Хто знає, де шукати «злодія в законі», щоб розрулював «за поняттями»? У Куликівському районі не залишилося жодного судді

Суд без суддів. Такого ще в нашій області не було. Вже майже два місяці в Куликівському районному суді немає жодного служителя Феміди (богині правосуддя). У 2015 році їх було троє, вистачало і на район, і на селище. Того року помер суддя Олексій Морозов. Здійснювали правосуддя Світлана Іванець і голова Олександр Войтех. Та 2016 восени Олександр Ілліч пішов у відставку. Тоді судді по всій Україні звільнялися, щоб вигідніше вийти на пенсію. Одна з причин — за новим законом у спеціальний стаж зараховуватиметься лише робота суддею. Прокурорські, слідчі і т. д. роки, як було раніше, — ні.



Залишилася Світлана Іванець сама. І купи справ. Важко. 17 травня у неї закінчився п’ятирічний термін повноважень. Продовжувати не захотіла. Звільнилася.

Відтоді судочинство зупинилося. А суд працює. Там нині 11 співробітників. Кримінальні провадження для визначення підсудності направляють до Апеляційного суду в Чернігів. За аналогією відправляють і адміністративні справи. Щодо цивільних (а це і питання спадщини, земельні, сімейні, і т. д.) — глухо. Нині їх 80, лежать у Куликівці без руху. За законом, місце розгляду цивільних справ змінювати не можна.

Це буде порушенням принципу підсудності. І означатиме скасування в апеляційній інстанції будь-якого, навіть правильного по суті, рішення суду.

У новому законі про судоустрій визначено, що в такий суд можна направляти (відкомандировувати) суддів з інших районних судів. І то — за рішенням Вищої ради правосуддя. І тільки за особистою згодою. Та хто поїде? По всій області в судах по одному-два судді. Навіть у Ніжинському міськрайонному (який обслуговує 70-тисяч-не місто плюс район) фактично лишилося лише двоє суддів. По штату — четверо.

Одна в декреті, друга вже давно хворіє.

В Апеляційному суді ще на початку минулого року було 44 судді. На сьогодні їх лише 27. Наприклад, у кримінальній палаті — лише три колегії. В колегії — три судді плюс один запасний. Отож на швидкий розгляд справ, як би того не хотілося, сподіватися не варто. Судді теж і хворіють, і ходять у відпустки.

А ще по області є судді, у яких п’ятирічний термін давно скінчився, а їх далі не призначають. Хоча на роботу вони ходять, отримують зарплату, а справ не розглядають.

Від автора: Це не той випадок, коли варто порадіти, мовляв, дармоїдів-начальників поменшає. Дивись, скоро доведеться шукати «злодіїв у законі», щоб розрулили ситуацію «за поняттями».

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №27 (1626), 6 липня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: