Максим Микитась: «Я знаю, як нині непросто інвестору отримати ділянку, байдуже під що — будівництво чи господарство»

"ПОЗИЦІЯ"Українське суспільство нині активно дискутує щодо земельної реформи — яким бути вільному ринку продажу землі, які є підводні камені цього явища і хто зрештою отримає вигоду від подібної новації? Усі ці питання, природно, хвилюють і аграрну Чернігівщину, яка знаходиться практично в полоні земельних міфів і стереотипів. Ми звернулися до народного депутата Максима Микитася із запитанням — яким він бачить розвиток земельної реформи в Україні? Чи варто побоюватися її або навпаки, прозорість — і є той шлях, який здатен вивести Чернігівщину у вітчизняні лідери?



Але спочатку трохи інформації для довідки. В Україні з 2002 року діє мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. У жовтні 2016 року Верховна Рада продовжила його дію до кінця 2017-го. У меморандумі з Міжнародним валютним фондом зазначено, що Україна планує до кінця травня 2017 р. ухвалити закон, що регламентує обіг земель сільгосппризначення, і з 2018-го (після закінчення дії мораторію) почати продаж сільгоспземель.

— Ваша позиція щодо ринку землі.

— Я будівельник, тому земельні питання мене теж хвилюють. Я знаю, як нині непросто інвестору отримати ділянку, байдуже під що — будівництво чи господарство. На відміну від багатьох моїх колег, які вважають гарним тоном публічно критикувати ідею вільного ринку землі, а потім похапцем її підтримують, я все ж вважаю, що ринок землі в Україні повинен бути. Це така ж даність, як патрульна поліція чи лібералізація економіки. Це те, що дозволить нам миттєво запустити економіку, наповнити місцеві бюджети й отримати кошти на розвиток регіональних соціальних ініціатив. Тому я за реформу.

— Про вільний ринок сільгоспземель нині можна навіть укладати антологію «Найпоширеніші стереотипи». Здебільшого селяни мають острах (і цим активно користаються політики, котрих підтримують корпорації, які мають кілька сотень тисяч гектарів земельних банків), що в них землю просто скуплять за копійки…

— Скажу так — ці корпорації ВЖЕ мають земельні банки на сотні тисяч гектарів. Ці ділянки вони отримали 5–7 і більше років тому за сприяння одного прем‘єра, який нині в якості нардепа так лає земельну реформу, що аж гай гуде. Ці латифундисти отримали землю або у власність, або в довгострокову оренду. Повірте, такого немає в жодній країні світу, де були б ґрунти хоча б приблизної якості, як в Україні. Наведу одну цифру: у Європі людина, яка має в розпорядженні земельний банк на 30 тисяч гектарів — це, фактично, доларовий мільйонер. В Україні — звичайний бідаха-фермер. Я вже не кажу про вартість права оренди. На Чернігівщині вона десь біля 2 тисяч гривень за гектар (найнижча ціна в Україні!!! На тій же Полтавщині — утричі дорожче), у той час як у ЄС може сягати 10–20 і більше тисяч євро. То хто тут кого обдурив?

— Люди переживають, що землю скуплять, її будуть виснажувати такими культурами, як рапс чи соняшник…

— Пробачте, але Україна і так є світовим лідером з експорту насіння соняшнику та соняшникової олії. Номер один у світі!!! Тільки вдумайтеся: найродючіші ґрунти світу не один десяток років витрачають на соняшник та ріпак. У Нідерландах, як мені відомо, коли чоловік хоче зробити приємно жінці чи господарям будинку, то дарує квітку соняшника. Це дуже дорогі квіти там, бо нідерландці знають, як ця культура впливає на землю. А тепер підводимо риску: за що селяни переживають? За те, що їхні паї і так під ріпаком та соняшником стоять! І Чернігівщина — зовсім не виняток! Ці культури засівають на орендованих паях. Агрокорпорації не вболівають за стан ґрунтів, бо вони їм не належать. А от уявіть, як ставляться до землі, коли вона належить їм із батька-діда? Ясно ж — і добрива вносяться вчасно, і пестицидами її не труять, і траву не випалюють. Бо наступного року ця ділянка повинна дати чистий і якісний урожай. І так має бути і за рік, і за два, три… То хто дбайливіший розпорядник — орендар чи багаторічний власник? Питання риторичне.

— Люди побоюються, що всю землю скуплять як не наші товстосуми, то іноземці…

— Цей острах даремний. Оборот землі можна запустити на першому етапі тільки між фізичними особами, які є українцями, і в рамках обмежень не більше 200 га для однієї особи, — про це говорили в уряді. Тобто правила гри вже виписуються таким чином, щоб уся земля не могла бути зосереджена в чиїхось конкретних руках.

— Розкажіть, будь ласка, який пакет законів необхідно ухвалити для того, щоб у нас запрацював вільний ринок земель сільгосппризначення?

— Із загальнодоступних джерел відомо, що, відповідно до Меморандуму з МВФ, наша країна має напрацювати положення Закону «Про обіг землі сільськогосподарського призначення». Цим доукментом передбачалося, що Міністерство аграрної політики та продовольства України обіцяло до 1 липня 2017 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Але на календарі вже минула ця дата, а закону й досі нема. Що ж відбувається зараз? Робота над документом не припиняється. Опрацювання триває. Законотворці збирають думки фахівців, фермерів, юристів і доповнюють ними текст майбутнього закону. Та цей документ ще навіть на підготовчій стадії встиг отримати купу критики. Де в чому я вважаю, що ця критика виправдана. Я теж вважаю, що варто не продавати землю іноземцям, заборонити продаж земель великим холдингам, вести широкий діалог із фермерами та суспільством. Просто зняти мораторій, щоб одразу зробити всіх селян бідними, — на це не підуть ані народні депутати, ані уряд. Тому робота поки продовжується.

У свою чергу народний обранець готовий поручитися: коли текст готового законопроекту буде поданий на голосування в Раду, він обіцяє підійти до нього максимально зважено. І питання політики тут будуть залишені поза дужками. Натомість у фокусі будуть виключно економічні інтереси українців. Адже тих, кого цікавить саме зрозуміле вирішення земельної реформи в Україні, лише з-поміж пайщиків та їхніх родин — понад 9 мільйонів осіб. Бо земля — це питання надзвичайної відповідальності як політиків, так і чиновників.

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: