• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Підозрюваний у вбивстві подружньої пари з Києва Ігор Гордієнко побачив на слідчому «порчу»


Підозрюваний у вбивстві подружньої пари з Києва Ігор Гордієнко побачив на слідчому «порчу»

24 червня 42-річному Ігорю Гордієнку з Носівки обрали міру запобіжного заходу — тримання в СІЗО. Його підозрюють у вбивстві подружжя, 27-річної Ольги та 28-річного Віталія Зубенків з Києва, у селі Шаповалівка Борзнянського району. 14 червня пара вкотре приїхала до нього на прийом зцілюватися від порчі і безпліддя. На час судового засідання, подільниця Гордієнка 44-річна Ніна Попівка була у лікарні. Їй стало зле.

Гордієнко і його адвокат просили відпустити підозрюваного у подвійному вбивстві під домашній арешт. Адвокат заявив, що Гордієнко повністю визнав вину і співпрацює зі слідством. Натомість слідчий обласної поліції в особливо важливих справах Василь Кобзар сказав, що ще не знайдено все викрадене з київської квартири убитих.

Дивіться також:

Зниклу в Києві молоду пару знайшли мертвою на Чернігівщині (відео)

Підозрюваним за вбивство подружньої пари з Києва суд обрав запобіжний захід (відео)


Ольга та Віталій

Чорнокнижник і Ніна

Доки тривало засідання, Ігор Гордієнко щось шепотів, ворушив губами. Певно, читав закляття чи молитви.

21 червня у селі Шаповалівка Борзнянського району на території колишнього свинокомплексу знайшли убитими і прикопаними Ольгу та Віталія Зубенків. Родичі і друзі шукали їх майже тиждень. Ольга родом з Рівного. Віталій — з селища Городок на Житомирщині. У столиці жили п’ять років. Три роки тому одружилися. Ольга працювала флористом (складала квіткові композиції), Віталій — пекарем у магазині.

Востаннє з Олею говорила сестра Ірина. Оля була у доброму настрої. 15-го у неї мав бути вихідний. Вона збиралася забрати з автобуса передачу від мами. Та за передачею так і не прийшла. Коли рідня кинулася шукати, з’ясувалося: Віталій не вийшов на роботу, чого раніше ніколи не було. Через консьєржа знайшли власника квартири, де жило подружжя. Думали: може, їм обом стало погано. Та вдома їх не застали. У квартирі все було на своїх місцях, ліжко застелене. Не було лише Олиної сумки та українських паспортів, закордонні — на місці. Родичі заявили в поліцію. Адже Зубенки жили просто: дім-робота-дім. Рідко виходили кудись відпочивати. Ні з ким не ворогували, кредитів не брали і грошей нікому не позичали.

Чорнокнижник Гордієнко вів прийом у дворі Ніни Попівки. Про неї у селі розповідають: вийшла заміж за Івана Попівку. Тримали велике хазяйство. Іван працював у лісі. Бог дав трьох синів. Павлу нині 22, Андрію — 21, Вові —19 років. 11 років тому Іван захворів на рак і помер. Ніна пережила стрес. Навіть у лікарню потрапила у Чернігів. Згодом вийшла заміж удруге — за лікаря Олександра Кудряшова. Він був анестезіологом, працював лікарем у Шаповалівській лікарні. Народили спільного хлопчика Назара. Нині йому 6 років. Чоловік випивав, почалися проблеми зі здоров’ям. Жили певний час, хоч і розлучені, в одному будинку. Та згодом Кудряшов переїхав до родини на Дніпропетровщину. Ніна залишилася у Шаповалівці. Читала над покійниками. Не випивала. Займалася «магією» років з десять. Односельці неодноразово бачили, як вона ходила між могил на цвинтарі. Десь місяців зо два тому селяни помітили, як вона проводила на автобус якогось мужчину. Коли односельці цікавилися: хто то — уникала конкретної відповіді. Казала, знайомий.

Сама відвела поліцію туди, де були сховані трупи

Пошуки зниклої пари вела київська поліція. Вони по даних з мобільних телефонів вирахували останнє місцезнаходження зниклих.

21 червня, якраз на день народження Ніни Попівки (їй того дня минуло 44 роки), був день народження і в сина Андрія. Поліція прийшла до її двору. Жінка сама повела правоохоронців до заростей на території колишнього свинокомплексу, де були закопані Ольга і Віталій.

Хата Попівки крайня і якраз навпроти кладовища. Від неї до місця, де були сховані трупи, 500 метрів. З’їхалося 9 автомобілів поліції. Яма засипана землею і прикидана гілками. Зверху лежала Ольга, загорнута у ковдру. У неї — п’ять ран. Кажуть, схоже, жінка була ще і зґвалтована. В поліції цю інформацію не підтверджують, але і не спростовують. Триває експертиза. Під Ольгою лежав чоловік. Глибина ями — метр 20 сантиметрів. До шиї Віталія скотчем було приліплене фото другого чоловіка Ніни.

Ніна говорила, що не причетна до вбивства. Та поліція не повірила.

— Я був у дворі, коли там поліція працювала. З матраца на ліжку шматок вирізали на експертизу, сказали: є свіжа кров. Потім були якісь палички, схожі на бенгальські вогні, — поліцейські їх підпалювали, і багато свічок, — розповідає 57-річний Василь Головань.

— Я до ями ходив, коли її глибину міряли. У дворі був, коли поліція з хати сережки золоті виносила, начебто тієї дівчини. Були там різні окультні книжки: «Чорна магія», «Загробне життя» та інші, — говорить 60-річний Григорій Коваленко. — Ніна сиділа мовчки. Це ж треба: вона і до церкви ходила, і останні дні поводилася, наче нічого не сталося. Вже коли ці люди вбиті були, вона ж ходила по селу, знімала покази електролічильників, і до нас заходила.

Побачив на слідчому «порчу»


Ігор Гордієнко у суді

Коли підозрюваного Гордієнка привезли до слідчих, він кидав по кабінету монетки. Говорив одному з поліцейських: «На тобі порча. Хочеш, зніму?» Таке враження, що чоловік вірить в те, що має особливі здібності.

Після суду спитала його: «Якщо ви такий сильний маг, чому не допомогли собі врятуватися від СІЗО?»

— Без коментарів.

Вдома у Попівки застала синів — Андрія і Назара. Старший покинув роботу арматурника у столиці, приглядає за братом.

— Як мати познайомилася з Ігорем?

— Його порадила знайома вчителька з Борзни. Сказала: хороша людина. Мама теж людям допомагала: від переляку відшіптувала. Худобу зцілювала. До церкви ходила, ігор приїхав десь місяців зо два тому. Розклав свої речі в літній кухні. Сказав, що зветься Ігорем Чорним з Носівки. Живе удвох з мамою. На ньому татуювання: зірка, вовк і ще щось. До нього багато приїздило. На крутих джипах, солідні люди, навіть поліцейські. Було іноді стільки, що затримувався Допізна і залишався ночувати. Нам говорив: «Нікому не розказуйте, хто тут був. Це мої справи».

Оля вже була у нього. Я її раніше бачив, тільки без чоловіка. 14 червня я був на роботі у Києві. Коли приїхав, Ігор дав мені два мобільні телефони і планшет «Леново» і загадав по-видаляти з них усі номери і інформацію, що я і зробив, — розповідає Андрій.

— Як же так сталося, що убили Віталія й Олю?

— Не знаю. Брат Паша розповідав: коли поліція приїхала, чув, як мама говорила, що Ігор вдень водив чоловіка Олі у посадку. Якби він їх тут вбивав, хоч би якісь сліди лишилися. Коли поліція мене запитувала, що зникло, я обдивився — пропала штикова лопата.

Мама говорила, що 14 червня десь о 23 годині заходила до Ігоря у літню кухню. Оля ще була жива, лежала на ліжку, він над нею проводив обряди.

— А її чоловік де був?

— Не знаю. Цього мама не говорила. Брат Паша прийшов додому поночі. Говорив, що у Ігоря ще горіло світло. Криків він ніяких не чув.

Ось тут він приймав, — показує на кімнату, в якій стоїть залізне ліжко, старий стіл, стілець, і на стіні три ікони. — Покривало і постіль з ліжка поліція забрала. І воскові ляльки, книжки його. Воскові фігурки поліція забрала. Ось, лише свічки і віск зосталися.

Андрій відкриває дверцята столика і показує купу свічок і зливків воску. У шухляді — карти Таро. На них ручкою понаписувано «шестьорка», «король», «королева». На ліжку лежить зв’язаний з паличок хрест. І дві пластикові пляшки з якимось піском, в них — папірці з написом «правий», «лівий».

— Тут іще кофту знайшли і черевики у землі, напевно, того чоловіка.

— Ігор не здавався дивним, одержимим?

— Ні, він говорив: «Не п’ю і наркотиків не вживаю. Віра не дозволяє».

— Які спільні інтереси були у нього з вашою мамою?

— Він як квартирант. Не знаю, чи платив що, чи ні. Бо я не цікавився. У матері не можу спитати — її забрали як свідка...

20 червня вони приїздили до Києва. Ігор — у своїх справах, мама мені гроші привезла: не вистачало до зарплати. Ми говорили недовго. Якраз обідня перерва була.

— Трупи чим вивозили?

— Не знаю. У нас вдома ніякого візка не вилучали.

Хлопець веде з літньої кухні. У дворі багато квітів. Вони і в будинку на підвіконні.

Яма чекала на жертв

Говорять, що яму Гордієнко викопав заздалегідь. Вона чекала на жертв. Він умовив Віталія піти зняти порчу на безлюдне перехрестя. Саме таке було на польовій дорозі, а могила — за десять метрів, у кущах.

Там знахар огрів Віталія лопатою. Зламав шийні хребці. На тілі виявили й інші рани. Вкинув до ями. Повернувся до двору Попівки, де продовжив чаклувати над Ольгою. Вона не опиралася. Потім вбив її. На тілі нарахували п’ять колотих ран. Чому жінка не кричала, не кликала на допомогу? Припускають, її чимось опоїли. Та чи це так, має сказати експертиза. Сам ніс (віз) Гордієнко труп Олі до могили чи помагав хто — таємниця слідства.

Коли з Зубенками покінчили, забрали їх коштовності. Ніна Попівка здала їх у ломбард — поліція вилучила квитанцію. За кілька днів, взявши ключі від квартири Зубенків, ворожбити поїхали до столиці. У подружжя була вдома крупна сума грошей. За одними даними — 30 тисяч гривень. За іншими — 60. Збирали на квартиру. Гроші і цінні речі забрали.

Зараз спільники звалюють вину один на одного. Вже відомо, що Ніна не вбивала. Проте поліція підозрює їх у попередній змові. Гордієнку світить мінімум 15 років тюрми, максимум — довічне ув’язнення. За вбивство з корисливих мотивів. І крадіжку. Можливо, він робив якийсь ритуал з убитими Зубенками, приніс їх у жертву? Та етапі за таке у кримінальному кодексі немає.

P.S. Люди, якщо у вас немає дітей, ідіть у першу чергу до медиків. Зараз усе лікується, аби гроші. У другу — до церкви. Молитва до Бога ще нікому не зашкодила. Візьміть дитину з дитбудинку, і Господь своїх дасть — так часто буває.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №26 (1625), 29 червня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Ігор Гордієнко, Зубенки, вбивство, Шаповалівка, Ніна Попівка, «Вісник Ч», Валентина Остерська

Добавить в: