Розвиток фізкультури і спорту на Чернігівщині (фото)

Вівторок, 10 вересня 2013 09:34 | Переглядів: 2666

9 вересня в рамках засідання прес-клубу «Ділове слово» відбувся брифінг представників спортивних організацій області на тему «Розвиток фізкультури і спорту на Чернігівщині».
З представниками ЗМІ спілкувалися: заступник директора — начальник управління з питань фізичної культури та спорту Департаменту сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації Ігор Григор’єв, головний спеціаліст обласного осередку НОК України Ніна Лемеш, начальник Чернігівського регіонального центру з фізичної культури та спорту інвалідів «Інваспорт» Андрій Литвинець, директор Чернігівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи інвалідів Олександр Пітель, провідний спеціаліст обласного управління з фізичного виховання та спорту Денис Закружний.

Про наявну в області інфраструктуру фізичної культури і спорту проінформував Ігор Григор’єв: — На даний час на Чернігівщині функціонують 26 стадіонів, 420 спортзалів, 9 критих басейнів, 1155 спортивних майданчиків, 770 футбольних полів, 41 фізкультурно-оздоровчий центр, 8 лижних, 4 веслувальні та 1 кінно-спортивна база, 123 стрілецькі тири та 135 тренажерних залів.
Рівень забезпечення населення спортивними спорудами з розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення становить в середньому 26 %.
Для організації фізкультурно-оздоровчої та реабілітаційної роботи, розвитку спорту вищих досягнень в області працюють 54 спортивні школи (ДЮСШ) з контингентом учнів у 16,1 тис. осіб, 2 школи вищої спортивної майстерності, 3 центри фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» (обласний та 2 міських в містах Чернігів та Ніжин), центр інвалідного спорту «Інваспорт», 2 бази олімпійської підготовки (з біатлону та важкої атлетики), 98 спортивних клубів (з контингентом 6270 осіб), 56 громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості.
В області розвивається 75 видів спорту, у т.ч. 25 олімпійських.
Різними видами спорту у спортивних школах, секціях, клубах систематично займаються 32,3 тис. осіб. Спортивною, фізкультурно-оздоровчою і реабілітаційною роботою охоплено 64,5 тис. осіб. До занять спортом та реабілітації засобами фізичної культури залучено 721 інваліда. Систематичними заняттями у спортивних школах охоплено 14,8 % дітей і учнівської молоді віком від 6 до 18 років (третій показник серед областей України).
З 1 квітня 2013 року у Чернігові на учбово-спортивній базі СДЮШОР з лижного спорту розпочав роботу Державний центр олімпійської підготовки з біатлону.
На базі загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів ім. Ю. М. Коцюбинського відкрито відділення з біатлону спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи із зимових видів спорту.

Заслужений майстер спорту України з біатлону Ніна Лемеш розповіла про заходи які проводяться у Чернігівській області для залучення дітей до занять фізичною культурою та спортом задля забезпечення всебічного розвитку кожної дитини. Зокрема вона розповіла про Всеукраїнський спортивно-масовий захід серед дітей та юнацтва «Олімпійське лелеченя», який спрямований на реалізацію одного із важливих напрямків діяльності Міжнародного олімпійського комітету — надихнути молодих людей всього світу долучитись до спорту, сприйняти його філософію та жити за олімпійськими цінностями.

Спортивні посадовці відзвітували про стан фізкультури і спорту на Чернігівщині, але в області залишається багато проблем з його розвитком. Так, рівень забезпечення населення спортивними спорудами — низький. Чоловіча волейбольна команда «Буревісник», яка вперше в історії Чернігівщини зайняла 4-те місце в чемпіонаті України з волейболу серед елітних команд супер-ліги, так і не змогла прийняти участь в міжнародних змаганнях через відсутність належного спортзалу.
За словами Ігоря Григор’єва, у місті планується будівництво комплексного спортивного центру зі стрілковим тиром та залою для ігрових видів спорту, але на сьогодні тільки розробляється проектно-кошторисна документація. Через відсутність фінансування затягується будівництво Льодового палацу та Футбольного манежу. На останній, держава виділила тільки 300 тисяч гривень на розробку проектно-кошторисної документації.

Володимир Коваль