Якої роботи ви уникаєте?

«Хай хтось зробить!» — кажуть, коли самому не хочеться А треба працювати. Чи не треба, хай воно западеться! І ті дрова, і те сіно! І той газ дороженний! Помідори стигнуть, яблука падають, почали картоплю копати. Де хтось з лопатою? Як його приманити? Поки роздумували, стоячи край городу, вирішили запитати: а якої роботи ви уникаєте? Як шукаєте «хтосів»? А так ми нація працьовита, моторна, до всякого діла беручка.



«Ще й чоловічу роблю»

Тетяна Халіман, пенсіонерка, Корюківка:

— Ніякої роботи не цураюся. За все беруся. Мати на фермі працювала, нам, малим, домашню роботу загадувала. Ото і звикли. Як заміж вийшла, з того часу ще й чоловічу роботу роблю. Мужу мене трохи ледаркуватий попався. Водієм працював. Завжди у відрядженнях був. А я на Укртелекомі по змінах — більше вільного часу було. Як хату будували, з фундаменту до даху у процесі задіяна була. Прокрутилася біля стройки більше, ніж чоловік. У Сядриному (Корюківський район) батьківський будинок залишився. Взимку приїжджаю. Зберемося з дівчатами. Усі такі хворі, що і світу кінець. У тієї — одна болячка, у тієї — інша. А як літо настає — всі видужують. Та у лісі ягоди, гриби збирає, та на лузі сіно на зиму готує, та на городі — вже картоплю викопала.

«Сажу трусити по наслідству дісталось. Це свекруха робила»

Надія Юрченко, пенсіонерка, Лихолітки, Козелецький район:

— Як газу в селі ще не було, топили дровами. Кожної весни треба було сажу трусити. А я цього ну так не любила, що хоч би куди з’їхати, аби тільки не ця робота. А мені це діло ще й у наслідство з чоловіком дісталося. У їхній родині було так заведено, що жінки сажу трусять. Як весна прийде, іду до свекрухи: «Треба — давайте». А вона мене пожаліє, каже, що сама потрусить. Я вже допоможу чи винести, чи помити. А от чоловік мій косити не любить і завжди, як тільки може, уникає цього. То коса не така, то сил нема.

Якби залишили хату на тата, ні їсти б не зварив, ні з пранням би не впорався...

Олександр Ткаченко, сільський голова Хрипівки, Городнянський район:

— Якщо говорити про роботу в сільраді — я практик. І по деревах лажу, і столярні роботи виконую. А паперової роботи намагаюся уникати. Більше цим займається секретар, землевпорядник — звичайно, в рамках своїх повноважень. Як ремонтували дорогу, самому довелося документи готувати, перерахунки, узгодження... Страх, як не люблю бюрократію.

А вдома уникаю жіночої роботи. Якби попав на програму «Хата на тата», думаю, ні їжі б собі не приготував, ні одяг би не виправ. А так хоч на крокодилі, хоч на бегемоті б покатався. Вдома ніколи не готую — цим займається дружина і 16-річна дочка. Я краще дров нарубаю.

Колоти свиню і писати папери

Андрій Шестак, колишній сільський голова, Рогізки, Сновський район:

— Поросят мені коле кум Миша Єфименко. Він ветеринар. Вправно справляється. Коле швайкою. Якщо кум на курортах, чекаю його. Коли працював головою, страшенно не любив папери. Звітності було море. Помагали секретарки. Тамара Семенок, вона зараз виконує обов’язки старости, бо Рогізки увійшли у Сновську об’єднану громаду. Любов Терещенко, Галина Улянчич, Тетяна Манойло. Усі мої секретарки були розумні.

Хто б півнів порізав

Надія Мартиненко, кухар Сосницької районної лікарні:

— Не люблю готувати вдома. Я сама, діти живуть окремо, чоловік помер рік тому. Ото хіба коли натхнення найде або на свята приготую. Наприклад, на Маковія пироги пекла з маком і яблуками. У вихідні син приїжджає з Києва. Або я до дочки їжджу в Сосницю — там внучок Ромчик, рік і чотири місяці. А для себе не дуже стараюсь. Зазвичай всухом’ятку перекусила та й пішла на город чи на роботу. В лікарні трохи поїсти можна — воно хоч і без м’яса, зате свіже, гаряче. Гурки вибирати не люблю — вічно руки об гудиння подеру. Але ж за мене цього ніхто не зробить. І кошу сама. Корову здала, бо на 5 ранку їду на роботу. То чоловік відганяв, а тепер нікому. Курей різати боюсь. Три півні вже повиростали, курей бідних топчуть. Вже б і в суп їх пора, щоб не годувати, але сама не можу — і все. І ні син не хоче, ні зять (хоч він АТО пройшов). Думаю, може, який мужик у двір зайде — прийдеться чарку наливати, аби півнів порізав.

Тижневик «Вісник Ч» №33 (1632), 17 серпня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: