Куди краще витратити майже 15 мільйонів гривень, які накопичились у житлово-комунального господарства Чернігова? (відео)

Чи потрібні Чернігову інформаційні таблички в природно — заповідних зонах, якщо самі зони під загрозою? І куди краще витратити майже 15 мільйонів гривень, які накопичились у житлово-комунального господарства міста? Громадські активісти просять у міської влади головне – не відмивати їх у Стрижні, у якому і так «втопили» уже не один мільйон гривень – переважно безрезультатно.

На рахунках Чернігівського природоохоронного фонду накопичилось 10 мільйонів гривень, надходження ще близько 4 очікують цього року, в тому числі у вигляді екологічного податку та штрафів за порушення природоохоронного законодавства. Ці мільйони підуть на покращення екологічного стану Чернігова.



Олександр Кириченко, заступник Чернігівського міського голови: «Міська влада пропонує вам перелік об’єктів з нашої точки зору, куди можна використати ці кошти».

Міськрада запропонувала 12 пунктів у Програмі поліпшення екологічного стану Чернігова на 2016-2017 роки. Обговорити Програму запросила представників громадськості. Обговорення «зависло» на першому ж пункті – каменем спотикання став Стрижень.

Наталія Новак, завідувач сектору екології управління ЖКГ міськради: «На сьогодні ми включили по Стрижню тільки два заходи за рахунок міського фонду».

Ці заходи – це відновлення та підтримання гідрологічного і санітарного стану Стрижня, тобто буквально – прибирання від сміття, вартістю по 50 тисяч гривень на ’16 та ’17 роки, а також закінчення робіт з розчищення русла Стрижня від проспекту Перемоги до вулиці Полуботка вартістю 2 мільйони 200 тисяч гривень на 2016. На чому ґрунтуються ці цифри, хочуть знати представники громадськості, і вимагають звіту за попередні роки – скільки разів прибирали, скільки сміття вивезли, наскільки покращились показники прозорості води? І куди саме на «покращення екології», починаючи з 2011 року, витратили 32 мільйони?

Тетяна Пекур, громадська активістка: «Ми можемо скільки завгодно чистити воду від сміття, але якщо людям не буде куди його дівати?»

Який сенс витрачати такі суми на розчищення річки у цьому році, якщо реконструкцію гідротехнічної споруди на Стрижні вартістю 1 мільйон 791 тисяча гривень заплановано лише на 2017, і чи не варто спочатку почистити дощову каналізацію – головні питання до авторів екологічної програми. Вони, у свою чергу, обіцяють незабаром презентувати громадськості розроблене у Чернігівському педуніверситеті наукове обґрунтування по Стрижню і після цього внести запропоновані нею зміни до Програми.

Виникли у громадських активістів і питання щодо доцільності деяких пунктів Програми взагалі. Приміром, чи варто витрачати 10 тисяч гривень на встановлення інформаційно-охоронних знаків на об’єктах природно-заповідного фонду, коли в місті перманентно горить смітник і бігають зграї безпритульних собак?

Тетяна Пекур: «Нам потрібно почати з того, щоб визначити перелік проблем, які є пріоритетними на даний момент, а вже потім будувати заходи – ми би так сказали: можливо, важливо, щоб у нас були гарні таблички, а може, важливіше з собаками розібратись?»

«Розібратись» з собаками Програма теж передбачає – пропонує у цьому році виділити 5 мільйонів 420 тисяч гривень на будівництво притулку для тварин по вулиці Любченка. Серед інших пунктів Програми — рекультивація грунтового кар’єру під ставок у Новому Білоусі на суму 5 мільйонів 600 тисяч. Понад 4 мільйони гривень за два роки міська рада планує витратити на закупівлю обладнання для збору, транспортування, знешкодження і складування сміття. Поки-що Програма залишається лише проектом і чекає на зауваження від громадськості.

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: