Топ-5 найгучніших кримінальних справ Чернігівщини
Наша міліція не дрімає, а чесно охороняє наш з вами сон і спокій. Пропонуємо вашій увазі найбільш резонансні й найцікавіші злочини, розкриті нашими бравими правоохоронцями за останні роки.
Новгород-Сіверський полоненик, або рабство під гіпнозом?..
Тепер житель села Гербового Новгород-Сіверського району Микола Шевкун жартує: «На Кавказі крадуть наречених, а у нас у селі — «женихів». Але ще сім місяців тому йому було не до жартів. Адже Миколу Михайловича викрали у буквальному розумінні цього слова. А організувала це викрадення жінка, яка, можливо, має гіпнотичні здібності.
Микола Шевкун — звичайний одинокий немолодий сільський дядько, вже пенсіонер, великий любитель перехилити чарку, в якого за душею, крім невеличкої пенсії, хати та шматка городу, немає нічого. Але виявляється, що «на будь-який товар є свій покупець».
Більше ніж рік тому до нього причепилася вдова далекого родича Ганна Драпеко. Пропонувала йому переїхати до неї у Новгород-Сіверський і жити разом. Микола, який давно після розлучення жив одинаком, відбивався від цих пропозицій як міг...
Перший раз до полону «хазяйки» потрапив, коли забирав свій паспорт, який жінка у нього вкрала. Тоді вдалося втекти самому. Микола втікав так, що залишив і велосипед, і пенсію, яку отримав напередодні. На другий раз Ганна вислала за ним цілу «групу захвату» — трьох чоловіків: рідного сина Андрія та ще двох сусідів. Всі троє слухалися жінку беззаперечно. Весь час, поки Микола був у «полоні», за ним постійно слідкували чи то сама господарка, чи її син, чи хтось з двох чоловіків, які теж працювали на «хазяйку». Микола допомагав по господарству, ходив з Андрієм та іншими чоловіками на «шабашки».
Тоді його з полону визволяв оперуповноважений карного розшуку райвідділу старший лейтенант міліції Віктор Філонов. Після заяви Миколи Шевкуна прокуратурою району була порушена кримінальна справа. Як виявилося пізніше, випадок з Миколою не був для Ганни першим. У цієї жінки і раніше також були «квартиранти», за яких вона отримувала пенсію, і які працювали у її господарстві. Навіть син називав її не матір'ю, а «хазяйкою».
Семенівський районний суд виніс вирок, згідно з яким Ганна та її син Андрій були засуджені до одного року позбавлення волі з випробним терміном один рік.
Амок по-городнянськи
У Малайзії описаний дивний психічний розлад, що називають амок.
Це стан, при якому раніше спокійна, врівноважена людина раптом перетворюється на дикого звіра і біжить, вбиваючи й калічачи всіх навколо. Говорять, що в далекій південно-східній країні це трапляється через спеку. Але схоже, що амок приходить й у наші неспекотні широти. Цей розлад, мабуть, торкнувся відомого у Городні лікаря-хірурга.
Першими його жертвами стали Наталія й Валерій Колодії. На них Щербина напав у їхньому ж будинку по вулиці Щорса біля п'ятої ранку. Наступною жертвою була Тетяна Соскова, 50-річна друкарка місцевої райлікарні. Вона йшла додому, коли перед нею з'явився Щербина у закривавленому одязі й з божевільним поглядом. У відповідь на її питання «Лікарю, що з вами?», він завдав жінці удар ножем у живіт.
Потім збожеволівший чоловік напав на Володимира Лося, який приїхав з Гомеля до родичів. Він закривав хвіртку двору і раптом відчув удар чимось гострим у спину. Обернувся — перед ним стояв дивний чоловік у закривавленій сорочці. Володимир запитав: «За що?». У відповідь почув: «Так треба».
Далі божевільний «м'ясник» напав на 48-річну Валентину Кутас і її 78-річного батька Івана Степаненка. Вибивши двері до них у будинок, полоснув Валентину ножем по шиї, а коли на шум вибіг її батько, взявся за нього. Він схопив, що потрапило під руку, і почав бити старого по голові. Коли дід закривався руками, він різав їх ножем.
