Відбулось обговорення результатів роботи археологічних науково-дослідницьких експедицій в області (відео)

Такою була мета чергового засідання прес-клубу «Ділове слово». У центрі уваги – пам’ятки часів Давньої Русі та доби козацтва. Підсумки польового археологічного сезону на засіданні прес-клубу «Ділове слово» аналізували керівники археологічних експедицій – фахівці Інституту історії, етнології та правознавства Чернігівського національного педагогічного університету разом з його директором, професором Олександром Коваленком.
Він повідомив, що цього року на виконання «Цільової програми археологічних досліджень в Чернігівській області на 2013-2020 роки» здійснювали роботу вісім науково-дослідницьких експедицій. Сім з них були утворені на базі Інституту історії, етнології та правознавства. У роботі експедицій брали участь чернігівські науковці, а також у якості експертів і консультантів – вчені з різних вітчизняних та зарубіжних наукових установ.
У центрі уваги дослідників були, перш за все, археологічні пам’ятки часів Давньої Русі та доби козацтва. Чернігівська експедиція займалася вивченням втрачених пам’яток архітектури – прибудов до давньоруського Спасо-Преображенського собору та Петропавлівської церкви з трапезною 1676 року на території Єлецького Свято-Успенського монастиря. Одержані матеріали дозволяють визначити конструктивні особливості та відтворити будівельну історію цих споруд. Робота на території монастиря тривала з травня до початку жовтня.




Новгород-Сіверська експедиція реалізовувала комплекс робіт, пов’язаних з вивченням історії давнього міста та його забудови. Любецька – здійснювала розкопки на території історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч». Також розкопки проводилися поблизу села Виповзів Козелецького району, села Малий Листвен на Ріпкінщині та на території Мезинського національного природного парку, що на Коропщині. Батуринська експедиція продовжила вивчення археологічних пам’яток в межах охоронних зон Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Було виявлено нові об’єкти забудови міста та заміської резиденції Івана Мазепи на Гончарівці, де і здійснювалися основні розкопки.

Згадали на засіданні і про так званих «чорних археологів», які завдають суттєвої шкоди культурній спадщині. Боротьба з ними ведеться, проте, за словами Олександра Коваленка, допоки існуватиме «чорний» ринок археологічного антикваріату, ця проблема залишатиметься. А історико-культурну спадщину області збагатять результати роботи науковців, які працюють не заради матеріальної вигоди – справжніх археологів.

Підготував Сергій Корж за матеріалами «Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: