Чернігівські аграрії переймали латвійський досвід (відео)

У чому особливість роботи молочних ферм в умовах Європейського Союзу, дізнавалися чернігівські аграрії під час навчального туру до Латвії. Сільське господарство цієї держави схоже за структурою на наше, проте там немає великих агрохолдингів і дуже розвинений кооперативний рух. Співпраця між латвійськими й українськими аграріями буде продовжуватися, розповіли учасники делегації, і поділилися враженнями від поїздки.



Українські малі та середні виробники молока повинні досягти стандартів якості Європейського Союзу, і навчитися цьому можна у латвійців. Делегація чернігівських аграріїв повернулася з Латвії, де вони ознайомилися з роботою фермерських господарств, молокопереробних підприємств, зустрілися з міністром землеробства Янісом Дуклавсом. Щоб добитися європейських підходів у аграрній галузі, Латвія пройшла непростий шлях, а структура її сільського господарства схожа на нашу, кажуть учасники навчального туру.

Григорій Ткаченко, голова ФГ «Напорівське» (Чернігівський район): «Якщо брати по чисельності, то 80% складають дрібні сільгосппідприємства – від 1 до 10 голів ВРХ, але основний вал дають підприємства, в яких 100 і більше корів. Не все так гладко у них, є свої проблеми, одна з них – низький рівень рентабельності їхнього виробництва. Може така відчутна різниця, у них немає великих агрохолдингів, як у нас, що по 100, 200, 500 тис. га. Найбільше підприємство – 6 тисяч гектарів».

Навчальний тур відбувався у рамках латвійсько-українського проекту, який не закінчився на одному візиті. Було підписано угоду про співпрацю між департаментом агропромислового розвитку облдержадміністрації, Центром сприяння розвитку громад та Латвійським центром сільських консультацій та освіти.

Римма Олексенко, голова ГО «Центр сприяння розвитку громад»: «Метою даного центру є надання сільгосппідприємствам, організаціям, мешканцям консультацій з планування, ведення бізнесу, обліку бухгалтерського, фактично всі необхідні консультації, пов’язані з веденням виробництва, бізнесу це товариство надає».

Фахівці центру надають консультації незалежно від того, звертається до них дрібний фермер чи великий виробник. Часто послуги таких експертів цінніші за фінансові вкладення, та деякі фермери це розуміють не одразу.

Олег Крапивний, в. о. директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації: «Той фермер, який дослухається, то дійсно отримує надої 9, 10, 12 тисяч. А є ті, які кажуть, «я не послухався, і отримав на тисячу менше». Тож є над чим працювати щодо консультацій і у нас в області, і я думаю, що ми будемо працювати».

Цікавим є латвійський досвід кооперації. Право голосу у кооперативі фермери мають незалежно від того, скільки у них корів чи надоїв. Так само і з якістю кормів.

Алла Грищенко, голова ФГ «Мета» (Ічнянський район): «Що підприємство, у якого 100 голів корів має корми, що 5-10 мають такі самі корми. Тут немає такого, що той матиме надої 10 чи 12 тисяч, а інший ні. Також матиме надої і та людина, яка тримає 5 голів, тому що кормова база відповідна».

Сергій Хоботня, заступник голови обласної організації Профспілки працівників АПК: «Це спільні якісь рішення, спільна участь у виробництві, спільний розподіл доходів, і таким чином ми отримуємо свідоме членство, свідоме розуміння того, куди має розвиватися це підприємство».

Вразив чернігівських аграріїв молочний кооператив «Страупе», де і виробляють молоко на фермах, і переробляють його на заводі. Реалізують продукцію у власних магазинах і, відповідно до державних програм, постачають до закладів соціальної сфери.

Римма Олексенко, голова ГО «Центр сприяння розвитку громад»: «Вони свою продукцію постачають в садочки, школи, вузи. Наскільки правильно все скооперовано, організовано».

Сергій Хоботня, заступник голови обласної організації Профспілки працівників АПК: «Ще одна важлива особливість цього самого молокозаводу, що лише фермери, члени кооперативу є його власниками, лише від них цей завод приймає сировину і за найвищою практично в Латвії ціною. Тобто це такий механізм, яким чином фермери можуть досягнути найвищої ціни».

За результатами навчання учасники делегації отримали сертифікати. А уже в листопаді фермери, які бажають переймати європейський досвід, матимуть можливість взяти участь в майстер-класах від експертів – провідні фахівці Латвійського центру сільських консультацій приїдуть до нашої області.

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: