Де тепер луганські?

Період 2010-2013 років відзначився десантом луганських та донецьких у нашу область.

Часи змінилися. Де вони нині?




1. 44-річний Станіслав Прокопенко, перший заступник голови облдержадміністрації (з Донеччини). Його називали людиною нардепа Едуарда Прутніка. За кілька місяців до початку Революції Гідності поїхав до столиці. Працював головою Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації. Згодом був 38-м у списку кандидатів до Верховної Ради від партії «Опозиційний блок». Не пройшов. Нині живе у столиці. Кажуть, ніде не працює.

2. 58-річний Садіг Тагієв, голова Апеляційного суду області. У Луганську був заступником голови Апеляційного суду. Садіг Рзаєвич показав себе незалежним і поміркованим. 11 квітня цього року його вже вдруге обрали головою суду. За кандидатуру проголосували всі присутні на зборах судді.

3. 41-річний Максим Говоруха до приїзду на Чернігівщину був заступником прокурора Луганської області. А у нас став прокурором області. Запам’ятався прокурорським працівникам тим, що не тиранив підлеглих, як інші. Не змушував сидіти на роботі до 9-ї вечора, бо він теж, бачте, працює і т. д. А головне, був завжди, а не лише через прес-секретаря, доступний журналістам. Нині він адвокат. Живе у Києві.

4. 47-річний Ігор Скориков (генерал-майор), начальник управління Податкової міліції в області. Родом з Луганська. Там працював до приїзду в Чернігів. Запам’ятався тим, що у всьому бачив підступи, ворогів. І дуже турбувався про власну безпеку на роботі. Міцні двері кабінету і т. д. Нині він на пенсії, живе у столиці. Про нього рік тому згадали ЗМІ. Коли журналісти вивчили декларацію прокурора Київської місцевої прокуратури 25-річної Альони Бобіти. При офіційних доходах 75 тисяч гривень на рік (чоловік теж прокурор, заробив 90 тисяч) вона є власницею 4 квартир: дві в столиці (130 квадратних метрів), в Луганську (52 квадрати), Рівному (221 квадратний метр). А ще два авто («Фольксваген Тігуан» і «Порш Каєн). І відпочиває в Домінікані та Єгипті. За версією антикорупціонерів, які це накопали, секрет успіху Альони пов’язують з її батьком Ігорем Скориковим, який років 20 відпрацював у податковій системі.

5. 49-річний Олександр Михайлик (генерал) був начальником обласного управління внутрішніх справ. Родом з Луганської області. Нині живе у Чернігові. Зателефонувала:

— Олександре Григоровичу, чим займаєтесь нині?

— Собою. Є проблеми зі здоров’ям, у мене подагра. До цього займався лікуванням батька. Він тяжко хворів. Возив його і в Київ, і в Білорусь. На жаль, не допомогло. У серпні його не стало. З того часу, як він занедужав, я часто їздив на батьківщину, опікувався виключно родинними справами.

— Кажуть, ви займаєтеся вантажними перевезеннями?

— Не я, а мій родич. А я так, іноді допомагаю.

6. 45-річний Олександр Силкін, полковник, начальник УБОЗ (Управління по роботі з організованою злочинністю). З 2002 року по червень 2008 був сільським головою у селі Червоноармійське Білокуракинського району Луганської області. Зараз живе у Чернігові.

— Олександре Івановичу, що нині робите?

— Допомагаю у бізнесі дружині і рідному братові. У них два сільгосппідприємства у Луганській області, які займаються вирощуванням зернових, 25 працівників. У планах — висадити горіхові сади, налагодити переробку зернових, дати багатьом людям робочі місця. Також допомагаємо створенню Лозно-Олександрівської об’єднаної територіальної громади на Луганщині. Вже провели соціологічне опитування мешканців. Співпрацюємо і консультуємося з Іриною Грозенко, головою постійної комісії з питань розвитку і реформування місцевого самоврядування, децентралізації та європейської інтеграції Чернігівської облради. Вона справді класний фахівець, і її досвід корисний.

7. 51-річний Вілорій Воробйов, начальник Чернігівського ВРЕР ДАІ (відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи). Живе у Чернігові. На пенсії. Час від часу їздить на батьківщину в Луганськ, там у нього будинок, за яким наглядають сусіди.

8. 51-річний Олександр Алістратов, начальник Чернігівського міського відділу міліції. Теж залишився з родиною у Чернігові, нині працює виконавчим директором Сумської філії агропромислової компанії «Кернел» (найбільшого в Україні виробника та експортера соняшникової олії).

9. 43-річний Руслан Курамшин, начальник Прилуцької міліції. Залишився жити у Прилуках, кажуть, крутиться в агробізнесі.

10. 43-річний Олександр Шипілов, начальник Ніжинського міськрайвідділу міліції. Живе у Ніжині. Засновник і голова фермерського господарства «Донбас Агро».

11. Багато луганських, які служили на Чернігівщині, служать нині в різних підрозділах поліції. Наприклад, Антон Шабельнік, начальник Носівського райвідділу, нині керує карним розшуком у Сєвєродонецьку.

12. Євген Ковпаченко, очільник городнянських міліціонерів, пройшов АТО і нині служить на Луганщині, як і Сергій Роман, заступник начальника ДАІ області.

13. Євген Гончаров як служив в облуправлінні, так і залишився. Нині він — заступник начальника Головного управління Нацполіції в Чернігівській області - начальник слідчого управління. Зараз тимчасово виконує обов’язки начальника ГУНП (начальник Едуард Альохін у відпустці).

14. Юрій Погуляйко, начальник інспекції з особового складу управління кадрів обласної міліції, — нині начальник безпеки податкової Маріуполя.

Хтось офіційно, хтось ні — прилаштовувалися у службах безпеки різних підприємств. Якби не війна, може б, поїхали на батьківщину.

15. 55-річний Анатолій Кутузов, начальник Служби автомобільних доріг області, теж залишився у Чернігові.

Від автора. По усіх додзвонитися не змогла. Отож раптом якась неточність — даруйте, запрошуйте в гості.

Підготувала Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №50 (1649), 14 грудня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: призначення, Донеччина, луганські, «Вісник Ч», Валентина Остерська

Додати в: