Живемо від кризи до кризи - часом краще, часом гірше

Головне управління статистики в області щорічно готує доповіді щодо споживання населенням основних продуктів харчування. Кожній людині притаманне бажання поскаржитись на своє життя, але статистика іноді буває більш-менш об'єктивною. В даному випадку це так і є.

Норми переглядати не доводиться

Щоб визначити, як ми харчуємось, треба від чогось відштовхуватись. Це «щось» по-науковому має назву мінімальні норми споживання. Ці норми різні для різних категорій населення, тому, щоб уникнути великої кількості цифр, наведемо мінімальні норми споживання для працездатного населення. Вони затверджені Постановою Кабміну № 656 від квітня 2000 року. Норми затверджували на кризовий період, довго збиралися їх переглянути, але тепер знову криза, і найближчими роками про перегляд можна забути.

Мінімальні норми на основні продукти харчування складають:

м'ясо — 53 кг на рік; молоко і молокопродукти — 341 кг; яйця — 220 шт.; хліб і хлібопродукти — 123,4 кг; картопля — 95 кг; овочі — 105 кг; плоди та ягоди — 105 кг; рибопродукти — 103 кг; цукор — 24 кг; олія —7,1 кг.

Якщо конкретизувати м'ясопродукти, маємо 14 кг яловичини, 8 кг свинини, 12 кг м'яса птиці, 2 кг баранини, 2 кг крільчатини, 4 кг субпродуктів, 2 кг сала та 9 кг ковбасних виробів. Тобто реально залишається 47 кілограмів, бо сало і субпродукти всюди у світі м'ясом не вважаються.
У 1990 році була спроба прийняти норми для колишнього СРСР. Вони були дещо вищі за діючі українські: м'ясо — 64 кг, риба — 22 кг, овочі — 135 кг, плоди та ягоди — 72,6 кг, яйця — 250 шт. Але реально в Україні, наприклад, того ж року було спожито по 90 кг м'яса, та й за іншими показниками норми перевищувались. Про 80 кг м'яса та 140 кг фруктів на «загниваючому» Заході краще не згадувати.
Є ще одна норма, що визначає, як ми харчуємось — калорійність. Мінімальний рівень калорій для підтримки життєдіяльності людини — 2000 —2500 кілокалорій на добу. У радянські часи в Україні З'їдали 3505 ккал, у 1995 році дійшли до 2500, а потім почали їсти трошки краще, і у 2007 році дійшли до 2940. Не дивно, що за ці роки населення скоротилося на 5 мільйонів. Втім, Чернігівщина так низько не падала, а у 2007 році кожний її мешканець споживав на добу 3102 ккал. Лідирувала, як не дивно, Вінниччина — 3266 ккал, а Одещина опинилась у «хвості» — 2695 ккал. Як виявляється, споживаємо ми калорій більше за сусідів. Київщина — 2816, Сумщина — 3027, Полтавщина — 2975 ккал. Але з чого вони складаються?

Тенденція була позитивною

У 2007 році пересічний чернігівець з'їв 43,2 кг м'яса, 254 яйця, 13,1 кг риби, 116,3 кг хліба, 172,4 кг картоплі, 140,6 кг овочів, 32,6 кг фруктів та ягід, 46,9 кг цукру і випив 260,1 л молока. Все пізнається у порівнянні. Тому із задоволенням можна відзначити, що є стале зростання споживання м'яса (у 2001—2002 роках була 35,2 кг), рибопродуктів (у 1995 році було 3,5 кг) і плодів та ягід (у попередні роки коливалось від 24 до 29 кг). На рівні норми стабілізувалось споживання овочів та яєць, а молокопродуктів та (теж дивує) хліба споживаємо менше норми. Більше, ніж треба, споживаємо картоплі, цукру та олії. До речі, це не дуже корисно. Щодо порівняння з 1990 роком, то бачимо падіння за всіма показниками, але дещо заспокоює факт, хоч і млявого, руху до правильного харчування: більше м'яса, фруктів, риби — менше хліба та картоплі.

Порівняння не на нашу користь

За рівнем споживання Чернігівщина посідає 15-е місце в Україні по м'ясу, 12-е
— по молоку, 9-е — по яйцям, 6-е — по картоплі, 14-е — по рибопродуктам, 19-е — по фруктам та друге по цукру. Відверто кажучи, місця гірші, ніж були п'ять років тому, хоча за калорійністю ми на провідних позиціях. Але калорії бувають різні, і тут ми досить непомітні. Тобто добираємо за рахунок картоплі. По м'ясу скотились нижче середнього рівня по Україні (45,7 кг), відстаємо від мешканців Київської області (57,0 кг), Полтавщини, Сумщини. У киян кращі показники і по рибі та фруктах. Сумчани та полтавчани в середньому їдять теж трохи краще. Хоча за поголів'ям худоби і виробництвом сільгосппродукції ми їм не поступаємось.

Дива у житті зникли

Було б дивним, якби ми харчувались краще, ніж сусіди. Ще одним дивом було 6 швидке зростання споживання. У першому випадку це пов'язано з рівнем середньої зарплати. Ми за цими показниками коливаємось між 27-м (передостаннім) та 25-м місцем в Україні. За такої зарплати одне домогосподарство могло дозволити собі витратити на місяць 1468,6 гривні. Нагадаю, що у Києві середня зарплата понад 3100 грн., і це на одного працюючого. Наші 1468,6 грн. — це на 15,4% більше, ніж у 2006 році, але ж врахуйте інфляцію.
З сукупних виплат на харчування витрачалось 54,4% коштів, і хоча це краще, ніж було, але ганьба. У цивілізованих країнах на харчування витрачають 10—20%. Наостанок одна цифра — вартість харчування становила у середньому 11,2 грн. на одну особу на добу. Коментарі не потрібні.

Андрій НЕСТОР, щотижневик „Чернігівські відомості”

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: