Полаялися із сусідом за межу – прямуйте до ради. Саме там повинні визначити, на чиєму боці правда
Телефонує нещодавно у редакцію жіночка, просить поради: «Куди звернутися, аби навели порядок із сусідською межею?» Називатися, каже, боюся, бо й без того війна із сусідами. Але ж і терпіти свавілля, за її словами, несила.
Звертаємося за порадою до начальника відділу Держкомзему у Менському районі Владислава КОЧУБЕЯ.
– Врегулювання конфліктів через межі – у компетенції органів місцевого самоврядування, – пояснює він. – У міській (селищній, сільській) раді повинна діяти погоджувальна комісія зі спірних питань. Робота її регулюється статтями 158 і 159 Земельного кодексу України. Є проблема – зверніться до цієї комісії із заявою.
– І що далі?
– Члени комісії (нерідко це депутати місцевих рад) приходять за вказаною адресою, вивчають проблему, пропонують декілька варіантів її вирішення. До речі, і протилежна сторона спору повинна бути присутньою, попередньо оповіщеною про візит комісії.
– А що робити, коли конфліктний сусід не бажає з’являтися перед очима комісії?
– Відсутність однієї зі сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє процес і прийняття рішення. Не влаштовують варіанти, запропоновані комісією, – тоді у суд. Окрім того, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.
– Яким чином спірні питання щодо межі із сусідами відображені у Земельному кодексі України?
– Відкрийте главу 17 під назвою «Добросусідство». Там, зокрема, сказано: «Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив)».
– Як розсудити спір щодо дерев на межі?
– У випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням. Дерева, які стоять на межі суміжних земельних ділянок, а також плоди цих дерев належать власникам цих ділянок у рівних частинах. Кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах. Сусід, який вимагає ліквідації дерев, що стоять на спільній межі, повинен сам нести витрати на ліквідацію дерев, якщо інший сусід відмовляється від своїх прав на дерева. Вимога на ліквідацію дерев (кущів) виключається, якщо вони слугують межовими знаками і, залежно від обставин, не можуть бути замінені іншими межовими знаками.
– Хто повинен встановлювати паркан? На чиї кошти?
– Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.
Джерело: Ірина Примак, «Наше слово»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




