На Сосниці гуляє чупакабра?

Уже декілька тижнів на околиці Сосниці місцеві жителі бачать невідому їм тварину. Припускають, що то чупакабра.


Ірина Котченко: "Отам чупа гуляла"

«Показалося, не подужає здохнути»

Першою з чупою зустрілася 49-річна Ольга Котченко з вулиці Соснової.

— Було це під вечір, годині о п'ятій, — розказує Ольга Борисівна. — Закривала огірки. Стала виносити воду, щоб вилити на гній. У мене за городом саморослий ліс. Поряд — гній, сінник. Тільки до сінника з водою дійшла, щось як стрибнуло. Спочатку я подумала, що то здоровий рудий кіт. Брудно-рижого кольору. Я з переляку і відро кинула. Вила схопила. Тварина, як спішила під сінник, повернулася до мене боком. Тоді я й роздивилася, що то ні кіт, ні лисиця. Вушка маленькі, морда видовжена, задні лапи довші, ніж передні. На передні тварина майже не опиралася. Кігтів не бачила. Хвіст великий, облізлий, тільки на кінці китиця. Розміром десь по коліна. Звуку ніякого не подало. Саме якесь перелякане, як і я.

Я з вилами за нею. Та тварина вже кудись шмигнула.

Працюю з 2002 року робочою в Холминському лісгоспі. Там бачила і вовків, і лисиць і кабанів, і зайців. А таку тварину, як оце, раніше не зустрічала.

— Хто страшніший: вовк чи чула?
— Вовка вже знаєш, чого від нього чекати. А це — страшно. Але цікаво, що ж воно за звір.
10 серпня у внука були іменини, я розказала дітям, що бачила якусь невідому тварину. Виявилося, вони теж.
Може, це яке дитинча чупи. Бо в газетах же пишуть, що тварина велика, а я бачила малу.
Коли чупа втекла, я побачила, що на сіннику тварина намостила собі кубелечко з сіна. Люди питали: «Може, чупа там навела малих?». Бог його знає.
Чоловік був удома, дивився телевізор. Мені повірив. Бо знає, я брехати не буду.
Мені показалося, що тварина хоче, а не подужає здохнути. Може, загнали її вже так. Може, перевертень — лисиця з собакою.
Перед цим, казали, на сусідній вулиці хтось потягав курей.

Людей не злякалася

Бачив дивну тварину і син Ольги Котченко Сергій зі своїм тестем Леонідом Авраменком. Вони живуть на вулиці Новоселівській, сусідній із Сосновою. Сергій і Леонід Миколайович заскочили її на вулиці, неподалік від своєї машини. Спокійно сиділа і на них не реагувала.

— Батько пішов до машини, — розповідає Ірина Котченко, дружина Сергія і дочка Леоніда Авраменка. — Було це вдень, годині о другій. Чупакабра сиділа в траві біля паркана. Морда видовжена, ноги передні коротші, ніж задні. Довгий хвіст. Батько злякався, заховався в машині. Вона його не помітила. Тато подзвонив моєму чоловікові. Він міліціонер, не побоявся і вийшов. Чупакабра спокійно, наче людей поруч і нема, повз паркан — і пішла-пішла собі.

Сусіди казали, що, може, то лисиця, а Сергій з батьком запевняють, що тварина більше схожа на невелике кенгуру. Тільки зачухане, таке, що й сили не вистачить гуску вкрасти. А тим часом більшу половину курей і качок у нас по вулиці вже хтось потягав і поїв. Маємо з Сергієм двох діток, сусіди також. Малеча на піску, поряд з місцем, де чупа ходила, люблять гуляти. Тепер і страшнувато. Мама моя увечері до сусідів ходила часто, тепер каже, що як темно надворі, то страшно.

Вікторія Товстоног, Аліна Сіренко, тижневик «Вісник Ч» №34 (1528)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: