«Дуже за тебе, солдате, боюсь...»

Перед Великоднем навіть навідалися армійські товариші з Борзнянщини, впізнавши Віталія на фото.

До благородної справи порятунку бійця доєдналися й менські школярі, котрі по-своєму «кують» перемогу.



Замість стрічок — кошти на лікування

Випускний клас Дягівської загальноосвітньої школи Менського району, прочитавши розповідь про тяжкохворого розвідника, ініціював акцію «Він боронив нас, а ми врятуємо його». Старшокласники відмовилися від випускних стрічок, а кошти, передбачені на їх придбання, вирішили перерахувати родині розвідника.

«Ми звертаємося до жителів нашого Менського району і, зокрема, до ровесників-випускників долучитися до цієї акції. Надіта на одну годину випускна стрічка не варта життя людини. Нехай ми зберемо невеликі кошти, але ми приєднаємося до всіх небайдужих людей, які, об’єднавшись всі разом, врятують захисника України», — йдеться у зверненні дягівчан.

Школярів підтримали вчителі та односельці. Загалом було зібрано на лікування Віталія Калібаби понад дві тисячі гривень.

Учні Дягівської ЗОШ, без сумніву, — справжні патріоти, мають подяки від бійців та національний прапор із автографами, переданий дітворі з передової. Це — щира вдячність воїнів за листи і малюнки, за благодійні концерти, за зібрані кошти і продукти харчування.

«Молю тебе, повертайся живим»

Школярі Менщини неодноразово зворушували серця захисників проникливими відеозверненнями із благаннями: «Повертайтеся додому живі і здорові». Бентежні кадри, де мужні захисники крадькома змахують сльози, можна побачити в Інтернеті.

Особливо зачіпають за живе вірші літстудійців із Менської школи імені Шевченка. Вірші: молитва, прохання, наказ і побажання — зігріті теплом дитячих сердечок.

Зі Степанівки після зустрічі з Віталієм Калібабою повертатимуся додому в переповненій маршрутці. Місцем мені поступиться юнак у формі учня Чернігівського ліцею з посиленою військовою підготовкою. Щось у рисах цього юного лицаря вловлю знайоме. Не помилюся: Юрій Будюк — один із героїв згаданих відеозвернень. Торік він, дев’ятикласник школи ім. Шевченка, продекламує найпатріотичніший вірш.

Впізнаю його не тільки я. Як розповість довірливо хлопчина, один із демобілізованих бійців «вирахує» Юрка в магазині. Обніме, подякує та накупить цукерок на всю літстудію.

Подяки мають від воїнів і учні Менської районної гімназії, Центру дитячої та юнацької творчості, вихованці Менського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Городищенської та Стольненської ЗОШ...

Дітвора Менщини плела маскувальні сітки, писала листи, малювала вітальні листівки, проводила благодійні концерти... їх творчі роботи й обереги додають доброго настрою пораненим у військових госпіталях, бійцям — у нео-бжитих палатках, у непридатних для проживання будівлях.

Школярі кількох навчальних закладів збирали відомості про загиблих захисників для Книги пам’яті.

З молитвою за батьків засинають сини й доньки. Моляться за оборонців матері, дружини й сестри. Нам усім «пора для України жить». І кожна чуйна людина може зробити добру справу — підтримати мужнього розвідника, перерахувавши бодай якісь гроші на картку Віталія Олександровича Калібаби в «ПриватБанку» (№5168 7572 3138 6451).

Ольга Чернякова, тижневик «Вісник Ч» №16 (1615), 20 квітня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: