Село на Чернігівщині водою відрізане від світу

З учорашнього дня вода відрізала від світу село Малий Дирчин Городнянського району. У двох місцях лід водою дорога на Великий Дирчин, Городню.
— Вода відрізає нас від світу вже чотири роки підряд, — говорить сільський голова Великого Дирчина Валентина Серпянська. — Розливаються ріка Снов, її притока Ордань. Колись через Ордань був дерев'яний міст, потім його знесли, зробили дамбу, проклали сім труб. Але вода, що йде з Росії під час повені, не встигає через них проходити.

Щороку ми укладаємо угоду з місцевими човнярами, і вони перевозять людей. Працюють з восьмої до шістнадцятої години, але, якщо треба — люди просять, перевезуть і пізніше. Після повені човнярі отримають по 20 гривень в день. У селі прописано 49 жителів, фактично проживають десь 25, переважно пенсіонери.
Хліб, продукти завозить човном соціальний працівник з Великого Дирчина. З Малого Дирчина на роботу човном добирається поштовий працівник. Людей човнярі возять безплатно.

Уже півтора тижні, як порушено сполучення з селами Пекарів, Синютин, Костирів та Кнути Сосницького району. Вода в Десні піднялась, і переправа поромом до цих сіл стала неможливою. Але підприємці-поромники Сергій Дудко з села Синютин та Олег Рейнський із Сосниці людей не кинули. Перевозять баркасом — великим човном метрів чотири на півтора.

Вміщаються в нього шість-сім чоловік з велосипедами. Плата за пасажира з велосипедом три гривні в один бік. Без велосипедів ніхто не їздить, адже до Сосниці звідти 10 км. Можна викликати до річки таксі, 14 грн.
Човен рухається за допомогою весел. Одну пару бере в руки перевізник. З іншого боку має гребти хтось із пасажирів.

Олена Гобанова, тижневик „Вісник Ч”, № 13/1193

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: