкретну людину це може не влаштувати. Тому намагаємося вибирати те, що можемо зробити, і робимо сумлінно. Безумовно, це залишає в серці смуток чи незадоволення. Я ще раз прошу вибачення за те, що ми не скрізь встигаємо. Але, на жаль, одна людина в жодній країні не може змінити все. Ми повинні системно будувати ту країну, де працювали б служби, державні інституції, які реагували б на багато речей, і не довелося б людям шукати такого…

— Порятунку.
— Ну, так, рятівника, який прийде в будь-який момент на допомогу. Жодній людині це не під силу на сьогодні. Але разом, спільно з командою, громадою можна багато встигнути. Маємо плани на розвиток співпраці з чернігівськими вишами, із громадськими організаціями. Днями оголосили наступний конкурс ідей «Креативне місто», і я щиро раджу всім — подавайтеся! Ваші ідеї варті того. Робота триває!

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: