А віз і нині там…

Проблема відкритих люків для Чернігова вже не перший рік залишається актуальною і гострою, адже таке неподобство спостерігається майже в кожному районі міста. І добре, якщо десь із відкритого люка стирчить якась гілка чи біля нього стоїть дерев’яна загорожа. Проте частіше навіть таких «розпізнавальних» знаків немає. Або ж вони недовго там тримаються. А тим часом повз ці небезпечні люки ходять діти, яким цікаво зазирнути всередину.

Саме таке спостерігається на вулиці Героїв Чорнобиля неподалік від вулиці Бойової. Там прямісінько на тротуарі люк вже місяців зо два відкритий. А тим часом щоранку цією дорогою йдуть до школи діти. Та й не тільки вони можуть втрапити в цю «яму», а й дорослі, бо в темну пору доби її не видно.

Всі люки в місті належать чотирьом «господарям»: тепломережам, водоканалу, службі зв’язку та приватним особам. Правда, є й такі, які взагалі нікому не належать і вважаються покинутими. Розпізнати, кому все ж таки належить той чи інший люк, можна тільки за кришкою – саме на ній, як правило, містяться умовні розпізнавальні знаки. Та як же бути, якщо цієї кришки давно вже немає? У КП «Чернігівводоканал» нам пояснили, що їхня служба, виїжджаючи на такі виклики, свої люки закриває оперативно, а про чужі повідомляє власникам.

«Спочатку необхідно дізнатися, чий це люк, адже комунікацій в місті багато і майже всі вони під землею, – пояснює спеціаліст інформаційного відділу КП «Чернігівводоканал» Ігор Грищенко. – В Чернігові 100 тисяч люків, і тільки 40 тисяч належать КП «Чернігівводоканал». Інші належать газовій службі, телекомунікаційній, приватним особам, теплоелектромережам, але є і просто кимось покинуті. Необхідно знати адресу, за якою розміщений той чи інший люк і залишити нам заявку. Наша аварійна служба виїздить на кожний виклик. Але ж ми відповідаємо тільки за ті люки, що належать безпосередньо нашій службі. Якщо якийсь люк відкритий більше місяця, то, найімовірніше, він належить не нашій службі. До того ж, по вулиці Героїв Чорнобиля люки «Чернігівводоканалу» розміщені на проїжджій її частині. Та ми все одно виїздимо на такі виклики, і якщо відкритий люк належить нам, то оперативно усуваємо цю проблему. Якщо ж не нам, то все, що ми маємо право зробити – це поставити дерев’яну огорожу і повідомити до колл-центру, звідки, в свою чергу, повідомляють про це тій службі, якій належить люк. Якщо ж власником є приватна особа або він нічийний, то викликають муніципальну варту, складається протокол і потім вирішується це питання».

Одним словом, тяганини вистачить, доки все з’ясується і люк нарешті закриють…

Марія Пучинець, "Чернігівщина" №37 (646) від 14 вересня 2017 

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: