«Прелюдія поступу» як виклик глобалізації

Чернігову повернули частку його ідентичності. Наукова громадськість презентувала книгу про видатного земляка, дослідника, публіциста та українського революціонера доби визвольних змагань Романа Бжеського. Збірку праць донедавна відомого лише у вузьких колах українського письменника та громадського діяча «Прелюдія поступу» її упорядники коротко охарактеризували як відповідь глобалізації. Віднедавна ім’я Романа Бжеського носить і одна з вулиць обласного центру.

Чернігівцям відкривають спадщину видатного земляка, громадського діяча, дипломата, літературознавця та національного революціонера Романа Бжеського. Чернігівські науковці виступили упорядниками книги «Прелюдія поступу», котра є збіркою статей Бжеського.

«Ідея видати мемуари, які Роман Бжеський друкував у «Науковому віснику», виникла через те, що частина з них охоплювала доволі тривалий чернігівський період, – розповідає кандидат історичних наук Володимир Бойко. – Він друкувався з 1916 по 1918 роки, і у його статтях є багато цікавих моментів, які стосуються Чернігова. Особисто мені цікаво подивитися на місто очима людини, яка жила в ньому сто років тому».

Поляк за походженням, але українець по духу. Уродженець Сіверщини Роман Бжеський – один із найактивніших учасників українського національно-визвольного руху 1910-30-х років. Своє дитинство він провів у Ніжині та Чернігові, а в юності надбав впливових друзів, серед яких відомі поети й громадські діячі, такі як: Павло Тичина, Василь Елланський та Аркадій Казка. Роман Бжеський був членом таємної молодіжної організації «Братство самостійників», а в 1917 році він виступив одним із організаторів у Чернігові добровольчого українського полку імені гетьмана Петра Дорошенка. Пізніше взяв активну участь у політичній та воєнній боротьбі. Бжеський захищав Київ у складі добровольчих загонів у 1918-му, працював дипломатичним кур’єром Української Держави й особисто зустрічався з багатьма відомими політичними діячами того часу. Після поразки українських національно-визвольних змагань початку двадцятого століття Роман Бжеський змушений був емігрувати. Спочатку він переїхав до Крем’янця на Волині, потім жив у Кракові, Празі та Мюнхені. З 1950-х рр. і до кінця своїх днів мешкав у місті Детройт (США).

Він присвятив не одну працю постаті Івана Мазепи, ідеї національної держави, а не союзної республіки.

«Роман Бжеський був поляком за походженням і належав до тих, кого без решти всмоктала українська стихія. Він став не лише українським націоналістом, але, в багатьох відношеннях, націоналістом й ідеологом націоналізму дуже радикального донцовського, а деколи навіть більше як донцовського типу», – сказав про нього відомий політичний діяч, член проводу ОУН(р) Андрій Гайдамаха.

Він був особисто знайомий з Романом Бжеським і наголосив на тому, що Бжеський дуже любив Чернігів та Десну, він присвятив все своє життя будівництву Української незалежної держави.



На думку відомого в Україні чернігівського науковця, доцента кафедри історії України та археології Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка Тамари Демченко, наш земляк у багатьох питаннях виявився провидцем, зокрема коли у серпні 1918 року під час останнього свого перебування у рідному місті попереджав про небезпеку опинитися в лещатах Москви та наступні наслідки.

«Він гостро критично ставився до радянської російської літератури, української радянської літератури, – розповідає одна з упорядниць книги Тамара Демченко. – Книга є збіркою праць Романа Бжеського, які побачили світ на сторінках двох часописів, котрі виходили у 20-30-х роках у Західній Україні, – пояснює вона. – Подивитися на тодішнє українське радянське життя очима нерадянського публіциста – це дуже цікаво. Але найголовніше те, що проблеми мови, української книги, культури, української державності, захисту від ворога нікуди не зникли. Ми переживаємо всі ці моменти і нині».

Відтак, роздуми Романа Бжеського щодо перспектив української національної революції та Української національної держави перегукуються з подіями, що відбуваються нині в нашій країні.

«Люди з Тернопільщини, котрі натрапили у місцевій бібліотеці на його примірник «Нарисів національної революції», відчули значну схожість із нинішніми подіями в Україні», – зазначив Андрій Гайдамаха.

На думку упорядників, ми маємо прислуховуватися до думок ідейного українського націоналіста, яким був Роман Бжеський, та повертати його до нашого міста.

Директор видавництва «Темпора», де вийшла книга, Юлія Олійник висловила сподівання, що «Прелюдія поступу» стане подією та святом для Чернігова.

«Чернігів може додати до своєї галереї портрет людини, яка завжди його любила, пам’ятала про нього, хоча життя закинуло пана Романа далеко від рідних місць, – каже Юлія Олійник. – Можемо стверджувати, що думки, ідеї Романа Бжеського тепер стали світовим трендом, це свого роду відповідь на глобалізм. Залишається лише сподіватися, що мешканці славетного українського міста пам’ятатимуть про свого видатного земляка».



Чернігів став першим українським містом, де презентували книгу «Прелюдія поступу». Наступним має стати Ніжин.

Нагадаємо, у лютому цього року в Чернігові з’явилася вулиця Романа Бжеського. Але досі ім`я нашого земляка, громадського діяча, дослідника, публіциста, активного діяча Української революції 1917-1921 років залишається маловідомим для чернігівців.

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №28 (585) від 14 липня 2016

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: