Сонячне мистецтво Василя Гузія (фото)

Середа, 6 серпня 2014 18:37 | Переглядів: 4001

6 серпня в Чернігівському історичному музеї імені В. В. Тарновського відкрилася виставка «Сонячне мистецтво Василя Гузія», до 100-річчя від дня народження майстра аплікації соломкою.

В експозиції представлено 18 робіт майстра 1970-х — 1990-х років із зібрань Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського та Прилуцького краєзнавчого музею імені В. І. Маслова.

Василь Андрійович Гузій (8 серпня 1914 р. - 7 січня 2002 р.), художник, заслужений майстер народної творчості, член Національної спілки народного мистецтва України.
Народився Василь Андрійович у місті Прилуки в родині кустаря. Після закінчення школи опанував будівельні спеціальності на курсах столярів та теслярів. Згодом виїхав на Донбас, де працював в об’єднанні «Укрдонбасжитлобуд». Деякий час працював на Кавказі, у Середній Азії, а у 1934 році назавжди повернувся на малу батьківщину.

З початком Великої Вітчизняної війни майстер мобілізований до лав Червоної армії. У 1941 році, військова частина, у якій він служив, потрапила в оточення, Василь Андрійович отримав поранення й був змушений повернутися до Прилук. А восени 1943 року він знову в бойовому строю: у складі 136-ї Київської Червонопрапорної орденів Богдана Хмельницького та Суворова дивізії брав участь у визволенні Києва, Корсунь-Шевченківській операції, боях на території Польщі, Німеччини, перемогу зустрів на Балтиці. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, численними медалями, в тому числі «За відвагу» (двічі), «За бойові заслуги».
Після війни Василь Андрійович повернувся до улюбленої справи. В 1951 році ініціював створення в Прилуках цеху Чернігівських художніх майстерень, в якому пропрацював майже чверть століття.

Василь Андрійович писав олією, а 1968 року виконав перші роботи в техніці інкрустації соломою на дереві. Згодом, в своїй творчості саме цій техніці художник надавав перевагу й досяг досконалості.

Портрети, орнаментальні та сюжетні композиції, стилізовані птахи та тварини в його роботах ніби акумулюють в собі сонячне сяйво, привертають глядача життєрадісністю, яскравою красою, гармонійною декоративністю.
В останні роки життя, у його доробку з’явились ікони, виконані також в техніці аплікації соломою. Вони прикрашають іконостаси церков Петропавловської (Чернігів), Іванівської (Прилуки), Воскресенських (Густинський монастир та село Журавка Варвинського району).

Володимир Коваль