Оранка землі для селян подорожчає
Минув перший місяць весни. Селяни та дачники потихеньку готуються до роботи, адже незабаром оранка. Недарма ж кажуть у народі, що «весняний день рік годує». Потрібно встигнути удобрити городи, підготувати посівний матеріал та... запастися грошенятами. Чи то так вплинула економічна криза, чи обіцяне урядом “дешеве” пальне для аграріїв? Проте, схоже, цього разу оранка землеробам, як кажуть, “влетить в копійку”. Це підтвердила і моя розмова з селянами Борзнянщини, які мають свої трактори та які збираються цієї весни обробляти городи.
«І лікую, і рулюю»
Микола Редевич вже понад двадцять років працює ветеринаром в селі Хороше Озеро. “Професія в мене популярна, тому знають про мене не тільки в рідному селі,” - говорить Микола Іванович. Корови, свині, птахи, собаки — пацієнти сільського ветеринарного лікаря. Якщо хтось думає, що лікувати людей складніше, то, на думку Миколи Редевича, він глибоко помиляється. “Тварина ніколи не скаже вам, де і що в неї болить, тому правильна діагностика та ефективне лікування хвороб приходять зазвичай з роками практики,” - переконує ветлікар. Роботи у Миколи Івановича завжди вистачає. “У того поросятко перестало їсти, у того корова серед ночі розтелиться, - от і доводиться часто ночей не досипати,” - ділиться думками лікар. Проте, незважаючи на напружений графік, встигає Микола Редевич і на землі працювати, - адже який селянин без землі?!
Трактор зараз утримувати дорого
Щоб нікого не просити, а самому обробляти город, придбав він колись собі тракторця Т-40. “До трактора я і необхідний ренамент прикупив, а от причеп робив самостійно,” - розповідає Микола Іванович. З трактором він тоді не прогадав: і зорати город, і траву на сінокосі скосити, і сіно згребти, і перевезти що потрібно. З'явились і постійні клієнти - переважно знайомі та родичі Миколи Івановича. “Особливо великих грошей на тракторі я не заробляю, - розповідає він. - Хто солярки дасть, хто запчастинами допоможе”. За словами Миколи Редевича, раніше такий трактор тримати було не так збитково, як останнім часом. Причину він вбачає в стрімкому здорожчанні паливно-мастильних матеріалів та запасних частин до трактора. “От, наприклад, минулого року гуму до заднього колеса я міг придбати за 600 гривень, зараз — не вкладусь і в дві тисячі, ” - нарікає селянин.
На обіцяну дешеву солярку селяни не сподіваються
В обіцянку уряду про дешеве пальне для селян ні Микола Іванович ні решта мешканців села, в яких є трактори, не вірять. Вони давно закупили для своїх потреб солярку за ринковими цінами.
Судячи з усього, цього року весняно-польові роботи для селянських господарств та сільськогосподарських товариств обійдуться значно дорожче у порівнянні з минулорічним періодом. “Якщо минулої весни за зорану сотку в нашому районі з селян брали від 10 до 15 гривень, то цього разу власникам тракторів доведеться брати… десь по… 18 гривень за сотку, - розмірковує селянин. - Але навіть така ціна виправдає себе, якщо замовлень буде багато”.
Загалом, для того щоб трактор окупив себе, потрібно щонайменше п'ять-сім років безперервної щорічної тяжкої праці, але і такі прогнози, на думку Миколи Редевича, зараз є надто оптимістичними. “В селі 32 трактори. Більше 20 з них орють землю, - розповідає Микола Іванович. - Тому за такої конкуренції більшості трактористів доводиться працювати собі на збиток,” - продовжує він.
Коли я розмовляв з Миколою Івановичем, він саме промивав мотор ще одного трактора - меншого і компактнішого, - Т-25. “Свій Т-40 я планую невдовзі продати, а цього тракторця мені вистачить і щоб зорати, і щоб обробити,” - ділиться ветеринар.

Микола Редевич біля свого "залізного коня"
Селяни купують “китайців”
Останнім часом як в Хорошому Озері, так і в багатьох інших селах Борзянського району, зросла тенденція купівлі маленьких тракторців китайського виробництва. Що спонукає селян купувати “китайців” мені розповів молодий “озірець” Сергій Назаренко.
“Селян спокушає їх порівняно невелика собівартість та простота в обслуговуванні,” - говорить Сергій. З того часу як селянин купив собі “китайця”, минуло пів-року. “Тоді я взяв його за 25 тисяч гривень. - Зараз ціна на такий тракторець зросла ще на 10 тисяч,” - розповідає Сергій Назаренко. Він говорить, що придбав китайську техніку для батьків, оскільки сам працює в Києві в одній із ветеринарних клінік і приїздить в село тільки на вихідні.
“А що? - дивується Сергій. - Батьки вже у віці, а бігати за плугом 70-річному батьку, самі розумієте, вже не під силу. - А так приїхав, обсапав, окучив, вибрав картоплю, - набагато легше,”- продовжує він. За словами Сергія “китайці” солярки споживають менше, ніж “наші” трактори, а на тлі кризи — це суттєвий плюс. Щоправда, нарікає, якщо зламається, то запчастини до такої “диво-техніки” обійдуться значно дорожче, ніж для вітчизняних тракторів.
Святослав Велес, фото автора
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




