Чи стало легше будуватися із новою дозвільною системою? (відео)

Менше півроку, як в Україні запрацював новий закон про містобудівну діяльність, а в світовому рейтингу отримання дозволів на будівництво країна вже піднялася з 140-ї сходинки на 35-у – в тому числі завдяки цьому закону, заявив сьогодні у Чернігові голова Державної архітектурно-будівельної інспекції Олексій Кудрявцев. Левову частку будівництв — 90% складають невеликі приватні проекти малих підприємців та пересічних громадян. Чи стало їм легше будуватися із новою дозвільною системою —  знають наші кореспонденти.


 
П’ять місяців діє новий закон України про містобудівну діяльність, відповідно до якого в будівельній сфері відбувся перехід від триступеневої дозвільної системи до двоступеневої: прибрали декларацію і залишили повідомлення та дозвіл. А сам порядок оформлення документів відтепер визначається не за категорією складності, а за класом наслідків. Великі житлові комплекси, багатоповерхівки, соціальні об’єкти, торговельно-розважальні комплекси, офісні будівлі тепер мають зводитись винятково з повним пакетом дозвільної документації. У той же час максимально спростилася процедура для об’єктів незначного класу наслідків, які становлять 90% від загалу. Автори закону кажуть, що його прийняття спростило життя як підприємцям, так і звичайним громадянам. І будувати тепер набагато простіше і привабливіше, зокрема, для інвесторів.

Олексій Кудрявцев, голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України: «На законодавчому рівні ми зробили так, що відмови по об’єктах сс1 взагалі неможливо зробити і сьогодні ми маємо результат. Якщо рік тому у нас були дуже погані показники, то сьогодні можемо казати, що взагалі показники по України максимально за місяць – це дві відмови. Це що стосується малого та середнього бізнесу, які сьогодні є основою рушійною силою, яка рухає будівельну галузь».
 
Крім того, більшу увагу стали приділяти незаконним забудовам, посилили  відповідальність посадовців за надані дозволи. Як підкреслив Олексій Кудрявцев, «кількість незаконних будівництв зменшилась в рази і сьогодні немає можливості непорядним забудовникам декларувати одне, а зводити інше». Наразі напрацьовують наступні законодавчі зміни і до кінця року планують вийти з новими ініціативами. Для цього збирають зауваження з місць. Зокрема, стосовно розміру штрафів, які, за словами фахівців, «дамоклевим мечем» занесені над архітекторами.

Віталій Травка, голова обласної спілки архітекторів України: «У нас в області 3 архітектори з освітою, всі інші не архітектори. Це або вчитель, або будівельник в кращому разі. Є і з досвідом. Але всі вони ходять з конвертиком із заявою, бо бояться цих штрафів».
 
Наступного ж року планують провести четверту, останню амністію для частини збудованих об’єктів.

Олексій Кудрявцев, голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України: «Це амністія, яка вже була тричі започаткована в країні. Це стосується тільки об’єктів сс1, це об’єкти незначного класу наслідків. Це перш за все приватні будинки, які побудували в часи 90-х рр., коли треба було робити незрозумілі речі, і громадяни, будуючи об’єкт свого приватного сектора, хотіли зробити як краще, але й досі не введені в експлуатацію. І вони потребують амністії і щоб люди могли зареєструвати ці об’єкти».
 
Реформа сфери державного архітектурно-будівельного контролю надасть можливість місцевій владі отримати нові містобудівні повноваження і можливість регулювати будівництво на місцях. Чернігів вже їх отримав, на черзі Ніжин та Прилуки. Там затримка лише за фахівцями.
 
Стосовно ж інвесторів, які звертають увагу на незалежні оцінки. Днями Світовий банк оприлюднив рейтинг ведення бізнесу і за градацією отримання дозволів на будівництво Україна піднялася одразу на 105 пунктів — з 140 місця на 35.

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: