"Дружба": між військовими і місцевою владою

До нашого інформаційного відділу у Чернігові надійшов відкритий лист з селища Дружба Ічнянського району. В цьому зверненні місцеві мешканці скаржилися на умови проживання та просили про допомогу. 
 Селище Дружба знаходиться за 14 кілометрів від міста Ічня, що на
Чернігівщині. На його території - два десятки житлових будинків, дитячий
садочок, школа й гуртожиток. Всього тут проживає близько тисячі чоловік - сім'ї колишніх і діючих військовослужбовців та працівників ЗС України однієї з місцевих військових частин. Містечко знаходиться в межах селища. Головною функцією частини є охорона та оборона складів артозброєння.
    

У листі зазначалося, що вода в селищі недоброякісна, шкідлива для вживання, сюди не підведений природний газ, дорога до райцентру в поганому стані. Також автори листа скаржилися на відсутність в селищі мобільного зв'язку, електроенергії в Будинку культури та несвоєчасне вивезення сміття. Турбує їх і те, що працівників частини примушують виходити на роботу у вихідні та після закінчення робочого часу, але не надають вихідних і не оплачують понаднормові години.
    

За збігом обставин під час нашого відрядження до селища там якраз перебував начальник квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова підполковник Юрій Юрик, який відповідає за це містечко. Зокрема, він розповів, що відділ прийняв комунальні фонди Дружби 2,5 року тому. Все господарство було в занедбаному стані, роками там не проводились капітальні ремонти. Та за цей період, в межах бюджетних коштів, працівниками Чернігівської КЕВ було виконано значний обсяг робіт.
    

Наразі для повного забезпечення Дружби водою використовується дві артезіанські свердловини. Ще за радянських часів вони були пробурені на глибину 80-100 метрів. За нинішніх умов це не відповідає вимогам стандартів. Адже необхідно, щоб свердловина, з якої добувають воду, була завглибшки не менше 500 метрів. За розрахунками фахівців, нова свердловина коштуватиме 2 мільйони гривень. Таких грошей у Міноборони, звісно, наразі немає. Тому, щоб покращити якість води, проводиться її дезінфікування з існуючих свердловин
методом хлорування. 
    

Торік місцева влада Ічні звернулась до військових з проханням виділити ділянку під свердловину. Отримавши необхідний дозвіл, вони провели буріння з встановленням труби. Та далі цього справа не пішла. Адже необхідно ще встановити насосну станцію, прокласти трубопровід до водонапірної башти тощо. А це великі кошти.
    

На час прийняття працівниками КЕВ котельної було виявлено, що вона в жахливому стані. З трьох котлів працював лише один. Теплові мережі знаходились в занедбаному стані. Силами КЕВ спільно з командуванням частини провели заміну теплової траси та відремонтували котел. Командування Сил підтримки для цих потреб виділило 3,8 мільйона гривень. У 2007 році теплова мережа була збудована за сучасними стандартами. Того ж року КЕВ м. Чернігова

Північного територіального КЕУ спрямувало кошти на капітальний ремонт котельні. Введено в дію ще один котел, який працює на мазуті, встановлено нову димову трубу (стара проіржавіла) та приведено до робочого стану спеціалізоване обладнання котельні. Загалом на капітальний ремонт котельні витрачено з загального та спеціального фондів КЕВ м. Чернігова близько 500 тисяч гривень. 
    

Насьогодні проводити опалювання мазутом нерентабельно. Адже тонна цього пального коштує 2 тисячі 600 гривень. Водночас жителі селища за комунальні послуги сплачують мізерні кошти, тарифи за які ще в 1995 році встановила Ічнянська райрада. Наприклад, за трикімнатну квартиру оплата складає 140 гривень. За простими підрахунками зрозуміло, що обслуговування селища для КЕВ  збиткове. З метою підвищення рентабельності вирішено застаріле обладнання котельні замінити на сучасне і економне. Загалом це обійдеться у 120 тисяч гривень. Перший транш - 60 тисяч вже перераховано. Наступний - очікується найближчим часом.
    

Щодо підведення газу, то, як зазначив підполковник Юрик, ситуація вкрай складна. Від селища до Ічні 14 кілометрів. Щоб підвести газ на таку відстань, необхідно близько 50 мільйонів гривень, які, звісно, поки що знайти ніде. Дорога на території військового містечка та селища в хорошому стані. А от від Дружби до Ічні - вкрай занедбаному. Проте це питання знаходиться вже в компетенції місцевої влади, а не військових. До речі, до селища з райцентру автобус прибуває лише двічі на день.
    

Мобільний зв'язок у селищі дійсно діє не всюди. Та встановлювати вишку для його забезпечення КЕВ не має права. Фірми-власники мобільних мереж теж цим не переймаються, селище надто мале. Вони готові лише встановити необхідне устаткування на трубі котельні, яка знаходиться на території військової частини. Та для цього потрібен спеціальний дозвіл, але ж знову ніхто до Міноборони за ним не звертався.
    

Щодо вивезення сміття та забезпечення електроенергією Будинку культури, то на них не вистачає коштів. Дійсно, сміття вивозять лише раз на тиждень. Не буде ж машина з Чернігова їхати за сміттям до Дружби. Як вже зазначалось, через дуже низьку і несвоєчасну сплату наявних грошей не вистачає навіть на оплату комунальних послуг. Що ж казати про інше?
    

Щодо інших проблем, зазначених в листі до редакції, то командир частини підполковник Володимир Калинчук розповів, що через пожеженебезпечний літній період та специфічність об'єкту, в частині дійсно роботи іноді проводяться в неробочий час. Тому щотижня видається відповідний наказ, в якому, окрім іншого, передбачено, що військовослужбовцям та працівникам ЗС України, які задіяні для виконання робіт, надавати вихідний день або провести надурочну  оплату. Я особисто пересвідчився в цьому, ознайомившись з наказами та табелями обліку використаного робочого часу і розрахунку заробітної плати...
    

Безперечно, проблем у селища дуже багато, та не тільки військові їх мають вирішувати, а й місцева влада. До 2011 року частина має бути розформована, житловий фонд селища повинен перейти до комунальної власності Ічнянського району. Чернігівська КЕВ роботи щодо передачі об'єктів вже розпочала. І, як стало нещодавно відомо, голова Ічнянської райради О.Сенчик теж організував діяльність у цьому напрямку. Здається, місцева влада зрозуміла, що іншого виходу з ситуації немає. Адже її негативні наслідки в першу чергу "вдарять" по простим мешканцям Дружби.

Олександр Парій, Газета "Народна Армія"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: