В музее заговорят картины

Итальянка

Это произойдет 10-11 сентября в рамках празднования 25-летия Черниговского художественного музея, рассказала директор этого учреждения Ирина Ральченко. Известные картины из фондов музея как бы оживут, а их персонажи “заговорят” в совместном проекте сотрудников музея и артистов Молодежного театра. Какие именно это будут работы – пока остается секретом. Новый проект называется “Персоны истории” и будет проходить в рамках уже полюбившегося черниговцам “Драматического пространства музея”. Однако это не единственный сюрприз, который ожидает жителей и гостей нашего города к юбилейным торжествам.

З нагоди 25-річчя нашої установи плануємо провести науково-практичну конференцію, - рассказала Ирина Ральченко. - Запрошені науковці нашої області та багатьох інших регіонів країни. Звісно, їм буде цікаво подивитися нашу експозицію, проведемо для них екскурсію. До 25-річчя готуємо також нові виставки. Перша називається “Історія в обличчях”, де будуть представлені переважно твори з Галаганівської колекції, яка складає основу нашої колекції, а друга - “Ікона часів бароко” з фондів музею. Ще в одному залі покажемо “Гравюру XVII-XIX ст.” також з Галаганівської колекції, яка зберігалася в Сокиринцях у гравюрному кабінеті.

-Вы и раньше неоднократно упоминали о Галагановской коллекции. О чем идет речь?
-Минулої суботи у нас пройшла лекція на тему “Григорій Галаган та його колекція в зібранні Чернігівського художнього музею”. Мова, по суті, йде про основу нашого музейного зібрання – це колекція меценатів Галаганів, яка в ХІХ ст. була примножена і збережена останнім нащадком по чоловічій лінії цього роду – Григорієм Павловичем Галаганом. Саме його діди-прадіди почали збирати унікальні речі ще з ХVIII ст. Колекція бере початок від Гната Галагана, прилуцького полковника, який брав участь у російсько-шведських війнах, привіз трофейну зброю. Зібрання поступово поповнювалося, додалися меблі, посуд тощо. Батько Григорія Павловича – Павло Галаган, котрий побудував палац у Сокиринцях, почав збирати мистецьку колекцію. Григорій Павлович примножив цю колекцію на засадах меценатства, багато допомагав художникам.

-Портрет Григория Галагана хранится в Вашем музее, не так ли?
-Саме так, і з ним пов'язана цікава історія. В Італії Григорій Павлович зустрів митців Шаповаленка і Серебрякова, вони й умовили мецената замовити свій портрет. І так з'явився  відомий портрет Григорія Галагана, де він зображений одягненим в український одяг, що підкреслює його українську сутність. Він дійсно любив свій край, рідні Сокиринці, свою мову. Було встановлено, що це робота саме Василя Серебрякова. Коли ж нам передавали цю картину, то в анотації йшлося, що це “великий твір італійської роботи”, адже дійсно майстер навчався в Італії. Дякуючи Григорію Павловичу, в цій колекції з'явилася також робота Шаповаленка “Італійка”, яку сьогодні називають “Чернігівською Мадонною”, а також багато творів українських і російських художників ХІХ ст., зокрема “Готичний місточок Сокиринського парку” та інші. Галаганівська колекція містить західноєвропейський живопис, гравюру, скульптуру. Це чимале зібрання – понад 100 експонатів, воно зберігається в одному місці, тож можемо говорити про унікальну колекцію.

-А как эта коллекция очутилась в Чернигове?
-Після революції, зважаючи на ті добрі справи, якими прославився Григорій Павлович Галаган (він і селян на волю відпустив, і створив у Сокиринцях першу кредитну спілку), то після революції місцеві жителі не дозволили грабувати палац. В маєтку був створений музей поміщицького побуту, де зберігалася ця колекція. А в 30-х роках, коли музеї почали укрупнювати, все це перевезли до Прилук. Там експонати зберігалися під час Великої Вітчизняної війни, і треба дякувати тодішньому директору музею, який все це сховав. Щоправда, після війни його розстріляли за те, що музей під час окупації не закривався. А наступник того директора вважав, що треба позбутися цього “поміщицького непотребу”, постійно писав листи, щоб колекцію забрали. В 1953 році, коли до Прилук приїхав зберігач нашого історичного музею, він побачив колекцію у купах, а зверху лежав живопис Жемчужнікова, його славнозвісний твір “Кобзар при дорозі”. Колекцію потрібно було негайно рятувати! Всі твори перевезли в Чернігів до історичного музею, де вони зберігалися майже 30 років. Коли ж в 1983 році на базі відділу образотворчого мистецтва історичного музею був створений художній музей, Галаганівську колекцію передали нам.

-Знают ли жители нашего города и страны об этом сокровище?
-Відбулося вже чимало виставок, ми популяризуємо цю колекцію і в стінах нашого музею, і в Одесі, в Києві, де представляли портретний живопис, адже маємо портрети восьми поколінь Галаганів! Нещодавно, приміром, частина цієї колекції брала участь в проекті Петра Ющенка “Великі українці”  і знаходилась в Українському домі. Зараз на часі видання серйозного каталогу творів Галаганівської колекції. А до ювілею готуємо набір листівок “Шедеври Галаганівської колекції”. Сподіваюся, що встигнемо, і це буде цікаво нашим гостям.

Виктория Сидорова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: