Підсумки візиту латвійських консультантів на Чернігівщину (відео)
«Ми не будемо вчити вас, як жити, у вас усе є», — такими словами зверталися латвійські сільськогосподарські консультанти до чернігівських фермерів. Не повчати, а поділитися досвідом – така мета спільного українсько-латвійського проекту із підвищення потенціалу малих та середніх молочних ферм. Про його підсумки говорили на конференції, присвяченій значенню сільських консультацій для поліпшення роботи аграріїв.
Латвія – європейська держава, і в аграрному плані вона дуже близька Україні. Чернігівські фермери, які прагнуть підвищити потенціал своїх підприємств, переймають зарубіжний досвід. Почали з навчального візиту до Латвії.
Алла Грищенко, голова ФГ «Мета» (Ічнянський район): «Нам латвійці близькі по духу, ми побували в тих господарствах, які дійсно хотіли побачити, різного складу – малих, середніх, великих. Фермери схожі з нами, вони щирі, відкриті, на всі наші запитання відповідали, все нам розповідали».
Латвійські експерти працювали і у фермерських господарствах Чернігівщини, проводили майстер-класи та консультації для аграріїв. Підготували також спеціальний посібник щодо виробництва молока за стандартами якості ЄС. Згодні, у сільського господарстві нашої держави та Латвії багато спільного.
Мартіньш Цимерманіс, голова Латвійського центру сільських консультацій і освіти: «Может быть в маленьких и средних хозяйствах это немножко по-другому, потому что у вас земельная реформа всё ещё идёт, но основное – что и как делают фермеры, в Украине и Латвии одинаково. Только зависит, какая ферма, как поставлена, какую продукцию производит, что и где продаёт».
Результати проекту з підвищення потенціалу малих і середніх ферм обговорювали на підсумковій конференції. Організатори запевняють, така співпраця дуже важлива для Чернігівщини.
Римма Олексенко, голова ГО «Центр сприяння розвитку громад»: «Данный проект – уникальный, так как работает напрямую с местным самоуправлением, с мелкими и средними фермерами, обучение идет именно предметно, практично».
Наші фермери не завжди готові слухати експертів, каже Римма Олексенко. Багато хто впевнений: краще працювати так, як це робили діди-прадіди. Та чи буде тоді результат у сучасних конкурентних умовах? Латвійський центр сільських консультацій та освіти створили 25 років тому, аби аграрії отримували конкретну інформацію для поліпшення якості роботи, звернутися до установи може будь-який сільгоспвиробник. Фермери, які побували у Латвії, впевнені: Чернігівщині дуже потрібен подібний центр. Латвійці готові допомогти.
Мартіньш Цимерманіс, голова Латвійського центру сільських консультацій і освіти: «Это уже вам решать, как принять эти знания и как это сделать в Украине, я думаю, у вас всё есть, будем работать вместе. Мы первый раз были в Украине в 99-м – в Киеве, начинали работать. Некоторые области пошли дальше по развитию консультационной службы, но здесь в Чернигове есть, что делать ещё».
Сергій Хоботня, Голова Го «Центр Допомоги Аграріям І Селянам Чернігівщини»: «Ми аграрна область, у нас дуже багато фермерів, як їх правильно проконсультувати, дати знання – це буде пріоритет. У цьому є майбутнє, тому що, якщо наші фермери будуть навчатися, вони будуть більш ефективними, більш конкурентноздатними, їхня продукція буде більш високої якості, відповідно вони матимуть кращі доходи, кращі результати».
Та для того, щоб створити консультаційну службу, недостатньо лише громадських проектів. Потрібне хоча б часткове обласне чи державне фінансування. Перший заступник голови облдержадміністрації Леонід Сахневич зауважив: робота такого центру могла б допомогти дрібним фермерам не виживати, а заробляти.
Леонід Сахневич, перший заступник голови облдержадміністрації: «Я уже год бьюсь, чтобы создать какой-то центр, который бы предоставлял консультации, чтобы мы шли по пути создания кооперативов, малых предприятий».
Наскільки вплине на ситуацію співпраця з латвійцями, покаже час. Та організатори проекту запевняють: по його закінченні робота в даному напрямку не припинятиметься.
«Сівер-центр»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




