В Чернігові запрацює міні-крематорій
Про стан справ на чернігівських кладовищах розповідає начальник міського управління житлово-комунального господарства Вадим АНТОШИН.
— Вадиме Леонідовичу, наприкінці січня міська влада столиці запровадила платний заїзд на цвинтарі транспорту, що незадіяний у похованні. Черніговом стали поширюватися чутки, що і у нас можуть таке запровадити...
— Такі чутки можуть поширювати лише не зовсім адекватні люди. Я вважаю, що кладовища — святі для кожного жителя міста місця. І ніяк не можна якимось чином обмежувати право людей відвідувати своїх померлих родичів та знайомих. Тому таких планів у нас немає і бути не може. Навпаки. Наш обов'язок — забезпечити вільний доступ усіх, хто забажає, відвідати могили. Хоча є у нас і проблеми. Наприклад, з великотоннажним транспортом — КамАЗами, автокранами, який руйнує дороги на кладовищах. Тому це питання будемо якось вирішувати, вводити для нього певні обмеження.
Щодо Києва. Це — своєрідне місто зі своїм керівництвом. На щастя, ми живемо в Чернігові. І таких "експериментів" ми ніколи не допустимо.
— Чи вистачає місця на чернігівських кладовищах, особливо у Яцево?
— На сьогодні на балансі нашого спецкомбінату побутового обслуговування перебуває 11 кладовищ, з яких чотири — діючі. Основне кладовище — Яцево. Тут вже поховано 81 тисячу небіжчиків. Хочу наголосити, що через 3-4 роки може виникнути проблема викупу паїв, але поки що землі вистачає. Тривалий час у нас існує практика бронювання місць для могил біля померлих родичів, що дає можливість економити на землі
Окрім питань, пов'язаних з викупом паїв для розширення території кладовища, нині ми займаємося розробкою проекту будівництва тут міні-крематорію, що, сподіваюсь, в деякій мірі дозволить вирішити земельну проблему.
— Українське законодавство дозволяє будувати крематорії лише у містах, де мешкає не менш ніж півмільйона чоловік. Ми ж до цього рівня не дотягуємо...
— Ця норма залишилася ще з радянських часів, коли особливих проблем із землею не існувало. Ви подивіться: у країнах Європи, в Америці міста з населенням 30 тисяч мають невеликі крематорії. У нашому законодавстві ми знайшли нюанси, які регулюють ці питання. Тому з юридичної точки зору тут проблем немає. Окрім того, часто люди помирають через різноманітні інфекційні захворювання, і тут кремація вкрай важлива, щоб, наприклад, через грунтові води інфекція не поширювалася. До нас звертаються чимало мешканців міста з проханням провести обряд кремації. І доводиться для цього возити померлих в Київ. А це не завжди зручно, та й недешево. Хоча кремація у 2-3 рази дешевша за традиційний обряд поховання.
— Хто повинен доглядати за порядком на кладовищах, зокрема, за станом могил?
— Міські кладовища перебувають на балансі спецкомбінату, тому їх утримання відбувається за рахунок міського бюджету. А от могили, згідно із законодавством, — приватна власність сім’ї небіжчика. Родичі померлого можуть укласти договір із спецкомбінатом щодо догляду за могилою, якщо у них немає можливості робити це самим. Ця послуга доволі дешева. На сьогодні у нас нею користуються 1846 чоловік, переважно ті, які не мешкають у Чернігові.
Також на кладовищах проводять роботи з прибирання сміття і безробітні, зареєстровані у центрі зайнятості, допомагає громадськість. В той же час у нас є чимало могил, за якими ніхто не доглядає
— Кладовище ще називають містом у місті. Йому притаманні всі вади нашого життя. Як ведеться боротьба з крадіжками та вандалізмом?
— У Яцево практично цілодобово чергує наряд міліції, тому там особливих проблем немає. Чого не можна сказати про інші кладовища, де час від часу фіксуються акти вандалізму.
— Київські журналісти провели розслідування і виявили, що на столичних кладовищах спритні ділки приторговують місцями для поховання за дуже великі суми. Як з ними вести боротьбу?
— У багатьох містах, в тому числі і в Києві, кладовища передані у приватну власність. Звичайно, це дозволяє наживатися нечесним на руку ділкам. У нас же всіма роботами з обслуговування кладовищ займається спец-комбінат. Тому немає жодних проблем з оформленням документів на поховання, з так званою торгівлею місцями.
— У Чернігові існує чимало фірм, які займаються організацією та наданням ритуальних послуг. Чи не виникають у зв'язку з цим проблеми, які стосуються, наприклад, недобросовісної конкуренції?
— Такої інформації у мене немає. І взагалі це запитання до прокуратури. Якщо хтось "крутить-мутить", то це загрожує серйозними неприємностями. А конкуренція відчувається. Це правда. В той же час ми несемо відповідальність лише за пам'ятники, які встановлювали самі.
— Вадиме Леонідовичу, які послуги надає спецкомбінат і скільки вони коштують?
— Мінімальна вартість поховання 711 гривень, а середня за підсумками минулого року — 1389. Рекорд же було встановлено на відмітці 12 тисяч гривень. На таку суму було замовлено ритуальної атрибутики. Наш спецкомбінат надає близько 100 видів різноманітних послуг. Щодо бронювання місця у Яцево, то скажу, що така послуга коштує 170 гривень.
Працівники комбінату — уважні, вони розуміють, що мають справу з людьми, у яких сталося лихо. Хочу сказати, що у нас не було скарг з приводу неякісного обслуговування.
— До поминальних днів ще кілька місяців. Останні кілька років все було організовано непогано, потрібно тримати марку. Як до них готуються комунальники?
— За організацію цих робіт в минулому році я отримав подяку міського голови. Це, вважаю, заслуга всіх наших комунальних служб, а також управління транспорту, державтоінспекції. Сподіваюсь, що і в нинішньому році все буде не гірше. Плануємо дещо змінити і спростити рух транспорту, що дозволить зняти деяке навантаження.
Щотижневик „Місто”, №6 (125)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: кладовище, крематорій, Вадим Антошин