Особовий склад місцевої міліції був піднятий по тривозі після того, як з періодичністю в п'ять-десять хвилин стали надходити повідомлення про поранених. На одному з городів, біля згорілого будинку, і був виявлений чоловік у заляпаному кров'ю одязі, який лежав на землі обличчям униз. Біля нього лежав закривавлений ніж. Чоловіка затримали. Яке ж було здивування міліціонерів, коли вони впізнали в затриманому відомого в місті лікаря, завідувача поліклінікою, 31-річного Олександра Щербину. Після затримання Олександр, довідавшись, що він убив жінку й поранив ще п'ятьох чоловік, закричав: «Я не міг цього зробити! Розстріляйте мене!»
Раз пішли на справу...
Шинки й жінки привели за ґрати чотирьох членів злочинної групи, що здійснила в червні 2001 року безпрецедентне пограбування ломбарду «Скарбниця» в місті Чернігові. Тоді здобиччю злочинців стали майже три кілограми ювелірних виробів із золота загальною вартістю 191 тисяча гривень. Цей злочин міг так би й залишитися нерозкритим, якби не схильність одного з «блатних» до вина, наркотиків та жінок.
До пограбування ломбард «Скарбниця» за рівнем захищеності нагадував не установу, де працюють з великими сумами грошей і цінностями, а, скоріше, запрошення для грабіжників. Власники закладу зекономили на ґратах, що повинні були захистити касира-оцінювача й цінності, що зберігалися в операційному залі, а також не потурбувалися й про те, щоб взяти на роботу постійного охоронця. На реакцію криміналітету на таке «запрошення» не довелося довго чекати.
Володимир К., підприємець з Чернігова, офіс якого перебував у тому ж будинку, що й ломбард, давно запримітив цей «ласий шматочок». З ідеєю «кинути» ломбард підприємець ознайомив свого знайомого Миколу 0., котрий зі своїх неповних сорока років майже чверть провів за ґратами й був фахівцем з експропріації чужого. А він, у свою чергу, про цю операцію «ЬІ» розповів ще двом своїм «авторитетним» знайомим по нарах. У місті Рубіжному Луганської області організатори знайшли двох виконавців майбутнього нальоту — Олександра Ч. і Віталія Д.
У понеділок, 4 червня, о 9.15 Олександр і Віталій увійшли до «Скарбниці». У ломбарді, крім приймальниці, 20-річної Інни К., нікого не було. Хлопці простягнули їй для оцінки золотий ланцюжок і, коли дівчина схилилася над ним, ударили її по голові цеглиною через скляну перегородку. Інна, обливаючись кров'ю, встигла натиснути на кнопку тривожного виклику міліції. Зловмисники перескочили через стійку й почали діставати цінності й гроші, що лежали на столі й у незамкненому сейфі. А потім перестрибнули назад через стійку й побігли до виходу з будинку, де на них уже чекав автомобіль, сіли в нього й помчалися з місця злочину.
Тим часом міліція, довідавшись про розбійний нагад, вжила всіх заходів щодо затримки грабіжників. На знешкодження злочинної групи був орієнтований особовий склад всіх райвідділів внутрішніх справ області, повідомлені колеги з сусідніх областей. Але поки що всі зусилля розшуку були даремними.
Можливо, зловмисникам і вдалося б залишитися з грішми й на волі, якби один з причетних до злочину рецидивістів, якого, до речі, повинні були «коронувати «злодієм у законі», після вдалого нальоту не розслабився. Він почав зловживати спиртним і наркотиками й «сунув лапу» в схованку, де були заховані цінності з ломбарду. Золоті «цяцьки» він щедрою рукою дарував подружкам під час гулянок у барах в одному з райцентрів області. І ось у поле зору оперативників й потрапили примітні золоті прикраси зі «Скарбниці». Через деякий час всі шестеро осіб, причетних до цього злочину, були затримані в Луганській області співробітниками Чернігівського УБОЗу. Однак двох затриманих довелося звільнити через брак доказів і закрити порушену проти них кримінальну справу.
Суд погодився з позицією прокурора і засудив решту грабіжників до значних строків позбавлення волі з конфіскацією майна.
Рятуючись від ґвалтівника-сусіда, 15-річна дівчина викинулася з вікна восьмого поверху
Це трапилося опівночі в одній з багатоповерхівок на вул. 1-й Гвардійської армії в Чернігові. Коли до неї підбігли люди, вона ще була живою. Вона встигла сказати, що її зґвалтував сусід Вітя. Ілоні П. було всього 15 років. Лікарі були неспроможні врятувати їй життя після падіння з такої висоти... Дівчинка померла по дорозі в лікарню. Через кілька хвилин після того, як карета «швидкої» забрала Ілону, на місце пригоди прибув наряд «Беркута». Співробітники міліції довідалися від свідків про останні слова дівчини. Встановити особу підозрюваного вдалося одразу ж. Коли в супроводі сусідів міліціонери зайшли в під'їзд, їм назустріч спускався той самий Віктор. У нього в руках був пакет. При затриманні чоловік пручався. Коли Віктора скрутили, міліціонери оглянули пакет. У ньому були жіноча білизна й домашні капці. Це були речі, що належали Ілоні.
Під час слідства Віктор не давав ніяких показань. Стверджував, що він до цього злочину не причетний. Він змінив трьох адвокатів, і тільки коли справу вже передали до суду, на ім'я прокурора надіслав лист, у якому зізнався в злочині.
Віктор П. написав, що, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, завів сусідку до себе у квартиру й зґвалтував її кілька разів. Це тривало від 22 до 24 години. У нього закінчилися сигарети, і він вирішив сходити в магазин. Щоб дівчина не втекла, він зв'язав її й закрив у шафі. А коли повертався додому, то побачив біля свого будинку «швидку» і почув розмови людей про те, що хтось випав з вікна. Віктор стверджував, що не усвідомлював, що робить, начебто він був зовсім іншою людиною.
Експерти-психіатри визначили, що на момент здійснення злочину Віктор міг контролювати свої дії. Новозаводський районний суд міста Чернігова засудив його до 12 років позбавлення волі.
П'ятниця, 13-те. Кошмар на вулиці космонавтів
П'ятницю 13-го лютого 2004 року троє молодих чернігівців — 20-річний Рустам Фарзієв.18-річний Олександр Максимихін та 19-річний Валерій Коломієць — перетворили на справжній, не кіношний, кошмар. Того дня вони по-звірячому позбавили життя двох сімнадцятирічних хлопців. Вони хотіли грошей і «красивого життя», але натомість отримали майбутнє за ґратами.
Валерій розповів Олександру, що знає квартиру, де лежать аж 15 тисяч доларів США. Це була квартира його сусіда по будинку Вадима Сергеєва, котрий якось похвалився Коломійцю, що батьки збирають гроші на автомобіль. До справи підключили свого знайомого Рустама Фарзієва.
Днем вбивства хлопці обрали 13-те лютого. «На справу» пішли, озброївшись складаним ножем та купивши гумові рукавички. По дорозі випили для хоробрості. Коломієць піднявся у квартиру до сусіда, щоб розвідати обстановку. Потрібно було трохи зачекати. В квартирі знаходилося, окрім Вадима, ще двоє хлопців. Один невдовзі пішов, і Сергеєв залишився з найближчим другом Денисом Шереметом. Фарзієв не вагався і запропонував вбити відразу двох, щоб довго не чекати. І ось еони піднялися до квартири Сергеєвих. Для того, щоб потрапити до неї, хлопці вигадали, що Фарзієву потрібна медична допомогу. Мовляв, руку порізав.
Господар пішов на кухню за бинтом. За ним Фарзієв. Коли хлопець повернувся, щоб дістати бинт, Рустам накинувся на нього з ножем. Вадим став чинити опір, і Фарзієв покликав на допомогу Максимихіна. А той тим часом наказав Денису Шеремету включити музику гучніше, сидіти на місці і ні у що не втручатися.
Максимихін прибіг на допомогу Фарзієву. Хлопця вбили гантеллю, його тіло перетягли у ванну. А тоді взялися за Шеремета. Свідка вирішили в живих не залишати. Вбивці віднесли його тіло у ванну і поклали обличчям вниз на труп Вадима.
Обшук квартири, окрім чотирьох наручних годинників, дешевої жіночої біжутерії та шкіряної куртки «косухи», нічого не дав. Не те що доларів, а й гривень вони не знайшли. Розслідування цього жорстокого вбивства, що потрясло Чернігів, було безпрецедентним. Правоохоронці, особливо міліція, задіяла всі наявні сили і методи. Була навіть оголошена грошова винагорода за інформацію, що б допомогла вийти на слід вбивць.
Злочин було розкрито на сороковий день. У день, коли рідні та близькі поминали загиблих хлопців, відбулося відтворення подій злочину. За вироком суду Рустама Фарзієва та Олександра Максимихіна засуджено до довічного позбавлення волі, а співучасника вбивства, Валерія Коломійця — до 12 років позбавлення волі.
Ольга ЧИЖОВА за матеріалами ЦЗГ УМВС України в Чернігівській області, щотижневик „Чернігівські відомості”, №52
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




